Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а-3442/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-3442/12/0970                ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                ПОСТАНОВА                                                         ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  16 год. 30 хв.  "17" грудня 2012 р.                                                         Справа № 2а-3442/12/0970  м. Івано-Франківськ                        Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моцарта 58" про стягнення податкового боргу в розмірі 2380 гривень, - ВСТАНОВИВ:               07.11.2012 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моцарта 58" про стягнення податкового боргу в розмірі 2380 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, статтями 33, 49 Податкового кодексу України не сплатив штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2380 гривень, застосовані за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, внаслідок чого утворено податковий борг в цій же сумі, який ним не сплачено. 07.11.2012 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, в якій містяться відомості про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення, копія якої, згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця знаходження відповідача (індекс 78200, вулиця Моцарта, 58/12, місто Коломия, Івано-Франківська область), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. 16.11.2012 року на адресу суду повернулося поштове відправлення, з надісланою судом ухвалою про відкриття скороченого провадження, з відміткою центру поштового зв'язку, за закінченням терміну зберігання. Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи положення статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомлений належним чином про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення. Відповідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів –у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області Державної податкової служби до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моцарта 58" про стягнення податкового боргу в розмірі 2380 гривень підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення. Судом встановлено, що 24.01.2009 року Виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи –Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моцарта 58" (а. с. 22 –23). Відповідач перебуває на податковому обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області, є платником податку на прибуток підприємств. Підприємством допущено утворення податкового боргу в розмірі 2380 гривень, що виник в результаті несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим органом податковим повідомленням-рішенням за №0000681510 від 29.02.2012 року на суму 340 гривень, застосованих за неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік та І квартал 2011 року, що виявлено актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №226/1510/36359379 від 24.01.2012 року та несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим органом податковим повідомленням-рішенням за №0000691510 від 29.02.2012 року на суму 2040 гривень, застосованих за неподання податкової декларації з податку на прибуток за ІІ, ІІ –ІІІ квартали 2011 року, що виявлено актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №233/1510/36359379 від 25.01.2012 року. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1). Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4). Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Згідно пункту 49.18 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Відповідно пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України для цілей розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств»Податкового кодексу України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу, є календарний квартал. Відповідно пункту 33.3 статті 33 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період –період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання –юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків –сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Судом встановлено, що податковим органом відповідачу направлені податкові повідомлення-рішення за №0000681510 від 29.02.2012 року та за №0000691510 від 29.02.2012 року. У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2380 гривень, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання податкових повідомлень-рішень. Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори. У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №108 від 18.04.2012 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив. Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2380 гривень, застосованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток. Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг. Таким чином, 2380 гривень застосованих штрафних (фінансових) санкцій утворюють податковий борг відповідача в цій же сумі, який відповідачем не сплачено. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги. Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить. Враховуючи викладене, суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення. Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -                                                             ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю.   Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моцарта 58"  (ідентифікаційний код 36359379) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток в розмірі 2380 (двох тисяч триста вісімдесят) гривень. Постанову звернути до негайного виконання. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.           Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.                       Суддя:                                                                                                              Остап'юк С.В.