Постанова

від 31.10.2006 по справі 1/405-06-10828а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/405-06-10828А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" жовтня 2006 р. Справа  № 1/405-06-10828А

Позивач: Селянське (фермерське) господарство „Юран”

Відповідач: Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області

про скасування податкового рішення-повідомлення, про спонукання до виконання певних дій

        Суддя     Гарник Л.Л.      

        Секретар судового засідання Рябошапка О.М.

        Представники:

від  позивача: Соловйов В.В., на підставі довіреності,

                       Сокур М.В., на підставі довіреності,

                       Іскров К.М., на підставі довіреності,

                       Казаник С.В., на підставі довіреності;

від  відповідача: Артошин О.С., на підставі довіреності,

                            Ярош І.З., на підставі довіреності,

                            Колеснік О.І., на підставі довіреності,

                            Тітаренко М.Ю., на підставі довіреності.

  Суть спору: позивач –Селянське (фермерське) господарство „Юран”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області, про визнання неправомірним                           та скасування прийнятого останньою податкового повідомлення-рішення від 08.08.2006р. № 0000222300/0 та зобов'язання поновити на картці лицьового (особового) рахунку позивача суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 89 298,00 грн.,                            про стягнення збитків у розмірі 4 464,90 грн.

  Під час судового провадження позивач змінив позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції: визнати неправомірним та скасувати прийняте Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006р. № 0000222300/0, зобов'язати відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 89 298,00 грн. на картці лицьового (особового) рахунку позивача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

        У судовому засіданні оголошувалась перерва до 31.11.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

За результатами виїзної документальної позапланової перевірки Селянського (фермерського) господарства „Юран” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за період квітень місяць 2006 року, Роздільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області                  був складений акт від 27.07.2006р.  № 1155-44/23-01/31506085, згідно якого встановлено, що суб'єкт господарювання:

- підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень місяць 2006 року –98 052,00 грн.;

- завищив заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень місяць 2006 року на суму 89 000,00 грн.;

- завищив від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень місяць 2006 року на суму 298,00 грн.

На підставі названого акту Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області прийняла податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006р.                           № 0000222300/0, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування Селянського (фермерського) господарства „Юран” з податку на додану вартість у розмірі –                89 298,00 грн.

Не погоджуючись з названим рішенням Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області, Селянське (фермерське) господарство „Юран” ставить питання про визнання неправомірним та скасування названого  рішення в судовому порядку, а також про зобов'язати відповідача поновити суму належного бюджетного відшкодування на картці особового рахунку.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що передумовою прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало виявлення з боку позивача згадуваних порушень податкового законодавства, відображених в акті перевірки                           від 11.08.2006р. № 1186-47/23-01/31506085. При цьому податковий орган виходив з наступних обставин.

Згідно поданої суб'єктом господарювання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування остання складає 187 350,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 98 350,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 розділу 2 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 187 350,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам цих товарі (послуг), складає 187 350,00 грн. У цьому зв'язку податковий орган дійшов висновку про те, що суб'єктом господарювання завищена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 89 000,00 грн.

У розділі ІІ (податковий кредит) поданої суб'єктом господарювання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року відображені показники поставок, здійснених на підставі укладеної з ПВХ ТОВ „Енотек” договору від 16.02.2006р.                № 16/02 та відображених у податкових накладних від 02.03.2006р. № 1, від 10.03.2006р.   № 2, від 27.03.2006р. № 3 на загальну суму 534 001,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі                     89 000,00 грн. У цьому зв'язку податковий орган дійшов висновку про те, що до складу податкового зобов'язання загальної декларації № 3, згідно якої здійснюються розрахунки з бюджетом, не включена сума податку на додану вартість від вартості попередньої оплати, отриманої від Одеської вино-горілчаної компанії згідно рахунку без номеру                від 13.03.2006р., платіжного доручення від 13.03.2006р. № 58 на суму 1 788,46 грн.,                      в тому числі ПДВ в сумі 298,00 грн., внаслідок чого податкові зобов'язання за березень 2006 року занижені на 298,00 грн.   

Проте господарський суд, оцінюючи підставність викладених висновків відповідача, виходить з наступних обставин справи.

Зміст поданих Селянським (фермерським) господарством „Юран” до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року та відповідного розрахунку суми бюджетного відшкодування свідчить, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (1 005 233,00 грн. –0) (рядок 24) становить 1 005 233,00 грн.

Зміст поданих Селянським (фермерським) господарством „Юран” до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року та відповідного розрахунку суми бюджетного відшкодування свідчить, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (1 003 983,00 грн. –0) (рядок 24) становить 1 003 983,00 грн.

На таких підставах залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 1 003 983,00 грн., про що свідчать дані рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року та показник № 1 розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року.

Оскільки наведене під час проведення перевірки враховано не було, податковий орган, виходячи з даних рядка 23.1 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006 року (98 350,00 грн.), які узгоджуються із даними рядка 22.2 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року, дійшов помилкового висновку про завищення Селянським (фермерським) господарством „Юран” суми бюджетного відшкодування на 89 000,00 грн.

Як свідчить акт перевірки  від 11.08.2006р. № 1186-47/23-01/31506085, Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція, виходячи з тієї обставини,              що Селянське (фермерське) господарство „Юран” не включило суму податку на додану вартість в сумі 298,00 грн. від вартості попередньої оплати, отриманої від Одеської вино-горілчаної компанії на суму 1 788,46 грн., дійшла висновку про заниження суб'єктом господарювання  податкових зобов'язань за березень 2006 року на 298,00 грн.

Проте, під час перевірки не було враховано ту обставину, що відповідна господарська операція фактично не є поставкою товарів та у цьому зв'язку не є об'єктом оподаткування у розумінні статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки перераховані ТОВ „Одеська вино-горілчана компанія” кошти в сумі 1 788,46 грн. за своїм цільовим призначенням є поворотною фінансовою допомогою, отриманою Селянським (фермерським) господарством „Юран” на підставі договору від 12.01.2006р. про надання поворотної фінансової допомоги (позики), згідно листа ТОВ „Одеська вино-горілчана компанія” від 14.03.2006р. № 1403/06-1.

Згідно пункту 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного                    та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової                                    адміністрації України від 10.08.2005  N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, за кожним   відображеним  в  акті  фактом  порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний  документ,  на  підставі  якого   вчинено записи   у   податковому   та   бухгалтерському   обліку  (навести кореспонденцію рахунків операцій),  та інші докази,  що достовірно підтверджують наявність факту порушення;  у разі відсутності первинних  документів  або  ненадання  для перевірки  первинних  та  інших документів,  що підтверджують факт порушення,  зазначити перелік цих документів.  При цьому  до  акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта  господарювання (у межах їх компетенції),  що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів. У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання  надати перевіряючим  письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів,                      що  підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Проте, факт відмови посадових осіб Селянського (фермерського) господарства „Юран” надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та відповідні докази в акті перевірки не відображався.

Наведене свідчить про необґрунтованість покладеного в основу оспорюваного рішення висновку податкового органу про зменшення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 298,00 грн.

То ж, враховуючи викладене, господарський суд вважає підставними дії Селянського (фермерського) господарства „Юран”, які виразилися у включенні                       187 052,00 грн. до складу заявленої суми бюджетного відшкодування за травень місяць 2006 року, але не 98 052,00 грн. як вважає податковий орган.

Викладені дії позивача узгоджуються з наступними положеннями чинного законодавства.

Згідно положень Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (підпункт 3.1.1 пункту 3 статті 3); поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7); датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припидає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів (підпункт 7.3.1 пункту 3 статті 3); суми податків, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів  та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, включаються до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7); датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,  послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7);                          сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,             така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник                         за попередні податкові періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7); якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);                  б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного  податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7).

Згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р.                              за N 702/10982, якщо в наступному звітному податковому періоді  різниця між  сумою  податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту,  з урахуванням залишку такого від'ємного значення  минулого  звітного (податкового)   періоду,  що  включається  до  складу  податкового кредиту поточного звітного  (податкового)  періоду,  має  від'ємне значення,  то  платником  податку  разом  з податковою декларацією подається озрахунок      суми бюджетного відшкодування  до  податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 5.12 розділу 5). Бюджетному   відшкодуванню  підлягає  частина  такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)  (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 розділу 5).

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Головного управління державного казначейства України від 02.07.97р. N 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 р. за N 263/2067, якщо  за  результатами  звітного  періоду  різниця   між загальною  сумою  податкових  зобов'язань,  що виникли у зв'язку з будь-яким  продажем  товарів  (робіт,  послуг)  протягом  звітного періоду,   та  сумою  податкового  кредиту  звітного  періоду  має від'ємне значення,  то така сума підлягає (як  надміру  сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України (пункт 2.1).

Згідно положень статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1); органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2).

Господарський суд залишає поза увагою твердження відповідача про те, що позивач не надав доказів надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету та у цьому зв'язку виходить з наступних положень чинного законодавства.

На підставі статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Проте, нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачено обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем та іншими особами, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в складі ціни товару.

В силу положень Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Господарський суд залишає поза увагою твердження відповідача про те, що позивач не надав доказів, які підтверджують місце знаходження придбаного у ТОВ „Дельта-98” майна, оскільки під час розгляду справи встановлено, що зазначене майно на підставі договору зберігання від 01.01.2006р. прийняв КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки за умови оплатного зберігання у власних приміщеннях, які знаходяться за адресою: Одеська область, смт Ширяєве, вул. Набережна, 2.

Доказів зворотного відповідач всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів.

То ж, аналізуючи фактичні обставини справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 08.08.2006р.                           № 0000222300/0 прийняте всупереч наведених норм чинного законодавства,                порушуює права і законні інтереси Селянського (фермерського) господарства „Юран”,                 а відтак -  є протиправним й таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку згідно заявлених позовних вимог на підставі пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. У цьому зв'язку, враховуючи необхідність відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача,  на підставі пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України слід визнати обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання податкового органу поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 89 298,00 грн.              на картці особового рахунку позивача. При цьому господарський суд виходить з визначеного листом Державної податкової адміністрації України від 08.08.2005р.                        № 15655/7/19-2117 порядку відображення у картках особових рахунків платників даних податкових декларацій з податку на додану вартість.

З урахуванням усіх обставин справи, викладені у запереченнях на позов доводи відповідача господарським судом не можуть братися до уваги з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не впливають на вирішення спору по суті.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На таких підставах господарський суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,                     суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статями 94, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 08.08.2006р. № 0000222300/0.

3.          Зобов'язати Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області (Одеська область, м. Роздільна, вул. Леніна, 37) поновити суму належного бюджетного відшкодування у розмірі 89 298,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім грн. 00 коп.) на картці особового рахунку Селянського (фермерського) господарства „Юран” (67440 Одеська область, Роздільнянський район, с. Бецилове, ід. код 31506085).

4.          Стягнути з державного бюджету на користь Селянського (фермерського) господарства „Юран” (67440 Одеська область, Роздільнянський район,                       с. Бецилове, ід. код 31506085) витрати по сплаті судового збору у розмірі                          3,40 грн. (три грн. 40 коп.).            

              Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

              Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому                                       ст. 186 КАС України.

              Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

  Постанова складена в повному обсязі 03.11.2006р.

Суддя                                                                                 Гарник Л.Л.