Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-68/14628-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/14628-2012 04.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Логітех-Інфо» до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС» простягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кубрак В.Д., директор, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех-Інфо»до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС»про стягнення заборгованості в сумі 146.432,27 грн. (122.460,00 грн. основного боргу, 15.101,76 грн. пені, 2.992,43 грн. 3 % річних та 5.878,08 грн. інфляційних втрат).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Контракту № 06/33-Ц від 30.06.2011 відповідач не виконав в повному обсязі своє зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 122.460,00 грн. основного боргу в судовому порядку, а також нарахування пені в розмірі 15.101,76 грн., 5.878,08 грн. інфляційних втрат та 2.992,43 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/14628-2012 та призначено до розгляду на 05.11.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

Через канцелярію суду 30.11.2012 позивачем подано заяву по відмову від позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат, а також заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 122.460,00 грн. основного боргу, 9.184,50 грн. пені, 1.836,90 грн. 3% річних та відшкодування судових витрат.

Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду у судовому засіданні 04.12.2012, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

У судове засідання 04.12.2012 з'явися лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, при цьому, 19.11.2012 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 04.12.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Державним підприємством «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС»(далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логітех-Інфо»(далі -позивач, виконавець) 30.06.2011 було укладено Контракт № 06/33-Ц (далі -Контракт), згідно з умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати проектні роботи: «Будівництво залізничної станції Ахалкалакі. Цифрова мережа зв'язку і передачі даних, АТС на 500 номерів. Цифрова система відео спостереження. ПРОЕКТ»; наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-вишукувальної продукції, що є предметом контракту, визначені технічним завданням, що є невід'ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.1.3. Договору термін здачі робіт за контрактом та термін виконання основних етапів визначаються календарним планом, що є невід'ємною складовою частиною даного контракту.

Умовами п.2.1. Контракту встановлено динамічну Договірну ціну - 122.460,00 грн. без ПДВ.

Також, умовами даного пункту контракту визначено, що за виготовлену проектно-вишукувальну продукцію по даному контракту відповідач перераховує позивачу суму у відповідності з протоколом про договірну ціну, діючим на час проведення розрахунків за виконані роботи. Оплата виконується шляхом перерахування відповідачем коштів на розрахунковий рахунок позивача або у вексельній формі. Зміна договірної ціни, яка пов'язана з інфляційними процесами та іншими умовами, оформлюється сторонами протоколом про договірну ціну та календарним планом робіт з додатком довідки перерахунку договірної ціни.

Сторонами було підписано Протокол про договірну ціну, яка за даним протоколом склала 122.460,00 грн. та зазначено, що Протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між позивачем та відповідачем.

Також, сторонами було складено та підписано Календарний план робіт, Завдання на проектування.

Відповідно до п.3.2. Контракту по завершенню робіт по контракту позивач передає замовнику проектно-вишукувальну продукцію, відповідно до умов контракту, та представляє акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

Як зазначає позивач, на виконання умов Контракту ним було виконано проектні роботи на суму 122.460,00 грн., про що позивачем було складено та підписано Акт № 1 здачі-приймання робіт на суму 122.460,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, згідно підписаної накладної № 18 від 30.09.2011, яка підписана уповноваженими представниками сторін, позивачем було передано відповідачу проектно-кошторисну документацію: «Цифрова мережа зв'язку і передачі даних, АТС на 500 номерів. Цифрова система відео спостереження. ПРОЕКТ».

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачу листом від 04.05.2012 було надіслано Акт здачі-приймання робіт № 1 на суму 122.460,00 грн., зокрема, за спірним Контрактом, також позивач просив підписати даний акт та оплатити виконані роботи. Надсилання листа підтверджується фіскальним чеком поштової установи та описом вкладення у цінний лист від 07.05.2012.

Одночасно суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що ним не отримано здачі-приймання робіт № 1 на суму 122.460,00 грн.

У відповідь на вказаний лист позивача відповідач надіслав лист вих. № 03-599 від 29.05.2012, в якому останній повідомляв про можливість здійснення оплати за виконані роботи лише в розмірі 60% від вартості виконаних робіт, для чого просив позивача надіслати Акти на виконані роботи по Контракту № 06/033-Ц вартістю 60% від загальної ціни робіт.

Разом з тим, судом встановлено, що 15.06.2012 позивачем повторно було направлено на адресу відповідача Акти здачі приймання виконаних робіт за Контрактом № 1 на суму 122.460,00 грн. та № 2 на суму 73.584,00 грн., про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 15.06.2012.

Зазначене вище також спростовує твердження відповідача щодо неотримання Акту здачі-приймання робіт по Контракту № 06/33-Ц від 30.06.2011.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Акту № 1 позивач передає виконані роботи у повному обсязі згідно з Календарного плану, вартість яких склала 122.460,00 грн.

Умовами пункту 2.2. Контракту встановлено, що оплата робіт по контракту проводиться по факту виконання робіт, після підписання акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції. Остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач проводить протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

Згідно з п.3.3. Контракту встановлено, що відповідач протягом 10 днів від дня отримання акту здачі-приймання та звітних документів, вказаних у п.3.2. даного Контракту, зобов'язаний направити позивачу підписаний акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції і оплатити по ньому виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку коли відповідач не дасть письмову відповідь позивачу на отриманий акт здачі-приймання робіт, або не направить підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання робіт, то вважається, що роботи прийняті в повному обсязі без будь-яких претензій. Датою виконання робіт у такому разі має бути дата отримання відповідачем акту здачі-приймання робіт.

Також, умовами п.4.2. Контракту встановлено, що при порушенні терміну приймання робіт за пунктом 3.3. Контракту проектно-вишукувальна продукція вважається прийнятою без зауважень.

Як встановлено судом, позивач передав, а відповідач прийняв виконану проектно-кошторисну документацію за Контрактом, що підтверджується накладною № 18 від 30.09.2011, підписаною уповноваженими представниками позивача та відповідача.

До того ж, позивач письмово повідомив відповідача про закінчення робіт шляхом направлення останньому Акта здачі-приймання виконаних робіт № 1 на суму 122.460,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.05.2012 .

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням поштового обігу (4 дні) відповідач отримав даний акт 11.05.2012, відтак, в силу положень п. 3.3. Контракту, повинен був підписати Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт до 21.05.2012 включно і оплатити по ньому виконані роботи або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Всупереч умовам п.3.3 Контракту протягом 10 днів після отримання Акту здачі-приймання виконаних робіт на суму 122.460,00 грн. відповідачем не прийнято та не підписано вказаний акт.

Відповідно до п.3.4. Контракту визначено, що у випадку мотивованої відмови відповідача, сторонами складається двосторонній акт необхідних доробок, термінів їх виконання. Акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції набирає чинності на день виконання необхідних доробок.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Всупереч умовам п. 3.3 Контракту обґрунтованих причин відмови від підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт № 1 на суму 122.460,00 грн. відповідачем не надано, з претензіями щодо якості виконаних робіт відповідач до позивача не звертався.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує факт виконання позивачем робіт, які були передані відповідачу згідно з Накладною № 18 від 30.09.2011.

Доводи відповідача, що оплата за виконані позивачем за спірним Контрактом роботи на суму 122.460,00 грн. не може бути здійснена до закінчення проведення державної експертизи, спростовуються тим, що умовами спірного Контракту не передбачено проведення жодних експертиз виконаних проектних робіт, а тому є необґрунтованими та не звільняють відповідача від обов'язку оплатити виконані позивачем роботи за Контрактом № 06/33-Ц від 30.06.2011 на суму 122.460,00 грн.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що відповідач всупереч п.3.3 Контракту в строк до 21.05.2012 не підписав Акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 на суму 122.460,00 грн., причин відмови від підписання не навів.

Умовами пункту 2.2. Контракту встановлено, що оплата робіт по контракту проводиться по факту виконання робіт, після підписання акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції. Остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач проводить протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції.

Положеннями п.3.3. Контракту унормовано, що у випадку коли відповідач не дасть письмову відповідь позивачу на отриманий акт здачі-приймання робіт, або не направить підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання робіт, то вважається, що роботи прийняті в повному обсязі без будь-яких претензій. Датою виконання робіт у такому разі має бути дата отримання відповідачем акту здачі-приймання робіт .

Як встановлено вище судом, датою отримання відповідачем Акту № 1 здачі-приймання виконаних робіт на суму 122.460,00 грн. є 11.05.2012.

Враховуючи, що відповідач отриманий Акт здачі-приймання робіт № 1 на суму 122.460,00 грн. не підписав, мотивованої відмови від його підписання позивачу не надав, а тому, в силу умов п.3.3. Контракту, датою виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт за Контрактом на суму 122.460,00 грн. згідно з Актом № 1 вважається 21.05.2012.

Таким чином, з моменту отримання Акту здачі-приймання робіт № 1 (11.05.2012) відповідач повинен був підписати його протягом 10 днів, тобто до 21.05.2012 включно, та здійснити розрахунки за Контрактом не пізніше 31.05.2012.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з положеннями ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови Контракту, а також вимоги ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексу, інших актів законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 122.460,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9.184,50 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт у сумі 122.460,00 грн. за період з 17.05.2012 по 16.11.2012.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.1. Контракту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по вказаному контракту позивач і відповідач несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки.

Як встановлено судом, кінцевим строком оплати робіт є 31.05.2012, відтак період прострочення починається з 01.06.2012.

Водночас суд зазначає, що нарахування позивачем суми пені, починаючи з 17.05.2012, є безпідставним, оскільки станом на таку дату обов'язку по оплаті виконаних позивачем робіт у відповідача не виникло.

Згідно уточненого розрахунку суду, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання загалом у сумі 122.460,00 грн. за період з 01.06.2012 по 16.11.2012 сума пені підлягає стягненню з відповідача в розмірі 8.481,86 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1.836,90 грн. за період з 17.05.2012 по 16.11.2012.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1.836,90 грн. за період з 17.05.2012 по 16.11.2012.

З відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 122.460,00 грн. у період з 01.06.2012 по 16.11.2012 підлягає стягненню 3% річних частково, згідно уточненого розрахунку суду в розмірі 1.701,02 грн. (з урахуванням того, що строк оплати робіт настав 31.05.2012).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 5.878.08 грн. інфляційних втрат провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч. 4 п. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи подану позивачем заяву від 04.12.2012 про відмову від позову в даній частині.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Пунктом 4.12 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відтак, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог та відмовою від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 259,01 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС»(01032, м. Київ, вул. Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 04726917) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логітех-Інфо»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 37, кв. 4, код ЄДРПОУ 36057931) суму основного боргу в розмірі 122.460 (сто двадцять дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 00 коп., 1.701 (одну тисячу сімсот одну) грн. 02 коп. 3% річних, 8.481 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 86 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 86 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5.878.08 грн. інфляційних втрат.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Логітех-Інфо»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 37, кв. 4, код ЄДРПОУ 36057931) судовий збір у сумі 259,01 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 36 від 03.10.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2012.

Суддя Ониськів О.М.