Рішення

від 03.12.2012 по справі 5020-1179/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року справа № 5020-1179/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»

(52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру,29, кв.28)

(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1)

до приватного підприємства «Бар «Бомбей»

(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції,50),

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 15333,92 грн., -

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представники сторін -не з`явились,

Суть спору :

17.10.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства «Бар «Бомбей», в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором поставки у розмірі 15333,92 грн., з яких: 13972,27 грн. основної суми боргу, 295,81 грн. -3% річних та 1065,84 грн. неустойки.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за поставлений товар за договором поставки №263-СЕВ від 26.05.2011, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована заборгованість, з урахуванням штрафних санкцій, а саме неустойки та 3% річних на загальну суму 15333,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.10.2012 було порушено провадження по справі та призначено судовий розгляд на 14.11.2012.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України 14.11.2012 на 03.12.2012.

У судове засідання 03.12.2012 представники сторін не з'явились, про дату та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, також в судовому засіданні встановлено, що відповідачем вимоги ухвали суду від 22.10.2012 не виконані.

Відповідно до статті 81-1 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач не скористався правом, наданим їм статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами, що також узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України..

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»та Приватним підприємством «Бар «Бомбей»було укладено договір поставки №263-СЕВ (далі -Договір) (арк. с.7-9) , відповідно до пункту 2.1. якою Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п.3.1. договору, асортимент та кількість Товару, що постачається зазначається у накладних.

У розділі 4 сторони обумовили ціну товару та порядок здійснення розрахунків.

Так, у пунктах 4.1., 4.2 Договору визначено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення Покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі грошових коштів будь-яким особам для оплати Постачальнику, Постачальник не несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати (розкрадання) таких коштів.

Згідно пунктів 4.2.-4.3. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши Покупця за 7 (сім) календарних днів. У випадку прострочення оплати Покупцем за поставлений товар, Постачальник має право не виконувати замовлення Покупця та не поставляти товар доки Покупець не розрахується з Постачальником. При цьому Постачальник не несе відповідальність за невиконання зобов'язання за Договором.

Відповідно до пункту 4.4 Договору при здійсненні оплати поставленого Товару Покупець зобов'язаний у платіжному дорученні вказувати номер та дату видаткової накладної за якою такий товар був поставлений.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку Покупця, які узгоджуються з Постачальником, за цінами вказаними у накладних. Замовлення на поставку складається в усній або письмовій формі і направляється Постачальнику не менш ніж за 3 (три) доби до дати поставки факсом, поштою або через представника Постачальника, або в будь-якому разі способом, що дає можливість ідентифікувати Покупця.

Відповідно до пункту 5.4 Поставка здійснюється Постачальником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання замовлення.

Пунктом 5.7 Договору визначено, що підписання Покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що Покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього Договору з дотриманням строків його постачання.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що постачальник щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надає Покупцеві у двох екземплярах підписаний Акт звірки взаємних розрахунків. Покупець протягом 5 днів зобов'язаний підписати та повернути один з екземплярів Постачальнику або направити вмотивовані зауваження з приводу Акту. Якщо протягом вказаного строку Покупець не підписує Акт та не направляє зауважень, Акт звірки взаємних розрахунків вважається вірним у редакції Постачальника та є достатнім доказом заборгованості Покупця.

У розділі 6 цього договору передбачена відповідальність сторін.

Так, зокрема, пунктом 6.1 передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2 Договору, Покупець сплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п.4.2 Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений Товар.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2012. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (пункт 8.1 Договору) .

На виконання умов Договору позивачем був поставлений товар відповідачу на суму 70 137,12 грн., але відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та сплатив не у повному обсязі вартість поставленого товару, а частково у розмірі 56 164,86 грн.

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду із відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Покупець зобов'язався відповідно до п.4.2. договору, оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 30 (тридцяти) днів з дати її поставки, однак зазначений обов'язок виконав, не у повному обсязі та не сплатив залишок заборгованості за поставлений товар, який станом на момент звернення позивача до суду з позовом становить 13 972,27 грн.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за договором поставки № 263-СЕВ від 26.05.2011 на загальну суму - 13 972,27 грн.

Враховуючи те, що оплата продавцеві за отриманий товар є обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 13 972,27 грн.

Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті боргу, позивач просить стягнути неустойку у розмірі 1065,84 грн. та 3% річних у розмірі 295,81 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Також пунктом 6.6 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2 Договору, Покупець сплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 1063,64 грн/ за наступні періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2000 23.12.2011 - 22.03.2012 91 7.7500 % 0.042 %* 77.29 2000 23.03.2012 - 22.06.2012 92 7.5000 % 0.041% 75.41 4584.15 30.12.2011 - 29.06.2012 84 7.7500% 0.042% 163.52 4584.15 23.03.2012 - 29.06.2012 99 7.5000 % 0.041% 186.00 736.33 04.01.2012 - 22.03.2012 79 7.7500% 0.042% 24.7 736.33 23.03.2012 - 04.07.2012 104 7.5000 % 0.041% 31.38 3678.35 11.01.2012 - 22.03.2012 72 7.7500% 0.042% 112.16 3678.35 23.03.2012 - 11.07.2012 111 7.5000 % 0.041% 167.33 2973.44 13.01.2012 - 22.03.2012 70 7.7500% 0.042% 88.15 2973.44 23.03.2012 - 13.07.2012 113 7.5000 % 0.041% 137.70 Всього 1063.64

Таким чином сума пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1063,64 грн. Отже, у цій частині позов підлягає задоволенню частково.

Також, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 295,81 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку що він є вірним та відповідає умовам договору та чинному законодавству.

За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме (15331,72 х 1609,5)/15333,92=1609,27 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Бар Бомбей» (99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої революції, 50, ЄДРПОУ 37654120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул.. Миру,29, кВ.28; 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1, код ЄДРПОУ 37029549) заборгованість за договором поставки №264-СЕВ від 26.05.2011 у розмірі 15 331,72 грн. (п'ятнадцять тисяч триста тридцять одна грн. 72 коп.), з яких 13 972,27 грн. сума основного боргу, 1063,64 грн. пені, та 295,81 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Бар Бомбей» (99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої революції, 50, ЄДРПОУ 37654120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру,29, кВ.28; 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1, код ЄДРПОУ 37029549) судовий збір у розмірі 1 609,27 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 10.12.2012.

Суддя C.О.Щербаков