Постанова

від 13.12.2012 по справі 2а-3309/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. Справа № 2а-3309/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Микитин М.Н.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: прокурора - Аверкової Н.О.

представника позивача -Переняка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 16 087,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25.10.2012 року заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську звернувся в суд з адміністративним позовом до виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" про стягнення податкового боргу в сумі 16 087,68 грн. за період червень-липень 2012р.

05.12.2012 року заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську подав заяву про збільшення позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач не вчиняє будь-яких дій щодо погашення даного боргу, станом на 30.11.2012 року податковий борг за період червень-жовтень 2012р., враховуючи переплату за попередній період (в сумі 0,16 грн.), становить 40 219,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року в загальній сумі 40 219,44 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Вказану суму податкового боргу відповідач в добровільному порядку не сплатив.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що податковий борг відповідача з орендної плати, є грошовим зобов'язанням відповідача, яке самостійно ним визначене та просив стягнути дану заборгованість.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час повідомлявся за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,67, однак за даною адресою підприємство відсутнє, про що зроблена відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.1996 року виробниче підприємство "Прикарпатагрогазсервіс" зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.46-47).

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Відповідач згідно підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України являється платником орендної плати за землю.

Плата за землю (в тому числі орендна плата за землю), яка є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

З приводу заборгованості по орендній платі за землю з виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс", яка виникла у результаті самостійно задекларованої до сплати суми податкового зобов'язання згідно декларації, суд зазначає наступне.

Пунктом 286.2. статті 286 коментованого Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положеннями пунктів 287.3, 287.4 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем у відповідності до вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України подано податкову декларацію з орендної плати за 2012 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму зобов'язання 22689,00 грн. із розрахунку місячного платежу - 8043,92 грн. (а.с. 9-10). Самостійно визначені зобов'язання відповідач за період червень - жовтень 2012 року не виконав та не сплатив до бюджету, і на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати за вказаний період становить 40219,44 грн., із врахуванням 0,16 грн. переплати.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Івано-Франківську надсилало виробничому підприємству "Прикарпатагрогазсервіс" податкову вимогу форми "Ю" від 31.07.2012 року № 1484. Дана податкова вимога отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи у рекомендовному повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.8).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.9-10), корінцем податкової вимоги форми "Ю" № 1484 від 31.07.2012 року (а.с.8), довідкою про борг № 316 від 03.12.2012 року (а.с. 53), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 54-55).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

З огляду на вказане самостійно визначене відповідачем зобов'язання із орендної плати за землю на загальну суму 40219,44 грн., яке несплачене ним у строки встановлені Податковим кодексом України, являється узгодженою заборгованістю виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" податкового боргу в сумі 40219,44 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача - виробничого підприємства "Прикарпатагрогазсервіс" (ідентифікаційний код 20532897, місцезнаходження - 76018, м.Івано-Франківськ. вул. Незалежності, 67) із розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід бюджету 40219 (сорок тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень 44 копійки податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 14.12.2012 року.