Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-68/15566-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/15566-2012 04.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триумф-Трейд» простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Луценко А.В., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триумф-Трейд»про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду № 23/07 від 14.01.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 23/07 від 14.01.2011 відповідач не виконав у повному обсязі своє зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути у судовому порядку 25.683,19 грн. основного боргу, а також нарахування 1.448,44 грн. інфляційних втрат, 2.032,88 грн. 3% річних та 9.325,12 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/15566-2012 та призначено до розгляду на 19.11.2012.

Ухвалою суду від 19.11.2012 розгляд справи було відкладено на 04.12.2012. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в т.ч., зазначеними в його реєстраційних документах.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення було надіслано на адресу відповідача 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте, станом на день винесення рішення у справі, поштові повідомлення про вручення відповідачу на адресу суду не повернулися.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.12.20.12 № 15260431 адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.12.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Триумф-Трейд»(далі -відповідач, замовник) та Приватним акціонерним товариством «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд» (далі -позивач, підрядник) 14.01.2011 було укладено Договір підряду № 23/07 (далі -Договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався за завданням відповідача на свій ризик, власними силами та засобами виконати роботи по демонтажу надземного колектора, а відповідач зобов'язався надати позивачу дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від позивача закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.2.1. Договірна ціна робіт склала 34.000,00 грн. з ПДВ за один кілометр надземного колектора.

Здавання-приймання виконаних робіт по етапах та в цілому згідно з п.6.1. Договору оформлюється актами виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 35.749,80 грн., що підтверджується Актами форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.02.2011, № 2 від 25.02.2011, № 3 від 28.02.2011 та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Відповідно до п.2.4. Договору оплата за проведені роботи буде здійснюватися на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних представниками сторін.

Умовами п.2.2. Договору сторонами встановлено, що оплата за цим договором буде здійснюватись за безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача до 10 числа кожного місяця.

Таким чином, кінцевий строк оплати прийнятих відповідачем у лютому 2011 року будівельних робіт згідно з Актами № 1 від 23.02.2011, № 2 від 25.02.2011, № 3 від 28.02.2011 настав 10.03.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 25.000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 109/07 від 11.04.2012 з вимогою сплатити заборгованість за прийняті роботи, яка отримана відповідачем 17.04.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач не здійснив повної оплати вартості прийнятих робіт у сумі 10.749,80 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих будівельних робіт загалом у сумі 10.749,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з перебазування техніки згідно з умовами спірного Договору в сумі 14.933,39 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання положень Договору позивачем були виконані роботи з демонтажу надземного колектору на загальну суму 35.749,80 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.02.2011, № 2 від 25.02.2011, № 3 від 28.02.2011, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 25.000,00 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.02.2011, № 2 від 25.02.2011, № 3 від 28.02.2011 відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати до 10 (десятого) числа місяця. Наступного за звітним (п. 2.2 Договору).

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті демонтажні роботи всього на суму 35.749,80 грн., про що свідчать Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.02.2011, № 2 від 25.02.2011, № 3 від 28.02.2011, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 25.000,00 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 10.749,80 грн., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 10.749,80 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 14.933,39 грн. заборгованості по оплаті виконаних позивачем робіт зі зворотного перебазування техніки, оскільки поданий позивачем Акт виконаних робіт зворотного перебазування техніки від 13.02.2012 на суму 14.933,39 грн. не може слугувати доказом прийняття таких робіт відповідачем, тому що підписаний лише уповноваженим представником позивача. При цьому, умовами п.4.3.4. Договору обов'язок здійснити зворотнє перебазування техніки за власний рахунок, яка буде використовуватися на об'єкті для виконання умов даного Договору, покладено саме на відповідача. Натомість, позивачем не надано суду доказів досягнення домовленості, як то погодження строків та вартості перебазування техніки, між позивачем та відповідачем в межах спірного Договору, що зворотнє перебазування техніки буде виконуватися позивачем за рахунок відповідача.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково в розмірі 10.749,80 грн.

Доказів оплати заборгованості за отримані послуги у сумі 10.749,80 грн. згідно вищевказаних Актів на день прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано.

Враховуючи порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робіт, останній просить суд стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, також пеню в розмірі 9.325,12 грн., 2.032,88 грн. 3% річних та 1.448,44 грн. інфляційних втрат за порушення строків оплати заборгованості за період з 01.03.2011 по 01.08.2011.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.1.1. Договору за невчасне здійснення розрахунків, передбачених п.2.2. Договору, з вини відповідача, останній зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь позивача за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, встановивши у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі, однак такі норми Закону передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо заявленої вимоги про стягнення пені, який визнається судом необґрунтованим.

Згідно уточненого розрахунку суду, здійсненого з урахуванням вимог ч. 2 ст 343 ГК України та ст. 3 Закону, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання загалом у сумі 10.749,80 грн. за період з 11.03.2011 по 01.08.2011 сума пені підлягає стягненню з відповідача в розмірі 657,36 грн. (враховуючи те, що кінцевий строк оплати 10.03.2011).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 2.032,88 грн. 3% річних та 1.448,44 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2011 по 01.08.2011.

Зазначені вимоги підлягають стягненню з відповідача частково, а саме: згідно уточненого розрахунку суду за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 10.749,80 грн. у період з 11.03.2011 по 30.06.2011 підлягає стягненню 3% річних у розмірі 422,33 грн. та інфляційні втрати в розмірі 290,24 грн. за вказаний період.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Триумф-Трейд»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ 36049370) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління № 9 «Полтаванафтогазбуд»(38762, Полтавська обл., Полтавський район, с. Терешки, вул. Шевченка, 1-а, код ЄДРПОУ 01291471) суму основного боргу в розмірі 10.749 (десять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 80 коп., 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 36 коп. пені, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 33 коп. 3% річних, 290 (двісті дев'яносто) грн. 24 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 506 (п'ятсот шість) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2012.

Суддя Ониськів О.М.