Ухвала

від 12.11.2012 по справі 2а-1870/7983/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р.Справа № 2а-1870/7983/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1870/7983/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

до Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Центролит"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

24.09.2012 року Управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах (далі - позивач) звернулося до суду з клопотанням про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Первинній профспілковій організації Публічного акціонерного товариства "Центролит" вчиняти дії із відчуження майна, яке належить останньому на праві власності до набрання постанови суду по справі законної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову

27.09.2012 року позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу якою заборонити відповідачу дії з відчуження майна, яке належить йому на праві власності до набрання постанови суду по справі законної сили.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних обставин.

Судом першої інстанції встановлено, а також підтверджено судом апеляційної інстанції, що під час розгляду Сумським окружним адміністративним судом адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах до Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Центролит" позивач по справі звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії із відчуження майна, яке належить останньому на праві власності до набрання постанови суду по справі законної сили.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив з положень статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або за власною ініціативою може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справ, або захист цих прав, свобод чи інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Крім того, згідно приписів п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних судів» зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод чи інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивач обґрунтовує необхідність застосування засобів забезпечення позову неможливістю в подальшому реального виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача є необґрунтованими.

Згідно матеріалів адміністративної справи не вбачається ознак безпідставного ігнорування відповідачем встановленого законом обов'язку зі сплати обов'язкових платежів до бюджету Пенсійного фонду України.

Доводи апеляційної скарги про несплату відповідачем у добровільному порядку заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за серпень 2012 року у сумі 1372,24 грн. перед позивачем, колегія суддів не вважає обґрунтованими, оскільки це не може свідчити про систематичне недбале ставлення відповідача у минулому до своїх обов'язків як боржника, відповідача по справі.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про забезпечення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1870/7983/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Кононенко З.О. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2012 р.