Рішення

від 11.12.2012 по справі 5026/1644/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Справа № 09/5026/1644/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Гермаковська О.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" м.Житомир до фізичної особи-підприємця Фіщенка Віталія Івановича м.Умань про стягнення 17054,52 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 17054,52 грн., у тому числі: 15282,00 грн. боргу з оплати за товар, 840,36 грн. договірної пені, 168,06 грн. три проценти річних та 764,10 грн. договірного штрафу, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання Договору поставки №92/2012 від 30.12.2011 року позивач поставив відповідачу товар (сантехнічні вироби, меблі), який відповідач прийняв, однак його вартість оплатив не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість з оплати за товар.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив.

Ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за адресою державної реєстрації, повернута поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання". Згідно ст.64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою державної реєстрації, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити, пояснила, що відповідач визнає борг, що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків станом на 31.10.2012 року, однак добровільно борг не сплачує.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

30 грудня 2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №92/2012 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався на умовах, визначених Договором, поставити та передати у власність покупця партіями сантехнічні вироби, меблі для ванної кімнати в асортименті, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно п.2.1 Договору кількість та асортимент товару, що поставляється у кожній партії, визначається у специфікаціях та видаткових накладних, що підписуються сторонами у порядку, визначеному п.1.2 Договору, на підставі письмового замовлення покупця.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість товару в кожній партії визначається у специфікаціях та видаткових накладних, що підписуються сторонами у порядку, визначеному п.1.2 Договору.

Пунктом 3.3 Договору сторони обумовили, що розрахунок за кожну поставлену партію товару (її частини) покупець здійснює безпосередньо з постачальником, у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок постачальника, зазначений у розділ 10 Договору, у строк не пізніше 14 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару або її частини, якщо інший строк не передбачений підписаною сторонами Специфікацією на поставку цієї партії товару.

Згідно п.6.2 Договору сторони визначили, що за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що покупець за даним Договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну (неповну) оплату отриманого товару покупцем, він зобов'язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (встановленої на момент прострочення платежу) за кожний день прострочення платежу простроченої в оплаті суми.

Відповідно до п.6.4 Договору, якщо прострочення платежу складає більш, ніж 10 календарних днів, додатково до визначеної п.6.3 пені покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі п'яти відсотків від простроченої суми.

На виконання умов Договору позивач по специфікації №1 від 30 січня 2012 року та видаткової накладної №Е000000009 від 30 січня 2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 19500,00 грн. зі строком оплати, згідно специфікації, 90 календарних днів з дати поставки партії товару, та по специфікації №3 від 18 квітня 2012 року і видатковій накладній №535 від 18 квітня 2012 року поставив товар на суму 962,00 грн., зі строком оплати, згідно специфікації, 14 календарних днів з дати поставки. Одержання товару відповідачем підтверджується його підписом, скріпленим відтиском його печатки.

29 лютого 2012 року сторонами був підписаний акт звірки розрахунків, згідно якого на вказану дату заборгованість відповідача становила 19500,00 грн.

Відповідач за одержаний товар розрахувався із позивачем частково, сплативши 5180,00 грн., що підтверджується банківською випискою, отже борг з оплати за товар становить 15282,00 грн. (19500,00 грн. + 962,00 грн. - 5180,00 грн.).

30 липня 2012 року позивач направив відповідачу претензію №102, у якій просив у триденний термін з моменту отримання претензії сплатити 15282,00 грн. боргу та 1456,00 грн. нарахованих пені, річних, штрафу. Відповідач на претензію не відповів, у встановлений строк заборгованість не сплатив.

31 жовтня 2012 року сторонами підписаний акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача на вказану дату становить 15282,00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошової суми, яка становить заборгованість з оплати за поставлений товар (сантехнічні вироби, меблі для ванної кімнати) та санкцій за порушення строку виконання грошового зобов'язання.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання; зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені правові норми, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 15282,00 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

У Договорі сторони встановили, що за несвоєчасну (неповну) оплату отриманого товару покупцем, він зобов'язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (встановленої на момент прострочення платежу) за кожний день прострочення платежу простроченої в оплаті суми, якщо прострочення платежу складає більш, ніж 10 календарних днів, додатково до визначеної п.6.3 пені покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі п'яти відсотків від простроченої суми.

Пеня в сумі 840,36 грн. нарахована відповідачем по кожній видатковій накладній окремо, із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, та з врахуванням встановлених строків оплати, за період з 30.04.2012 року по 10.09.2012 року (по накладній від 30.01.2012 року) та з 03.05.2012 року по 10.09.2012 року (по накладній від 18.04.2012 року). Розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно.

Також позивачем, відповідно до умов Договору, нарахований штраф у розмірі 5% від суми заборгованості - 15282,00 грн., що становить 764,10 грн.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.82, ст.111-28 ГПК України, судом враховані правові позиції Верховного Суду України щодо можливості одночасного стягнення договірного штрафу та пені, які викладені у постанові від 27 квітня 2012 року у справі №06/5026/1052/2011.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми боргу по кожній накладній окремо за період з 30.04.2012 року по 10.09.2012 року (по накладній від 30.01.2012 року) та з 03.05.2012 року по 10.09.2012 року (по накладній від 18.04.2012 року), в загальній сумі 168,06 грн. Розрахунок трьох процентів річних за вказаний період перевірено судом, він зроблений вірно.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 15282,00 грн. боргу, 840,36 грн. договірної пені, 168,06 грн. три проценти річних, 764,10 грн. договірного штрафу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Фіщенка Віталія Івановича (Черкаська область, м.Умань, вул. Гонти, 29, ідентифікаційний номер 2726501310) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (м.Житомир, вул.Ватутіна, 91/1, ідентифікаційний код 34584784) - 15282,00 грн. боргу, 840,36 грн. договірної пені, 168,06 грн. три проценти річних, 764,10 грн. договірного штрафу та 1609,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 13 грудня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко