Постанова
від 08.01.2009 по справі 18/91
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "08" січня 2009 р.       Справа №  18/91

   Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В.  при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні 08.01.2009 року адміністративну справу № 18/91

за позовом: Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, м. Кіровоград  

до відповідача: Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

про стягнення  670 925,58 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Куницький В.В., довіреність № 3216-02 від 29.12.08, головний спеціаліст - юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

Час прийняття постанови: 15 год. 40 хв.

                                             

Державною інспекцією з контролю за цінами  в Кіровоградській області  в порядку адміністративного судочинства подано позовну заяву про  стягнення з дочірнього підприємства “Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю “Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” 670 925,58 грн.   економічних санкцій.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2008 р. подану заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/91.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2008 р.  провадження у справі № 18/91 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2/126, що розглядалась господарським судом Кіровоградської області.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2008 р. провадження у справі № 18/91 поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.12.2008 р.

В судовому засіданні 26.12.2008 р. оголошувалась перерва до 29.12.2008 р., а з 29.12.2008 р. оголошено перерву до 08.01.2009 р.

В судовому засіданні 08.01.2009 р. представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов не подав, участі представника в судовому засіданні 08.01.2009 р. не забезпечив. Натомість, представником відповідача подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прийняти участь у даному засіданні з причин прийняття участі в іншому судовому засіданні (т. 1 а.с. 118-119).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В силу статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України  особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Між тим, відповідач своїм правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався, такого заперечення до суду не подав, причини неподання суду не навів. При цьому, представник відповідача приймав участь в судових засіданнях по даній справі  24.06. та 26.12.2008 р. Документальне обґрунтування неможливості уповноважити для участі в судовому засіданні 08.01.2009 р. іншого представника відповідачем не наведено.

З огляду на викладене та враховуючи граничні строки вирішення спору по даній справі і фактичну участь представника відповідача в судових засіданнях 24.06. та 26.12.2008 р., господарський суд  вбачає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача та за наявними у справі доказами.

Дослідивши обставини, письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819,   організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів) покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами. Державна інспекція з контролю за цінами  є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Відповідно до пункту 5 вказаного Положення  Державна інспекція з контролю за цінами має право: проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій.

Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області (далі по тексту - держінспекція цін) є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки і підпорядковується їй та діє, зокрема, на підставі Положення про державну інспекцію з контролю за цінами в Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 29.03.2001 р. № 9.

При проведенні держінспекцією цін перевірки дотримання державної дисципліни цін дочірнім підприємством “Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю “Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії”, результати якої оформлено  актом № 288 від 07.03.2008 р. (т. 1 а.с. 17-18), встановлено завищення останнім нарахувань плати на послуги теплопостачання для населення у грудні 2007 року і січні 2008 року, що полягає в наступному.

Відповідно до наказу  ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “Центр  науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” №6 від 09.01.2008р.  нарахування за спожиту теплову енергію в грудні 2007 року відповідач провів за тарифами (для населення) в розмірі 4,39грн./кв.м., застосованими згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 30.11.2007 р.  №1573 “Про визнання таким, що втратив чинність, пункту 1 рішення виконавчого комітету  Кіровоградської міської ради від 16.03.2007 р. № 391" (т.1 а.с. 23-25).

Між тим, вказане рішення не було офіційно опубліковано  в засобах масової інформації та розміри тарифів не доведено до відома споживачів у відповідності з вимогами пункту 5 статті 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. За даних обставин, нарахування плати споживачам у грудні 2007 року мало проводитись за розмірами тарифів відповідно до розділів 1-6 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 16.03.2007 р. № 391 з розрахунку 3,95  грн./м. кв.

В січні 2008 року при нарахуванні плати споживачам за послуги теплопостачання відповідач керувався розділами 1-8 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 29.12.2007 р. № 1785 “Про погодження тарифів на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання для ДП “Кіровоградтепло”  та  наказом по підприємству № 31 від 01.02.2008 р. Нарахування проведено з 04.01.2008р., тобто з дня оприлюднення зазначеного вище рішення.

Проте, новий тариф не був доведений до споживачів відповідно до пункту 5 статті 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Внаслідок викладеного,  різниця між тарифами, за якими відповідач провів нарахування та споживачами сплачено  плату за послуги теплопостачання і попередніми тарифами склала:

за грудень 2007 р. - 77 665,88 грн.;

за січень 2008 р. - 145 975,98 грн.

Всього, сума необґрунтовано отриманої відповідачем виручки становить 223641,86 грн.

За наслідками проведеної перевірки держінспекцією цін прийнято рішення № 41 від 25.03.2008 р. про вилучення з ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” в доход державного бюджету   223 641,86 грн. та штрафу в сумі 447 283,72 грн. (т. 1 а.с. 14).

Вказане рішення разом з претензією направлено відповідачеві та ним отримано (т. 1 а.с.  15-16).

Однак, за повідомленням позивача рішення держінспекції цін № 41 від 25.03.2008 р. відповідачем не виконано та стягнена за рішенням сума в доход державного бюджету не сплачена.

При розгляді даного спору, господарський суд виходить з наступного.

Стаття 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”  відносить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг  встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги .

Згідно статей 5, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування  в Україні” система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, які  в межах своїх повноважень приймають рішення, що доводяться до відома населення.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради  прийнято рішення № 1573 від 30.11.2007 р. “Про визнання таким, що втратив чинність пункту 1 рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 16 березня 2007 року № 391” та рішення № 1785 від 29.12.2007 р. “Про погодження тарифів на  послуги теплопостачання  для ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “ЦНТІ УНГА” на 2007/2008 опалювальний рік (т. 1 а.с. 23-27).  Даними рішеннями змінювались розміри тарифів на послуги теплопостачання, що надаються ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії”.

Вказані рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради за своїм змістом підпадають під визначення регуляторного акту, наведеного в статті 1 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”від 11.09.2003 р. № 1160-ІV (далі по тексту - Закон № 1160-ІV).

Так, згідно статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Орган місцевого самоврядування з урахуванням визначень, наведених у статті 1 Закону № 1160-ІV, є  регуляторним органом.

Відповідно до статті 12 Закону № 1160-ІV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

В силу статті 10 Закону України “Про інформацію” право на інформацію забезпечується, зокрема, обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення.

За вимогами статті 22 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Крім того, частиною 5 статті 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” унормовано, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Між тим, рішення  виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 1573 від 30.11.2007 р.  у встановленому законодавством порядку опубліковано не було та тарифи за даним рішенням і за рішенням № 1785 від 29.12.2007 р. застосовано відповідачем без урахування застережень, визначених частиною 5 статті 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням у адміністративній справі №2/126, порушеної за позовом ДП “Кіровоградтепло” ТОВ “Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії” до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання нечинним рішення останнього № 41 від 25.03.2008 р., що набрало законної сили, а тому згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню при розгляді  справи за участю  цих самих осіб не підлягають (т. 1 а.с. 85а-85).

Згідно пункту 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно з пунктом 2.1. названої Інструкції необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

Обґрунтованість суми отриманої виручки доводиться позивачем (т. 1 а.с. 30-42, т. 2 а.с. 3-33) та правильність її розрахунку й одержання виручки відповідачем документально не заперечується.

Згідно  статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

З огляду на викладене, виходячи з наявних в матеріалах справи документів та враховуючи відсутність доказів сплати економічних санкцій за рішенням  Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області №41 від 25.03.2008 р., позов про стягнення даних санкцій є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України  у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем  - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 71, п. 4 ст. 94,  ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, р/р 260051081 в АППБ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, код ЄДРПОУ 33142568) на користь Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області (25022, м.Кіровоград, вул. Дзержинського, 53/35, код ЄДРПОУ 23092298)   до державного бюджету  (р/р 31112106700002, одержувач коштів  УДК  м. Кіровоград,  код одержувача  24145329, код бюджетної класифікації 21081100, банк одержувача ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016) - 670 925 грн. 58 коп. економічних санкцій.

Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня  складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

           Суддя

 

Дата ухвалення рішення08.01.2009
Оприлюднено28.01.2009

Судовий реєстр по справі —18/91

Ухвала від 08.12.2010

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гончар Т. В.

Ухвала від 27.09.2010

Господарське

Господарський суд Сумської області

Лущик Марія Сергіївна

Ухвала від 13.09.2010

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 13.09.2010

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 05.10.2010

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Гриняк Б. П.

Ухвала від 21.09.2010

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Гриняк Б. П.

Ухвала від 11.05.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петрова Валентина Іванівна

Судовий наказ від 10.09.2010

Господарське

Господарський суд Донецької області

О.В. Овсяннікова

Ухвала від 29.09.2010

Господарське

Господарський суд Львівської області

Рим Т.Я.

Ухвала від 10.09.2010

Господарське

Господарський суд Львівської області

Рим Т.Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні