Рішення

від 11.12.2012 по справі 25/124-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2012 р. Справа № 25/124-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІА АВТОЦЕНТР",

03187, м. Київ, Голосіївський район, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ АВ",

07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 51

про стягнення 37 685,54 грн.

за участю представників:

позивача - Клюс А.О. (довіреність від 02.07.2012 № 02/07/12);

відповідача - Моргун Ю.М. (довіреність від 26.11.2012 № 11).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІА АВТОЦЕНТР" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ АВ" (далі -відповідач) про стягнення 37 685,54 грн., з яких: 37 275,00 грн. -основний борг, 410,54 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.11.2012.

У судове засідання 15.11.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.11.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 29.11.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19246 від 28.11.2012) відповідачем подано клопотання про продовження строку розгляду справи до надання позивачем позитивної відповіді щодо укладання мирової угоди, з копією листа позивачу від 27.11.2012 вих. № 901 про укладання мирової угоди у додатку.

У судовому засіданні 29.11.2012 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання як передчасного, оскільки строк вирішення спору у справі не сплинув, для надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом у судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2012, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20209 від 11.12.2012) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.12.2012 №4791 та від 11.12.2012 №4790 на загальну суму 3 940,00 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 33 745,54 грн., що складаються з: 33 335,00 грн. основного боргу та 410,54 грн. 3 % річних.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -33 745,54 грн., з яких: 33 335,00 грн. основного боргу та 410,54 грн. 3 % річних, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року".

У судовому засіданні 11.12.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові, відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІА Автоцентр»(далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ АВ" (далі - замовник) досягнуто усних домовленостей щодо надання виконавцем замовникові оплатних послуг щодо розміщення рекламних матеріалів в газеті «Автоцентр»(далі -послуги).

Для оплати послуг позивачем відповідачеві виставлено рахунки: від 07.09.2011 №147/09 на суму 17 935,00 грн., від 07.09.2011 №145/09/2 на суму 1 000,00 грн., від 07.09.2011 №145/09 на суму 9 200,00 грн., від 03.08.2011 №89/08 на суму 2 940,00 грн., від 02.08.2011 №65/08 на суму 16 200,00 грн. (копії в матеріалах справи).

Позивачем відповідачеві послуги надані в повному обсязі, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-прийомки виконаних робіт (послуг), а саме: від 27.09.2011 №147/09, від 27.09.2011 №145/09/2, від 27.09.2011 №145/09, від 30.08.2011 №89/08, від 30.8.2011 №65/08 (копії в матеріалах справи), в яких також сторонами погоджено вартість наданих за ними послуг.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, до звернення позивача з даним позовом до суду відповідач частково оплатив надані послуги, на загальну суму 1 000,00 грн. згідно рахунку від 07.09.2011 №147/09, що підтверджується банківською випискою від 28.11.2012 №С11-0000-138/2-1198 (копія в матеріалах справи).

Після порушення провадження у справі відповідач частково оплатив суму основного боргу, на підтвердження чого надав платіжні доручення від 11.12.2012 №4791 та від 11.12.2012 №4790 на загальну суму 3 940,00 грн. (вх. № 20209 від 11.12.2012).

Позивачем отримання часткової сплати боргу підтверджено та у зв'язку з цим, зменшено позовні вимоги, що прийнято судом.

Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву, позов не спростував та не оспорив. Доказів оплати у повному обсязі послуг, що ним отримані, на час вирішення спору суду не надав.

До матеріалів справи позивачем подано претензію від 03.05.2012 №806/1-12, що направлена останнім 08.05.2012 на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість в розмірі 47 275,00 грн., однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді. Підтвердженням надсилання вимоги є наявні в матеріалах справи поштовий фіскальний чек від 08.05.2012 № 9868 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення поштового переказу уповноваженому представнику відповідача 12.06.2012.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і при недотриманні письмового договору.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу України ).

Оскільки між сторонами письмовий договір відсутній, відповідач повинен був виконати своє зобов'язання з оплати послуг у семиденний строк з моменту отримання вимоги позивача, а з моменту спливу семи днів з дня виставлення вимоги про оплату -виникла заборгованість.

Судом встановлено на підставі поданого в матеріали справи фіскального чеку, що 08.05.2012 позивачем надіслано відповідачу претензію щодо погашення заборгованості в повному обсязі, яку згідно наданого в матеріали справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано уповноваженим представником відповідача 12.06.2012, а, відтак, семиденний строк оплати за послуги сплинув 20.06.2012.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості за отримані послуги в повному обсязі станом на день прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 33 335,00 грн. боргу з оплати наданих послуг.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних в розмірі 410,54 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних за період прострочення з 20.06.2012 по 31.10.2012 та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірними та відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення 410,54 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 335,00 грн. основного боргу та 410,54 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році становить 1 609,50 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 37 685,54 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у мінімальному розмірі 1 609,50 грн.

Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 30.10.2012 №1666 вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 1 677,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що зайво сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 30.10.2012 №1666 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 67,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАРАНТ АВ" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 51, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25278601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІА АВТОЦЕНТР" (03187, м. Київ, Голосіївський район, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36107715) 33 335 (тридцять три тисячі триста тридцять п'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 410 (чотириста десять) грн. 54 коп. 3% річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ІА АВТОЦЕНТР" (03187, м. Київ, Голосіївський район, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36107715) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп., що зайво сплачений за платіжним дорученням від 30.10.2012 №1666.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.12.2012.

Суддя С.О. Саванчук