Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-12/11006-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/11006-2012 27.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальнісю "Мед-Лайф"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

Про стягнення 255 637,42 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Танцюра М.В. -представник (дов. № б/н від 03.09.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" про стягнення 255 637,42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-12/11006-2012, позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 04.09.2012.

В судовому засіданні 04.09.2012 були присутні представники позивача та відповідача. Відповідачем не заперечувалось отримання звітних документів від позивача та акту звірки, але було заявлено клопотання про надання часу на оброблення інформації та підготовки відзиву. Позивач проти задоволення клопотання не заперечував, в судовому засіданні оголошено перерву до 18.09.2012.

Ухвалою суду від 04.10.2012 суддя Прокопенко В.Л. прийняла справу № 5011-12/11006-2012 до свого провадження.

В судовому засіданні 13.11.2012 позивач надав витребувані судом документи та надав юридичне обґрунтування позовних вимог. Представник відповідача подав клопотання про надання додаткового часу для підготовки та надання суду пояснень по справі. Позивач проти задоволення клопотання не заперечував. В судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2012

26.11.2012 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 27.11.2012 представник позивача з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти задоволення клопотання відповідача заперечив з огляду зловживання відповідачем процесуальними правами, неповаги до учасників процесу та суду. Вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами.

Клопотання відповідача не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що викладені у зазначеному вище клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи обставини, не є поважними, оскільки юридична особа не позбавлена можливості направити в судове засідання іншого поважного представника для участі в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України , якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.11.2012 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВЛЕНО:

17.06.2011 року між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед-Лайф", як виконавцем та відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" як замовником було укладено Договір про надання медичної допомоги № 17/06-11, який було підписано повноважними представниками замовника та виконавця і засвідчено печатками сторін. Договір є безстроковим та чинним на момент розгляду справи. Оригінал договору з додатками було досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Пунктом 1.1 передбачено, що даним Договором регулюються відносини сторін по наданню виконавцем медичних послуг застрахованим особам (клієнтам) замовника.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що виконавець надає амбулаторно-поліклінічну допомогу та консультативно-діагностичну допомогу.

Згідно з п. 2.1.1 Договору, виконавець надає медичні послуги відповідно до умов договору, згідно ліцензії на право здійснення медичних послуг (додаток № 1 до Договору) та Прейскуранту на медичні послуги (додаток № 2 до Договору). Оригінали зазначених документів досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчені позивачем копії наявні в матеріалах справи.

Порядком надання медичних послуг, визначеному Розділом 4 Договору, передбачено, що диспетчерською службою замовника відповідальній особі виконавця направляється усна телефонна (та/або факсом) заява-гарантія на медичну послугу для застрахованої особи. Відповідальна особа виконавця шляхом направлення до застрахованої особи лікарів організовує її огляд та лікування.

Згідно п. 5.1 Договору, виконавець для отримання оплати за надані послуги, надає замовнику рахунок на оплату фактично наданих медичних послуг клієнтам в звітному місяці, медичну довідку/медичний висновок та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря, акт наданих послуг з переліком наданих послуг згідно форми, викладеної у Додатку № 8 Договору.

Оплата замовником рахунку, згідно з п. 5.3. договору, здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена у п.5.1 даного договору.

Судом досліджено у судовому засіданні звітні документи виконавця, які свідчать про надання звітності замовнику у встановлені у п. 5.2 Договору строки.

Згідно до п. 3.1. Договору, вартість медичних послуг письмово погоджується сторонами Договору у додатку № 1.

Протягом дії Договору сторони змінювали вартість медичних послуг шляхом укладання додаткових угод від 15.11.2011, від 14.02.2012, від 01.03.2012, від 02.04.2012.

Пунктом 6.1. Договору передбачено досудовий спосіб вирішення спору шляхом переговорів.

Позивачем на адресу відповідача надсилався лист від 19.04.2012 № 15 (копія наявна в матеріалах справи) з проханням сплатити борг у сумі 246 028,52 грн., який виник за період з 01.01.2012 по 10.04.2012.

У відповідь, листом від 20.04.2012 № 48/2-200412/1 (копія наявна в матеріалах справи), відповідач послався на скрутне фінансове становище, запропонував Позивачу реструктуризувати борг шляхом його сплати частками, просив не припиняти надання послуг його клієнтам, обіцяв не допускати нарощування заборгованості шляхом своєчасної сплати рахунків за надані послуги.

20.06.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою-повідомленням (копія наявна в матеріалах справи), яким повідомив про зростання поточної заборгованості на 50 646,90 грн., зупинення надання послуг та вимагав сплатити заборгованість на загальну суму 255 637,42 грн. До листа позивача додано звітні документи, акти, рахунки.

Іншим листом від 20.06.2012 № 20 (копія наявна в матеріалах справи) позивач направив відповідачу акт звірки взаємних рахунків.

03.07.2012 позивач направив відповідачу акти здачі-приймання послуг (копія опису вкладень в матеріалах справи).

Листом від 03.07.2012 № 35 (копія наявна в матеріалах справи) позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити протягом семи днів 255 637,42 грн. боргу та повернути підписані фінансові документи -акти здачі-приймання послуг та акт звіряння взаємних розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ГПК України, претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. За правилами ч.1 ст. 8 ГПК України, про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

В матеріалах справи знаходяться докази надсилання претензії відповідачу, проте відсутні докази відповіді на неї з боку відповідача.

Згідно п. 2.4.3. та п. 2.4.4. Договору, у випадку відмови від оплати медичних послуг, наданих виконавцем, замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з моменту прийняття такого рішення письмово повідомити про це виконавця шляхом направлення рекомендованого листа, з обґрунтуванням причин відмови. Відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу у встановлений договором строк відмови від прийняття зобов'язання та відмови від оплати медичних послуг. Суд погоджується з посиланням позивача на те, що пропустивши встановлений строк, відповідач вважається таким, що схвалив отримані акти приймання-передачі та втратив підстави для відмови від оплати медичних послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України ) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32 , 33 , 44 , 49 , 82-85 ГПК України ,суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченко, 1, ЄДРПОУ 33831166) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь ТОВ "Мед-Лайф" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 4, кв. 103, ЄДРПОУ 37332028) заборгованість у сумі 255 637,42 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 42 коп. та судовий збір у сумі 5 112,74 (п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 74 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко