Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а-12661/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2012 р. (14:27) Справа №2а-12661/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представників позивача Скрябіної О.М., Єзерської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи:позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, у якому просить визнатипротиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0007572204 від 30 жовтня 2012 року та стягнути судові витрати з Державного бюджету України.Позовні вимоги мотивованітим, що за результатами перевірки підприємства ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби було складено акт № 8004/22-8/20755640 від 19.10.2012 року, у якому зазначено про порушення ПП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розд. 3 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756, зі змінами та доповненнями, донараховано податок на прибуток у сумі 500 000 грн. за 4 квартал 2011 року.На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення рішення № 0007572204 від 30.10.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 500 000,00 грн. Позивач стверджує, що висновки відповідача в акті перевірки щодо завищення ПП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» валових витрат з податку на прибуток підприємств є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.Акт перевірки не містить посилання на будь-які первинні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо), які б несли відомості про обсяги господарських операцій, асортимент товару його вартість і т.п. Висновки ДПІ у м. Сімферополі ґрунтуються виключно на припущеннях та даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податку на прибуток. В акті перевірки не зазначено про будь-які недоліки первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих право позивача на формування валових витрат з податку на прибуток. Крім того, акт перевірки не містить обставин, які б свідчили про факт відмови посадових осіб ПП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» від надання перевіряючому відповідних документів.Позивач зазначає, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» у період, що перевірявся, було укладено декілька договорів постачання. Відповідно до умов яких, постачальники, а саме ПП «Вібур», ТОВ «МаркетСтил», СУРА «Славсант», ТОВ НОК «Днепропроект», АТ КП «Металист», ТОВ «Каскад», Метинвест СМЦ зобов'язані передати у власність ПП «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» (одержувача) продукцію, а одержувач зобов'язаний прийняти та сплатити вказаний товар, у строки та на умовах, передбачених у цими договорами. Первинними документами бухгалтерського обліку Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» (рахунки на оплату, видаткові накладні,товарно-транспортні накладні, дорожні листи, платіжні доручення) у повному обсязі підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за за господарськими операціями за.4 квартал 2011 року між позивачем та його контрагентами.Господарські операції відображені у декларації з прибутку за 4 квартал 2011 року.Отже, позивач вважає, що сформовані ним за період, що перевірявся, валові доходи та витрати за наслідками взаємовідносин із контрагентами, які підтверджуються наявними у позивача первинними бухгалтерськими документами на придбання товарів, відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві та посилаючись на положення ст. ст. 14, 75, 86, 135, 138, 139 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» просили позов задовольнити у повному обсязі. .

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 ч. 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 13 червня 1995 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 882 108 0004 000812, ідентифікаційний код юридичної особи 20755640, місцезнаходження: 95022, Автономна Республіка Крім, м. Сімферополь, вул. Бородіна, б. 14), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 145502 (а. с. 23).

Відповідно до довідки Головного управління статистики в АР Крим № 05/3-6-06/1046 позивач здійснює такі види діяльності:

- оптова торгівля напівфабрикатами з чорних та кольорових металів, не віднесених до інших підкласів,

- виробництво металевих деталей для столярних і теслярських виробів

- виробництво металевих конструкцій

- холодне витягування дроту,

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту,

- діяльність автомобільного вантажного транспорту (а. с. 24).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 13 червня 1995 року за № 4111, що підтверджується довідкою від 28.09.2012 року за № 2175/18-337 (а. с. 27).

Відповідно до свідоцтва № 00878184 від 16.07.2003 року про реєстрацію платника податку на додану вартість Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» є платником податку на додану вартість (а. с. 26).

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС, на підставі направлень на перевірку від 17.09.2012 року № 1833/22-8, 1834/22-8, №1835/17-2, наказу від 06.09.2012 № 1932, виданих Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС було проведено документальну планову перевірку ПП «ВКФ «Інтерпомконтакт» (ЄДРПОУ 30755640) з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами вказаної вище перевірки було складено акт № 8004/22-8/20755640 від 19.10.2012 року, у якому встановлено у тому числі порушення п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розд. 3 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756, зі змінами та доповненнями, донараховано податок на прибуток у сумі 500 000 грн. за 4 квартал 2011 року (а. с. 28-53).

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення рішення № 0007572204 від 30.10.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 500 000,00 грн. (а. с. 78).

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0007572204 від 30 жовтня 2012 року

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо: 7) 3 дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії. не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише, встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії: безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно: досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнанняпротиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0007572204 від 30 жовтня 2012 року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Судом встановлено, що в періоді, який перевірявся Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» мало взаємовідносини з ПП «Вібур», ТОВ «МаркетСтил», СУРА ТОВ «Славсант», ТОВ «Інтерпайп Україна», ТОВ НВФ «Днепропроект», АТ «ВКП «Металіст», ТОВ «Каскад».

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Каскад» (продавець) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено договір купівлі-продажі № КР-36, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язується сплатити цей товар відповідно до рахунку (а. с. 111-113). На виконання вказаного договору ТОВ фірмою «Каскад» було виставлено рахунок фактуру № КР-2224 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 263564,80 грн. та рахунок фактуру № КР-2406 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 269 938,19грн.,вказаний товар було передано покупцю, що підтверджується видатковими накладними № РН-0005084 від 12.11.2011 року та № РН-0005531 від 02.11.2011 року, товарно-транспортними накладними № 562 від 12.11.2011 та № 601 від 02.11.2011 року. Товар був оплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 2654 від 01.11.2011 року на суму 260 000,00 грн., № 2557 від 13.10.2011 року на суму 13677,45 грн., № 2546 від 11.10.2011 року на суму 250000,00 грн.(а. с. 114-123).

Між Приватним підприємством «Вібур» (продавець) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 1615 від 28.12.2009 року та додаткову угоду до нього від 31.12.2010 року. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця металопрокат (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (а.с. 124- 127). На виконання вказаного договору приватним підприємством «Вібур» було виставлено рахунки до оплати: № 1416 від 04.10.2011 року на суму 293 350,00 грн., № 1585 від 10.10.2011 року на суму 194 203,80 грн., № 1917 від 26.10.2011 року на суму 256 675,00 грн. , № 1856 від 24.10.2011 року на суму 167 825,00 грн., № 1756 від 17.10.2011 року на суму 259 550,00 грн. Товар було передано підприємству відповідно до видаткових накладних № 1867 від 05.10.2011 року, № 1868 від 05.10.2011 року, № 2227 від 18.10.2011 року, № 2226 від 18.10.2011 року, № 2459 від 25.10.2011 року, № 2527 від 27.10.2011 року, № 2026 від 11.10.2011 року, товарно-транспортних накладних від 05.10.2011 року, від 18.10.2012 року, від 11.10.2011 року, від 27.10.2011 року та від 25.10.2011 року. Оплата поставленого товару у повному обсязі підтверджується платіжними порученнями: № 2616 від 25.10.2011 року на суму 259472,20 грн., № 2653 від 01.11.2011 року на суму 166 912,71 грн., № 2667 від 03.11.2011 року на суму 127 727,89 грн., № 2583 від 18.10.2011 року, на суму 178 918,25 грн., № 2554 від 12.10.2011 року на суму 255 360,23 грн. (а. с. 128-155).

11 січня 2010 року між СТ «Славсант» (постачальник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено договір поставки № 1402. Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар (а. с. 156). 26 жовтня 2011 року за № 435 та 06 жовтня 2011 року за № 132 СТ «Славсант» було виставлено рахунок на суму 157 976,58 грн. та 306 946,94 грн. Передача товару підтверджується видатковими накладними. Платіжними дорученнями № 2677 від 04.11.2011 року на суму 157 976,58 грн., № 2567 від 14.10.2011 року на суму 2000 000,00 грн. та № 2576 від 17.10.2011 року на суму 106 946,94 грн. (а.с.157-168).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет Стіл» (постачальник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено усний договір постачання. На виконання вказаного договору ТОВ «Маркет Стіл» на ім'я позивача було виставлено рахунок № 9084 від 04.10.2011 року на суму 312 093,01 грн. Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» було сплачено вказану суму, що підтверджується платіжним дорученням № 2566 від 14.10.2011 року. Передача товару підтверджується накладною № 9084/10 від 07.10.2011 року на суму 312 093,01 грн., товарно-транспортною накладною № 00000604 від 05.10.2011 року (а. с. 106-110).

Між ТОВ «НВФ Дніпропроект» (постачальник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено усний договір купівлі-продажу відповідно до умов якого, ТОВ «НВФ Дніпропроект» зобов'язувався передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язався сплатити цей товар відповідно до рахунку. На виконання вказаного договору ТОВ «НВФ Дніпропроект» на ім'я позивача було виставлено рахунок-фактуру № 1078 від 11 жовтня 2011 року на загальну суму 90 970,57 грн., вказаний товар було передано покупцю, що підтверджується накладною № 958 від 11.10.2011 року, товарно-транспортною накладною від 11.10.2011 року. Товар був повністю сплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 2582 від 18.10.2011 року на суму 90 970,57 грн.(а. с. 101-104).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (постачальник) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено договір постачання. На виконання вказаного договору ТОВ «Інтерпайп Україна» на ім'я позивача було виставлено рахунок № 3461120 від 24.10.2011 року на суму 27 299,99 грн. Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» було сплачено вказану суму, що підтверджується платіжним дорученням № 2603 від 21.10.2011 року. Передача товару підтверджується накладною № 3461120 від 24.10.2011 року на суму 27 299,99 грн., товарно-транспортною накладною (а. с. 106-110).

Між АТ «ВКП «Металіст» (постачальник) та Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» (покупець) було укладено усний договір постачання. Відповідно до умов вказаного договору АТ «ВКП «Металіст» передає у власність покупця товар, а покупець зобов'язується забрати та оплатити вказаний товар. На виконання вказаного договору АТ «ВКП «Металіст» на ім'я позивача було виставлено рахунок-фактуру № М-00001158 від 26.10.2011 року на суму 149 700,00 грн. Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма» «Інтерпромконтакт» було сплачено вказану суму, що підтверджується платіжними дорученням № 2655 від 01.11.2011 року на суму 50 000,00 грн., № 2662 від 02.11.2011 року на суму 50 000,00 грн., № 2649 від 31.10.2011 року на суму 52 818,80 грн. Передача товару підтверджується видатковою накладною № М-0001652 від 26.10.2011 року та товарно-транспортною накладною від 28.10.2011 року ( а. с. 95-100).

Суд зазначає, що приписами Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено порядок, оформлення результатів виїзних документальних перевірок.

Так, ст. 75 ПК України встановлено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів.

Статтею 86 ПК України передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службових документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, в порушення цих нормативних вимог акт перевірки позивача не містить посилання на будь-які первинні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо), які б несли відомості про обсяги господарських операцій, асортимент товару його вартість і т.п. Висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС ґрунтуються виключно на даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податку на прибуток.

Актом перевірки не зазначено про будь-які недоліки первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих право позивача на формування валових витрат з податку на прибуток. Крім того, акт перевірки не містить обставин, які б свідчили про факт відмови посадових осіб Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» від надання перевіряючому відповідних документів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року (далі Закон 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В силу ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону № 996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, назначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського : опіку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До того ж, п.п. 135.4.1 ст. 135 ПК України передбачено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Між тим, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта і або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який затверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ст. 137 ПК України).

Підпунктом 14.1.56. ст.14 ПК України встановлено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 139.1.9 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Матеріали справи свідчать, що первинними документами бухгалтерського обліку Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» (рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, дорожні листи, платіжні доручення) у повному обсязі підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями за 4 квартал 2011 року між позивачем та його контрагентами.

Господарські операції відображені у декларації з прибутку за 4 квартал 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» підлягають задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.11.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 05.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Держаної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0007572204 від 30 жовтня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтерпромконтакт» (ідентифікаційний код 20755640) 2146,00 грн. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кузнякова С.Ю.