Рішення

від 16.11.2006 по справі 1/165-3160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/165-3160

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2006 р.Справа № 1/165-3160

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Левандовського Ю.Я.             

Розглянув справу

Позивач:   Товариство з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м.Збараж, майдан Кармелюка,1

Відповідач: Приватне підприємство „Астра”, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького,40/9

За участю представників сторін:   

позивача:  Кулінич Т.М. - юрисконсульт

відповідача:      

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м.Збараж звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства „Астра”, м.Тернопіль про стягнення 256 000,00 грн.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча про час і місце розгляду був повідомлений належним чином, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 09 листопада 2006 року оголошувалась перерва до 16 листопада 2006 року відповідно до ст.77 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне:

29 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м.Збараж та Приватним підприємством „Астра”, м.Тернопіль укладено договір відповідального зберігання відповідно до умов якого ТОВ „Збараж-цукор” передано ПП „Астра” 40 тонн цукру-піску білого згідно вимог ДСТУ 2316-93,2213-96 по ціні 3 200,00 грн. за одну тоннуц, враховуючи вартість ПДВ та мішкотари, на загальну суму 128 000,00 грн.

29 грудня 2005 року між ТОВ „Збараж-цукор” та ПП „Астра” підписано акт прийому-передачі товару(цукру-піску білого), згідно договору відповідального зберігання від 29.12.2005р.

10 липня 2006 року відповідачу було надіслано вимогу про повернення товару з відповідального зберігання позивачу на протязі 3-х днів з дня отримання вимоги.

Надіслану вимогу відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

18 липня 2006 року комісією у складі генерального директора ТОВ „Збараж-цукор” Вороблевського Б.І., директора ПП „Астра” Піговського М.П., було проведено обстеження наявності цукру-піску білого ДСТУ 2316-93,2213-96, переданого ПП „Астра” на умовах відповідального зберігання №2912/2005–Астра від 29 грудня 2005 року.

За результатами обстеження комісією встановлено, що цукор-пісок в кількості 40 тонн, переданий ПП „Астра” на відповідальне зберігання на умовах відповідального зберігання №2912/2005–Астра від 29 грудня 2005 року, станом на 18 липня 2006 року у зберігача відсутній, про що складено акт від 18.07.2006 року.

 Умовами договору відповідального зберігання від 29.12.2005р., зокрема п.4.2 передбачено, що у випадку порушень положень п.п.2.1-2.3 даного договору зберігач відшкодовує товариству 200% вартості відсутнього(зіпсованого) товару з розрахунку 3 200,00 грн. за 1(одну) тонну товару, враховуючи вартість ПДВ та мішкотари.

У відповідності до ст.ст.944,949 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, річ має бути повернена поклажодавцеві в такому стані, в якому була прийнята на зберігання.

У відповідності до ст.953 Цивільного кодексу України зберігач повинен на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть, якщо строк її зберігання не закінчився.

        Як стверджує представник позивача в судовому засіданні станом на 09.11.2006 року відповідачем товар не повернуто.

      В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, останнім відповідачу нараховано відшкодування у вигляді 200% вартості відсутнього товару в сумі 256 000,00 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог.

        В судовому засіданні позивач стверджує, що у 200% відшкодування вартості відсутнього товару ним закладено гарантію зберігача перед поклажодавцем, як засторогу зберігача від можливого використання товару, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки таке не передбачено цивільним законодавством.        

          У відповідності до ст.ст.950,951 Цивільного кодексу України за втрату(нестачу) речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, задані поклажодавцеві втратою (нестачею), відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

        Розцінювати відшкодування у вигляді 200% вартості відсутнього товару, як збитки в повному обсязі, включаючи не одержані доходи у суду немає жодних підстав, так як позивачем не подано жодних доказів у їх підтвердження.

        Таким чином, позивачем безпідставно нараховано відповідачу відшкодування у вигляді 200% вартості відсутнього товару, що становить 256 000,00 грн., так як таке нарахування не містить ніякого правового підгрунття.

                          Дослідивши усі матеріали справи, суд вважає позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м.Збараж обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.         

       Судові витрати в порядку ст.49 ГПК України покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

       На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, , ст.ст. 944,949-951,953 Цивільного кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Астра”, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького,40/9, код ЄДРПОУ 30047928 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Збараж-цукор”, м.Збараж, майдан Кармелюка,1, код ЄДРПОУ 31273491 -  128 000 грн. 00 коп. вартості відсутнього товару; 1 280 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. послуг за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його підписання 17 листопада 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Ю.Я. Левандовський