Постанова
від 11.12.2012 по справі 2а/0570/15037/2012
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15037/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: «12» година «35» хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретарі Пітель В.М.

за участю:

представників позивача Попова О.О., Корчева О.М.,

представників відповідача Чулкова Р.П., Овчаренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна» до Управління Держземагентства у м. Макіївці Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держземагентства у м. Макіївці Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року Управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області замінено його правонаступником - Управлінням Держземагентства у м. Макіївці Донецької області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна» та громадянами, відповідно до переліку, були укладені договори оренди землі строком на 15 років, земельні ділянки яких знаходяться на території Макіївської міської ради Донецької області.

27.08.2012 року позивач подав до Управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області підписані договори з додатками для проведення державної реєстрації відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Як вказує позивач, усі надані на державну реєстрацію договори повністю відповідають типовій формі договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 та вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

11.09.2012 року позивачем отримано від управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області лист від 31.08.2012 року № 01-4340. В листі управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна» в державній реєстрації договорів оренди землі посилаючись на те, що до договорів оренди земельних ділянок не надано в повному обсязі пакету документів, необхідних для здійснення державної реєстрації. Але у листі від 31.08.2012 року № 01-4340 чітко не вказано, яких саме документів не надано. Крім того, управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області повідомляє що: «Для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа подає особисто до відповідного державного органу земельних ресурсів: заяву про державну реєстрацію; договір оренди у трьох примірниках; план земельної ділянки, яка надається в оренду (у трьох примірниках); рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальної власності; результати конкурсу - у разі набуття права на оренду ділянки на конкурсних засадах; копію державного акту на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб». При цьому не вказано закон або іншій законодавчий акт, який передбачає надання саме цих документів. Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає дії відповідача незаконними.

Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача провести державну реєстрації договорів оренди землі, укладені між позивачем та громадянами: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги у судовому засіданні не визнали, надали заперечення на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За правилами встановленими ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарськими кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки.

Державна реєстрація договору суборенди земельної ділянки (її частини) здійснюється після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація документа про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється після державної реєстрації договору, до якого вносяться зміни або який достроково припиняється.

Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини), якщо: документи подані не в повному обсязі; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Порядком.

Як зазначив представник відповідача, позивачем до заяви не надано повний пакет документів для державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, а саме відсутній кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

Тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна» зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.02.2008 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 35730766, що підтверджується Довідкою АА № 052572 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач - Управління Держземагентства у м. Макіївці Донецької області, є юридичною особою та має ідентифікаційний код - 38345059, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.27).

Позивач 27.08.2012 року звернувся до Управління Держкомзему у м. Макіївка Донецької області з заявою про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок (а.с. 7-8).

Листом від 31.08.2012 року № 01-4340 (а.с.6) позивачу відмовлено у реєстрації договорів оренди земельної ділянки зв'язку з тим, що не надано у повному обсязі пакет документів, необхідний для державної реєстрації.

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», який є спеціалізованим нормативно-правовим актом, та він має пріоритет перед іншими законами у сфері зазначених правовідносин.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року № 258 затверджено Положення про Управління (Відділ) Держземагентства в місті.

Відповідно до п. 4.18 вищевказаного положення, Управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Стаття 6 Закону України «Про оренду землі» визначає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарськими кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно зі ст.ст. 1, 18 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до п. 16-1 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки. Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Згідно з п. 16-2 вказаного Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи:

1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;

2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки;

3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи.

Розділом ІІ ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.

Відповідно до п. 16-3 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, Територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини), якщо:

1) документи подані не в повному обсязі;

2) подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Порядком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1117 від 08 грудня 2010 року «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них» затверджено Порядок складення та затвердження індексних кадастрових карт (планів) і кадастрових планів земельних ділянок, вимоги до їх оформлення.

Відповідно до п. 16 вищевказаної постанови кадастрові плани земельних ділянок складаються юридичними та фізичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт.

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач до Управління Держкомзему у м. Макіївка кадастрові плани, складені юридичними та фізичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, не надавались.

Таким чином, відповідач правомірно відмовив у реєстрації договорів оренди земельних ділянок у зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі.

Крім того, суд не вправі підміняти орган державної влади та нав'язувати власну позицію щодо необхідності реєстрації договорів оренди земельної ділянки, у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції Держземагентства.

Суд зазначає, що в Законі України «Про оренду землі» та в Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі чітко передбачено загальні умови та порядок державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки.

За таких обставин, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку, зобов'язувати приймати наперед визначене рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні відповідач довів, що діяв на підставі законодавства, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Враховуючи зазначені обставини, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна» до Управління Держземагентства у м. Макіївці Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 11 грудня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 14 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.

СудДонецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.12.2012
Оприлюднено19.12.2012
Номер документу28043871
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/0570/15037/2012

Постанова від 11.12.2012

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Голуб В. А.

Ухвала від 12.11.2012

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Голуб В. А.

Ухвала від 06.12.2012

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Голуб В. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні