Рішення

від 11.12.2012 по справі 5023/4932/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.Справа № 5023/4932/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Компанія "Час", м. Харків до ДП "Південна залізниця" ВП " Сумська дирекція залізничних перевезень ДП "ПЗ", м. Харків про стягнення 69336,97грн. за участю представників сторін:

позивача - Шишкін О.Ю., довіреність б/н від 11.01.12 р.

відповідача - Загорулько Л.Б., довіреність № 452 від 24.04.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 69153,81грн. основного боргу, 37,29грн. інфляційних та 145,87грн. 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором про надання послуг № П/ДН-3-12230/НЮ від 05.03.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13.11.2012р. до 04.12.2012р., та з 04.12.2012р. до 11.12.2012р.

13.11.2012р. через канцелярію суду за вх. № 4016 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 23051,27грн. основного боргу, які були оплачені відповідачем, та в частині стягнення 14,24грн. інфляційних, які на його думку нараховані безпідставно.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву (вх. № 21892 від 11.12.2012р.), у якій зазначив про оплату відповідачем основного боргу в розмірі 69153,81грн.; просить суд стягнути з відповідача решту заборгованості, що залишилась несплаченою, а саме 145,87грн. 3% річних та суму інфляційних, яка зазначена відповідачем у відзиві на позов.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні подав доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 4480 від 10.12.2012р.), у яких в задоволенні вимог щодо стягнення з нього 12900,00грн. боргу просить в позові відмовити, а в сумі 56253,81грн. - припинити провадження у справі за відсутністю предмета спору; судовий збір просить суд покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.03.2012р. між сторонами укладено договір на надання послуг № П/ДН-З-12230/НЮ (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач (виконавець) зобов*язався своїми засобами та силами у 2012 році надати послуги з комплексного прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території вокзалу станції Люботин Південної залізниці, зазначені в переліку і графіку надання послуг (Додаток №1). Надання послуг виконавець здійснює з безумовним дотриманням технічних вимог, зазначених замовником в Додатку №2. Всі додатки до договору є його невід'ємною частиною. Відповідач (замовник) в свою чергу зобов'язався прийняти виконані згідно з умовами Договору послуги та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4 Договору сторони домовилися, що оплата за надані послуги здійснюється замовником протягом 25 днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг за місяць згідно фактичної калькуляції, сума якої не повинна перевищувати планову.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань позивач надав відповідачу послуги, обумовлені Договором, на загальну суму 158780,80грн., які прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчать підписані сторонами та скріплені печатками сторін Акти здачі-прийомки виконаних робіт, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань надані позивачем послуги сплатив лише частково, внаслідок чого станом на 18.10.2012р. у нього виникла заборгованість на суму 69153,81грн.

Однак, дослідивши додатково надані сторонами до матеріалів справи докази судом встановлено, що до звернення позивача з позовом до суду відповідач частково погасив заборгованість за надані послуги на суму 12900,00грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 3616 від 24.10.2012р., № 3623 від 25.10.2012р., № 3637 від 26.10.2012р. та № 3662 від 30.10.2012р. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12900,00грн. основного боргу за надані послуги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо решти суми основного боргу заявленого до стягнення, судом встановлено, що відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду, заборгованість за Договором в сумі 56253,81грн. перерахована в повному обсязі, що належним чином підтверджується платіжними дорученнями № 3727 від 06.11.2012р., № 3855 від 13.11.2012р., № 3857 від 13.11.2012р., № 3880 від 15.11.2012р., № 3896 від 19.11.2012р., № 3915 від 20.11.2012р., № 3938 від 21.11.2012р., № 3974 від 23.11.2012р. та № 3995 від 26.11.2012р., які залучено до матеріалів справи. Враховуючи, що на час розгляду справи в суді між сторонами в цій частині відсутній предмет спору, суд вважає необхідним в частині стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 56253,81грн. припинити провадження по справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних, які згідно до контррозрахунку відповідача складають 23,05грн. та 3% річних в сумі 145,87грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1309,73грн. покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що при зверненні з позовною заявою до суду позивачем за платіжним дорученням № 404 від 24.10.2012р. було сплачено 1641,00грн. судового збору, в той час як сплаті підлягає 1609,50грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету України зайве сплачений судовий збір в сумі 31,50грн.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 599, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська,7, код ЄДРПОУ 01072609) в особі відокремленого підрозділу "Сумська дирекція залізничних перевезень" (40022, м.Суми, вул.Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 01072591, в тому числі п/р 26006000214 в КФ "Експрес-банк", МФО 337212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЧАС" (61022, м.Харків, вул.Слав*янська,3, офіс 201; код ЄДРПОУ 34330473, в тому числі п/р 26009000072100 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 23,05грн. інфляційних, 145,87грн. 3% річних та 1309,73грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В частині стягнення 56253,81грн. основного боргу провадження у справі припинити відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЧАС" (61022, м.Харків, вул.Слав*янська,3, офіс 201; код ЄДРПОУ 34330473, в тому числі п/р 26009000072100 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) з державного бюджету України зайве сплачену суму судового збору в розмірі 31,50грн, який сплачено платіжним дорученням № 404 від 24.10.2012р.

Повне рішення складено 13.12.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.