Рішення

від 11.12.2012 по справі 5023/5211/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р.Справа № 5023/5211/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич", с.Старий Яричів до ТОВ "Ата Груп", м. Харків про стягнення 309403,15грн. за участю представників сторін:

позивача - Пилипчук М.Т., довіреність № 1 від 24.09.12 р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 309403,15грн. заборгованості. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за дистриб*юторським договором № 301181 від 31.08.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.08.2011р. між сторонами укладено дистриб*юторський договір № 301181 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач (постачальник) зобов*язався постачати відповідачу (дистриб*ютору) у власність товари, а відповідач, в свою чергу, зобов*язався приймати поставлені товари, здійснювати подальший їх продаж та за результатами роботи надавати постачальнику звіти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, які є невід*ємною частиною Договору. Кількість, якість, асортимент, ціна товарів, що постачаються згідно цього Договору дистриб*ютору, визначаються в замовленнях на поставку товарів.

Пунктом 2 Договору сторони домовилися, що дистриб*ютор здійснює оплату за перші дві партії поставлених товарів шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товарів. За наступні партії поставлених товарів оплата проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки товарів. Днем оплати вважається день надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов*язань, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 326403,15грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями видаткових накладних № 721 від 16.09.11р., № 1808 від 07.10.2011р., № 3036 від 28.10.2011р., № 3037 від 28.10.2011р., № 3058 від 28.10.2011р., № 3740 від 10.11.2011р., № 2358 від 13.02.2012р., № 3313 від 24.02.2012р., № 5265 від 23.03.2012р., № 7278 від 20.04.2012р., № 11525 від 15.06.2012р. та № 12446 від 30.06.2012р., які підписані та скріплені печатками сторін.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, позивач, в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимоги про оплату товару № 04/05-05 від 04.05.2012р. та № 18/06-01 від 18.06.2012р.

Однак, відповідач за поставлену продукцію розрахувався лише частково, у зв'язку з чим, станом на день звернення з позовом до суду, у відповідача перед ТОВ "Кондитерська фабрика "Ярич" виникла заборгованість в розмірі 309403,15грн., яка до цього часу не погашена.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 309403,15грн. боргу за поставлений товар обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 6188,07грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА Груп» (61064, м.Харків, вул. Пермська, буд. 20, кв. 26; Код ЄДРПОУ 37189772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» (80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул. Заводська, буд.№ 1; Код ЄДРПОУ 36767366) 309403,15грн. заборгованості та 6188,07грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 12.12.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.