Постанова

від 31.10.2006 по справі 1/378-06-10005а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/378-06-10005А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" жовтня 2006 р. Справа  № 1/378-06-10005А

Позивач: Селянське (фермерське) господарство „Юран”

Відповідач: Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області

про скасування податкового рішення-повідомлення, про спонукання до виконання певних дій

        Суддя     Гарник Л.Л.      

        Секретар судового засідання Рябошапка О.М.

        Представники:

від  позивача: Соловйов В.В., на підставі довіреності,

                       Сокур М.В., на підставі довіреності,

                       Іскров К.М., на підставі довіреності;

від  відповідача: Артошин О.С., на підставі довіреності,

                            Ярош І.З., на підставі довіреності,

                            Колеснік О.І., на підставі довіреності,

                            Тітаренко М.Ю., на підставі довіреності.

  Суть спору: позивач –Селянське (фермерське) господарство „Юран”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області, про скасування прийнятого останньою податкового повідомлення-рішення від 22.05.2006р. № 0000022300/0.                               

  Під час судового провадження позивач змінив позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції: визнати протиправним (неправомірним) та скасувати прийняте Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області податкове повідомлення-рішення від 22.05.2006р. № 0000022300/0, зобов'язати відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі                                      960 780,00 грн. на картці особистого (лицьового) рахунку позивача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

        У судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.11.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

За результатами невиїзної позапланової перевірки Селянського (фермерського) господарства „Юран” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2006 року Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області був складений акт від 27.04.2006р.  № 788-24/23-01/31506085, згідно якого встановлено, що суб'єкт господарювання завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий  2006 року на суму 960 780,00 грн.

На підставі названого акту Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 22.05.2006р. № 0000022300/0, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування Селянського (фермерського) господарства „Юран” з податку на додану вартість на                 960 780,00 грн.

Не погоджуючись з названим рішенням Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, Селянське (фермерське) господарство „Юран” ставить питання про визнання протиправним та скасування цього рішення в судовому порядку, а також про зобов'язати відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування на картці особового рахунку.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Як свідчать фактичні обставини справи, передумовою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало виявлення з боку позивача порушень податкового законодавства, відображених в акті перевірки від 27.04.2006р.                                      № 788-24/23-01/31506085. При цьому податковий орган виходив з наступних обставин.

Згідно поданої суб'єктом господарювання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року та відповідного розрахунку суми бюджетного відшкодування остання складає 960 780,00 грн.; сума податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2005 року платником податку визначена у розмірі  960 780,00 грн.                                Згідно реєстру отриманих податкових накладних підприємство віднесло до складу податкового кредиту суму витрат по сплаті податку на додану вартість основних засобів, придбаних у ТОВ „Дельта-98” згідно податкової накладної від 10.12.2005р. № 10/12,                     на загальну суму 5 764 680 грн., в тому числі ПДВ в сумі 960 780,01 грн.; дана операція в бухгалтерському обліку була відображена у грудні 2005 року. Згідно наданої до попередньої перевірки довідки про вартість основних засобів станом на 01.01.2006р.                   їх вартість становила 8 630,07 грн.; згідно довідки, наданої до нинішньої перевірки, вартість основних фондів станом на 01.01.2006р. становить 4 814 734,87 грн., що не відповідає документам, наданим до попередньої перевірки. Підприємство не надало пояснень про місце знаходження основних фондів, про наявність дозволів на їх використання, актів введення в експлуатацію. З огляду на викладене податковий орган, встановивши факт оплати Селянським (фермерським) господарством „Юран” вартості отриманого від ТОВ „Дельта-98” товару в сумі 5 764 680 грн., в тому числі ПДВ                            в сумі 960 780,01 грн., заперечує правомірність включення до суми податкового кредиту поданої позивачем декларації № 3 960 780,00 грн. податку на додану вартість з вартості основних засобів, які в подальшому можуть використовуватися для виробництва і продажу товарів власного виробництва та зауважує на тій обставині, що сума податку на додану з реалізації обладнання не сплачена до бюджету, а відтак –сума податку на додану вартість, що підлягала поверненню платнику податку з бюджету, надмірною сплатою податку не є.

Проте господарський суд, оцінюючи підставність викладених висновків відповідача, виходить з наступного.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач до проведення податкової перевірки прийняв на баланс придбане у  ТОВ „Дельта-98” майно, що підтвердив наданою до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції  довідкою про вартість основних фондів станом на 01.01.2006р. Та обставина, що згідно даних довідки, наданої раніше, вартість основних фондів станом на 01.01.2006р. була нижчою, на думку господарського суду, не позбавляла позивача права збільшити в той же день основні фонди та, відповідно, їх вартість.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що:

- придбане позивачем у  ТОВ „Дельта-98” майно на підставі договору зберігання від 01.01.2006р. прийняв КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки за умови оплатного зберігання у власних приміщеннях, які знаходяться за адресою: Одеська область, смт Ширяєве, вул. Набережна, 2;

- позивач не має наміру використовувати придбане позивачем у  ТОВ „Дельта-98” обладнання для виробництва сільськогосподарської продукції.

Доказів зворотного відповідачем під час проведення перевірки виявлено не було.

        Згідно пункту 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного                    та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової                                    адміністрації України від 10.08.2005  N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, за кожним   відображеним  в  акті  фактом  порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний  документ,  на  підставі  якого   вчинено записи   у   податковому   та   бухгалтерському   обліку  (навести кореспонденцію рахунків операцій),  та інші докази,  що достовірно підтверджують наявність факту порушення;  у разі відсутності первинних  документів  або  ненадання  для перевірки  первинних  та  інших документів,  що підтверджують факт порушення,  зазначити перелік цих документів.  При цьому  до  акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта  господарювання (у межах їх компетенції),  що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів. У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання  надати перевіряючим  письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів,                      що  підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Проте, факт відмови посадових осіб Селянського (фермерського) господарства „Юран” надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та відповідні докази в акті перевірки не відображався.

Господарський суд залишає поза увагою твердження відповідача про те, що позивач не представив докази сплати до бюджету податку на додану вартість з реалізації придбаного ним обладнання та у цьому зв'язку виходить з наступних положень чинного законодавства.

На підставі статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Проте, нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем та іншими особами, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в складі ціни товару.

В силу положень Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Враховуючи викладене, господарський суд позбавлений підстав вважати обґрунтованими покладені в основу оспорюваного рішення та відображені у акті перевірки від 27.04.2006р.  № 788-24/23-01/31506085 висновки щодо наявності згадуваних порушень податкового законодавства з боку Селянського (фермерського) господарства „Юран”.

У цьому зв'язку слід визнати підставними дії позивача, які виразилися у включенні                       960 780,00 грн. до складу заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 року.

Викладені дії позивача узгоджуються з наступними положеннями чинного законодавства.

Згідно положень Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (підпункт 3.1.1 пункту 3 статті 3); поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7); датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів (підпункт 7.3.1 пункту 3 статті 3); суми податків, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів  та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, включаються до складу податкового кредиту. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7); датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій:                   або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7);                            сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7); якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного  податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7).

Згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р.                              за N 702/10982, якщо в наступному звітному податковому періоді  різниця між  сумою  податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту,  з урахуванням залишку такого від'ємного значення  минулого  звітного (податкового)   періоду,  що  включається  до  складу  податкового кредиту поточного звітного  (податкового)  періоду,  має  від'ємне

значення,  то  платником  податку  разом  з податковою декларацією подається озрахунок      суми бюджетного відшкодування  до  податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 5.12 розділу 5). Бюджетному   відшкодуванню  підлягає  частина  такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)                        (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 розділу 5).

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Головного управління державного казначейства України від 02.07.97р. N 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 р. за N 263/2067, якщо  за  результатами  звітного  періоду  різниця   між загальною  сумою  податкових  зобов'язань,  що виникли у зв'язку з будь-яким  продажем  товарів  (робіт,  послуг)  протягом  звітного періоду,   та  сумою  податкового  кредиту  звітного  періоду  має від'ємне значення,  то така сума підлягає (як  надміру  сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України (пункт 2.1).

Згідно положень статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1); органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2).

То ж, аналізуючи фактичні обставини справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 22.05.2006р.                             № 0000022300/0 прийняте всупереч наведених норм чинного законодавства,                порушуює права і законні інтереси Селянського (фермерського) господарства „Юран”,                 а відтак -  є протиправним й таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку згідно заявлених позовних вимог на підставі пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. У цьому зв'язку, враховуючи необхідність відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача,  на підставі пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України слід визнати обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання податкового органу поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 89 298,00 грн.              на картці особового рахунку позивача. При цьому господарський суд виходить з визначеного листом Державної податкової адміністрації України від 08.08.2005р.                        № 15655/7/19-2117 порядку відображення у картках особових рахунків платників даних податкових декларацій з податку на додану вартість.

З урахуванням усіх обставин справи, викладені у запереченнях на позов доводи відповідача господарським судом не можуть братися до уваги з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не впливають на вирішення спору по суті.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На таких підставах господарський суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,                     суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статями 94, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 22.05.2006р. № 0000022300/0.

3.          Зобов'язати Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області (Одеська область, м. Роздільна, вул. Леніна, 37) поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 960 780,00 грн. (дев'ятсот шістдесят тисяч сімсот вісімдесят грн. 00 коп.) на картці особового рахунку Селянського (фермерського) господарства „Юран” (67440, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Бецилове, ід. код 31506085).

4.          Стягнути з державного бюджету на користь Селянського (фермерського) господарства „Юран” (67440, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Бецилове, ід. код 31506085) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.                        (три грн. 40 коп.).

              Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

              Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому                                       ст. 186 КАС України.

   Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

               Постанова складена в повному обсязі 03.11.2006р.

Суддя                                                                                 Гарник Л.Л.