Постанова

від 16.11.2012 по справі 1496/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2012 р. 16 год.05 хв.Справа № 2-а-1496/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Южбабенка І.В.,

відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" (далі - позивач, ТОВ "Агрохолдинг") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.04.2012 року -

- № 0000201504 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 53556,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 31498,00 грн. та листопад 2011 року на 22058,00 грн., та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 26778,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 15749,00 грн. та листопад 2011 року на 11029,00 грн.;

- № 0000211504 щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року на 112897,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки ТОВ "Агрохолдинг" щодо нікчемності укладених угод з контрагентами ПП "Берс-Агро", ПП "Фірма "Агро-Люкс", ТОВ ЗТК "Агро Лайн" ґрунтуються виключно на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів і при цьому податковий орган ніяким чином не спростовує надані до перевірки усі первинні документи, які відповідно до вимог податкового законодавства передбачають право платнику податків формувати податковий кредит, визначати в подальшому показники від'ємного значення з ПДВ та заявляти до бюджетного відшкодування надмірно сплачений ПДВ. Перевіркою не встановлено факту формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, які визнані недійсними. Позивач вважає, що наявність усіх первинних документів, у т.ч. ТТН, які оформлені за наслідками здійснених господарських операцій, підтверджують реальність виконання обов'язків за угодами, укладеними позивачем з вказаними контрагентами, при цьому недоліки подальшої фінансово-господарської діяльності контрагентів, не можуть впливати на встановлення порушень з боку позивача в силу відсутності вини та індивідуальної відповідальності платників податків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, якими зазначає, що перевіркою позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2011 року встановлено порушення Податкового кодексу України, оскільки позивач формував податковий кредит на підставі податкових накладних, оформлених за нікчемними угодами з контрагентами позивача ПП "Берс Агро", ПП "Фірма "Агро-Люкс", та на підставі неналежно оформлених ТОВ ЗТК "Агро Лайн" товарно-транспортних накладних, що унеможливлює встановити факт перевезення товару. Оскільки в ході проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, тому надані позивачем до перевірки усі первинні бухгалтерські документи не можуть бути підставою для їх відображення в податковому обліку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення, та просив відмовити у задоволення позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" зареєстроване рішенням Херсонського міськвиконкому 21.01.2004 року за №14991050002001399, взято на податковий облік 06.02.2004 за № 6244. Відповідно до свідоцтва №30576944 від 12.02.2004 року є платником податку на додану вартість.

На підставі пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агрохолдінг" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2011 року, заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів, про що було складено акт від 20.03.2012 року № 187/15-4/32809496 (далі - акт перевірки).

Висновками вищевказаного акту перевірки було встановлено :

1. порушення ст.198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 20l Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено суму податкового кредиту на 31 498,00 грн. за вересень 2011 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 31 498,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2011 року на 31498,00 гривень за даними перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх. № 9011802340 від 21.11.2011 року), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року (вх. №9011491185 від 14.03.2012 року);

2. порушення cт. l98, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту у жовтні 2011 року на 18 251,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 18251,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2011 року на 22 058,00 гривень, та порушення ст.198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту у листопаді 2011 року на 112 897,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 3 807,00 грн. за даними перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року (вх. № 9012899947 від 21.12.2011 року), уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року (вх. № 9002403475 від 30.01.2012 року).

На підставі вищевказаних висновків були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2012 року -

- за № 0000201504 щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 53 556,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 31 498,00 грн. та листопад 2011 року на 22 058,00 грн., та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 26 778,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на 15 749,00 грн. та листопад 2011 року на 11 029,00 грн.;

- за № 0000211504 щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2011 року на 112 897,00 грн.,

які є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ підтверджено, що у перевіреному періоді ТОВ "Агрохолдинг" здійснював діяльність з оптової торгівлі зерном (висівок пшеничних не гранульованих) та подальшого його відвантаження на експорт.

ТОВ "Агрохолдинг" до ДПІ була подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх. № 9011802340 від 21.11.2011 року), з урахуванням уточнюючих розрахунків за жовтень 2011 року (вх. №9010197887 від 06.03.2012 року, вх. №9011491185 від 14.03.2012 року) та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів у сумі 488 914,00 грн.

В ході перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів ДПІ встановлено порушення щодо завищення суми бюджетного відшкодування у жовтні 2011 року на 31 498,00 грн. внаслідок неправомірного віднесення до податкового кредиту у вересні 2011 року суми 31 498,00 грн., яка сформована на підставі нікчемних правочинів з постачальниками ТОВ "Агрохолдінг", а саме:

- ПП "Берс Агро" на суму ПДВ 24 687,94 грн.

- ПП "Фірма "Агро-Люкс" на суму ПДВ 6 809,05 грн.

Крім того, ТОВ "Агрохолдинг" до ДПІ була подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року (вх. № 9012899947 від 21.12.2011 року), з урахуванням уточнюючих розрахунків за листопад 2011 року ( вх. № 9002403475 від 30.01.2012 року) та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів у сумі 699 890,00 грн.

В ході перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів ДПІ встановлено порушення щодо завищення суми бюджетного відшкодування у листопаді 2011 року на 22058,00 грн., оскільки за декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року ДПІ встановлено завищення суми податкового кредиту на підставі визнання нікчемним правочину з постачальником позивача ПП " Берс Агро" на суму ПДВ 18 251,00 грн. та неправомірного віднесення до податкового кредиту у листопаді 2011 року суми ПДВ 112 896,50 грн. за наслідками господарської операції з ТОВ ЗТК "Агро Лайн ", так як товарно - транспортні накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства і тому не підтверджують реальність її здійснення. Зменшення податкового кредиту на суму ПДВ 112 896,50 грн. стало підставою для виникнення позитивного значення суми ПДВ 3807,00 грн. (ряд. 18 декларації) та зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 112 897,00 грн. Крім того, виникнення позитивного значення суми ПДВ 3807,00 грн. (ряд. 18 декларації) вплинуло відповідно на зменшення значення рядку 22 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, та відповідно на зменшення ряд. 23 " сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню ".

Таким чином, обставинами, які вплинули на зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 112897,00 грн. та відповідно суми бюджетного відшкодування за жовтень-листопад 2011 року на загальну суму 53 556,00 грн. за оскаржуваними рішеннями, є наслідки здійснення позивачем господарських операцій з постачальниками сільськогосподарської продукції ПП "Берс Агро", ПП "Фірма "Агро-Люкс" та ТОВ ЗТК "Агро-Лайн".

Так, між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець ) та ПП "Берс-Агро" (за договором - продавець) був укладений договір №700211 від 09.02.2011 року щодо придбання товару - висівок пшеничних не гранульованих, українського походження. Згідно підписаним до вказаного договору додаткових угод № 10 від 14.09.2011 року, № 11 від 23.09.2011 року, №12 від 14.10.2011 року ПП "Берс-Агро" здійснив на умовах СРТ - ТОВ "Агропродукт -Херсон" ( м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В) поставку висівок пшеничних не гранульованих у вересні 2011 року на суму 148127,65 грн., в т.ч. ПДВ 24687,94 грн. та у жовтні 2011 року на суму 312 922,65 грн., у т.ч. ПДВ 52 153,78 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджується копіями банківських виписок, доданих до матеріалів справи.

Між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець) та ПП "Фірма "Агро-Люкс" (за договором - продавець) був укладений договір №1050811 від 29.07.2011 року щодо придбання товару - висівок пшеничних не гранульованих, українського походження. Згідно підписаної до вказаного договору додаткової угоди № 3 від 15.09.2011 року ПП "Фірма "Агро-Люкс" здійснив на умовах СРТ - ТОВ "Агропродукт - Херсон" (м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В) поставку висівок пшеничних не гранульованих у вересні 2011 року на суму 36 680,20 грн., в т.ч. ПДВ 6 113,37 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними, а також товарно-транспортними накладними щодо факту перевезення товару. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджується копіями банківських виписок, доданих до матеріалів справи

Між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець) та ТОВ ЗТК "Агро-Лайн" (за договором - продавець) був укладений договір від 27.10.2011 року за № 811011 щодо придбання товару - висівок пшеничних не гранульованих. Згідно підписаних до вказаного договору додаткових угод № 3 від 09.11.2011 року, № 4 від 21.11.2011 р., № 5 від 21.11.2011 р. ТОВ ЗТК "Агро-Лайн" здійснив на умовах FCA - Засельське ХПП, Черкаский ХПП поставку висівок пшеничних не гранульованих у листопаді 2011 року на загальну суму 677 379,00 грн., в т.ч. ПДВ 112 896,50 грн. що підтверджується видатковими та податковими накладними, а також товарно-транспортними накладними. Факт оплати вартості отриманого товару підтверджується копіями банківських виписок, доданих до матеріалів справи.

Факт подальшого використання висівок пшеничних не гранульованих у господарській діяльності позивача підтверджується ДПІ шляхом відображення в акті перевірки аналізу експортних операцій з поставки висівок пшеничних гранульованих.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені ст. 200 Податкового кодексу України.

Так згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України).

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.11. ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно п. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача ( договори, податкові та видаткові, накладні, банківські виписки на оплату товарів (послуг) з урахуванням ПДВ), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту по операціям з придбання товарів у ПП "Берс Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс", ТОВ ЗТК "Агро-Лайн", зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість. Також не встановлено, що господарська операція, за наслідками якої сформовано податковий кредит, що враховувався при визначенні від'ємного значення з податку на додану вартість, не мала реального характеру, а навпаки наявні у справі первинні документи, які були предметом дослідження ДПІ в ході перевірки підвереджують реальність їх здійснення.

Факт того, що постачальники позивача мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Щодо відображення ДПІ в акті перевірки на стор. 31 висновку щодо неможливості встановити факт перевезення постачальником - ТОВ ЗТК "Агро-Лайн" висівок пшеничних не гранульованих згідно умов договору, зокрема не повністю вказана адреса пунктів навантаження та розвантаження товару, то суд виходить з наступного.

Метою складання перевізних документів є підтвердження правомірності відображення замовником транспортних послуг в податковому обліку витрат, пов'язаних з реальністю їх надання , як це передбачено пунктом 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 7 серпня 1996 року N228/253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 серпня 1996 року за N 483/1508, зокрема, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту необхідними є: подорожній лист вантажного автомобіля та товарно-транспортна накладна.

Враховуючи вказане, недолік при оформлені ТТН мав би доказове значення при встановлені реальності здійснення господарської операції, якщо б сторони умовами договору передбачили надання продавцем у підтвердження виконання обов'язків по передачі у власність покупця товару, крім видаткової та податкової накладних, також товарно-транспортної накладної. Однак, розділом 7 договору № К-811011 від 27.10.2011 року, укладеного між ТОВ "Агрохолдінг" (за договором - покупець) та ТОВ "Агро Лайн" (за договором - продавець) передбачено, що право власності на товар - висівки пшеничні не гранульовані, та право розпоряджатися товаром переходять від продавця до покупця з моменту отримання товару покупцем в пункті поставки та підписання видаткової накладної з зазначенням дати отримання товару (пункт 7.4 договору).

Таким чином, умовами договору не передбачено, що передача товару у власність покупця підтверджується товарно-транспортною накладною, тим більше, що недолік при її оформлені ні яким чином не пов'язаний з вимогами податкового законодавства при формуванні податкового кредиту при наявності належним чином оформленої податкової накладної за наслідками здійснення даної господарської операції.

Оскільки відповідач при встановлені неправомірного формування податкового кредиту у листопаді 2011 року по постачальнику ТОВ ТЗК "Агро Лайн" у сумі 112896,50 грн. інших доводів, крім недоліків при оформлені товарно-транспортних накладних, не наводить, тому суд приходить до висновку щодо безпідставного зменшення позивачу від'ємного значення суми ПДВ на вказану суму за декларацією з ПДВ у листопаді 2011 року.

Встановлюючи правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування сум ПДВ у жовтні 2011 року - 31498,00 грн. та у листопаді 2011 року - 22058,00 грн., які були зменшені податковим органом згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України перевірці підлягає, по-перше, правомірність формування від'ємного значення платником податків та, відповідно, правомірність формування податкового кредиту, та, по-друге, факт сплати податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, або до Державного бюджету України, а в разі отриманні від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отриманні від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Проте, податковий орган в акті перевірки робить висновок про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування у жовтні та листопаді 2011 року на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів позивача ПП "Берс Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс" про визнання угод нікчемними.

При цьому податковий орган свою позицію обґрунтовує тим, що контрагент позивача - ПП "Берс Агро" згідно акту від 30.01.2012 року №333/23-5/33014759 про результати документальної позапланової виїзної перевірки мав господарські відносини з постачальниками ТОВ " ТФ Діаніт" та ПП " КФ "Руал", операції за якими є нікчемними у зв'язку з відсутністю у останніх технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. На підставі вказаних обставин податковий орган робить висновок, що по ланцюгу постачання ТОВ "ТФ "Діаніт" та ПП "КФ "Руал" - ПП "Берс Агро" - ТОВ "Агрохолдінг" не встановлено фактичного руху товару по даним операціям. По контрагенту позивача - ПП "Фірма "Агро-Люкс" згідно акту від 14.02.2012 року №523/23-5/35219914 про результати документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що ПП "Фірма "Агро-Люкс" мав господарські відносини з постачальниками ТОВ "ТФ Діаніт", ПП "КФ "Руал", ПП "Асцела", операції за якими є нікчемними у зв'язку з відсутністю у вказаних контрагентів технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Таким чином, податковий орган робить висновок, що по ланцюгу постачання ТОВ "ТФ "Діаніт", ПП "КФ "Руал", ПП "Асцела" - ПП "Фірма "Агро-Люкс" - ТОВ "Агрохолдінг" не встановлено фактичного руху товару по даним операціям.

Суд вважає, що вказана позиція податкового органу не може бути покладена в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту та відповідно зменшення бюджетного відшкодування, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування може слугувати лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, одержаних з дотриманням закону доказах.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом. Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не може бути обізнаним щодо господарської діяльності свого безпосереднього контрагента та чи дотримується останній норм податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності, зокрема податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином.

Обов'язковою ознакою фіктивності правочину є відсутність у сторін наміру створити правові наслідки, які передбачені цим правочином.

У разі виконання своїх обов'язків за договором хоча б однією із сторін фіктивність правочину не може вважатися встановленою.

Як встановлено судами, згідно наявних в матеріалах справи первинних документів зобов'язання за договорами, укладеним між позивачем та його безпосередніми контрагентами (ПП "Берс Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс"), виконувались сторонами належними чином.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

За обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними, направленими на настання реальних наслідків.

З огляду на викладене, суд вважає, що визнання податковим органом нікчемними угод у другому ланцюгу постачання (ТОВ " ТФ Діаніт", ПП " КФ "Руал", ПП "Асцела") не є підставою для позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у вересні, жовтні, листопаді 2011 року відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними. В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд відмічає, що ДПІ належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП "Берс-Агро" та ПП "Фірма "Агро-Люкс" правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків.

В ході розгляду справи судом встановлена правомірність формування податкового кредиту у вересні, жовтні, листопаді 2011 року по постачальникам ПП "Берс-Агро", ПП "Фірма "Агро-Люкс", ТОВ ЗТК "Агро Лайн". Факт оплати вартості отриманого товару, а саме висівок пшеничних не гранульованих, підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками та не заперечується відповідачем ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у податкового органу не було законних підстав для встановлення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях факту завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2011 року на загальну суму 53 556,00 грн., а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Контролюючим органом не надані докази, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, та відповідно до встановленого частиною 1 статті 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), не доведена наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суд позбавлений можливості прийняти доводи податкового органу з огляду на те, що вони спростовуються долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями первинних документів, які доводять факт виконання господарських операцій повністю від укладення угоди до оплати і не є спірними між сторонами на момент розгляду справи.

З огляду на викладене та з урахуванням ч. 3 ст. 2 КАС України, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 05.04.2012 року № 0000201504 та №0000211504 є необґрунтованим, та таким, що не ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17, 69, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 року № 0000201504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 53 556,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 26 778,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 року №0000211504 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 112 897,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (ідентифікаційний код 32809496) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1396,75 грн. (одна тисяча триста дев'яносто шість гривень 75 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 листопада 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1