Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а/1270/9660/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9660/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податної інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «КВ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 25 608,40грн.,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податної інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «КВ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 25 608,40грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

ТОВ «КВ» є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська. Відповідно до вимог ст..288 ПКУ є платником орендної плати за землю, про що до МДПІ подається податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Позивач зазначає, що станом на листопад 2012 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за земельні ділянки у розмірі - 25 608,40грн. за період з 30.12.2011 по 30.10.2012. Податкова заборгованість виникла по орендній платі за земельні ділянки внаслідок несплати самостійного нарахування, що підтверджується :

декларацією №5456 від 15.02.11, відповідно до якої нараховано суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет в розмірі 2004,98грн. - дата виникнення податкового боргу 30.12.2011, зазначений борг сплачено частково в розмірі 1928,05грн.,

декларацією №64492 від 19.05.11 відповідно до якої нараховано суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет в розмірі 2004,98грн. дата виникнення податкового боргу - 30.12.2011,

декларацією №5456 від 15.02.2011 відповідно до якої нараховано суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет в розмірі 2004,93грн. дата виникнення податкового боргу - 30.01.12,

декларацією №64492 від 19.05.11 відповідно до якої нараховано суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет в розмірі 2004,93грн. дата виникнення податкового боргу - 30.01.2012

декларацією №170 від 23.01.2012 відповідно до якої нараховано суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті в бюджет в розмірі 2004,98 грн. за період з січень 2012 року по вересень 2012 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України податковим органом здійснено заходи щодо стягнення податкового боргу з боржника, а саме направлено податкову вимогу №1724 від 05.07.2011, отримана 06.09.2011.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 25 608,40грн. в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений з урахуванням вимог ч.11 ст.35 КАС України належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до реєстру 21.09.2004 року було включено відомості про юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю «КВ» за реєстраційним номером 1 384 120 0000 000108 (а.с.6-8), матеріалами справи підтверджено перебування підприємства відповідача на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м.Луганська Луганської області ДПС.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.1, 287.3, 287.4 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В судовому засіданні судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «КВ», було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю шляхом надання до податкової інспекції податкової декларації, а саме:

- податкової декларації №5456 від 15.02.2011 відповідно до якої платником податку самостійно нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю за листопад 2011 року, грудень 2011 року, щомісячно в розмірі 2004,98грн. та 2004,93грн., відповідно. (а.с.13-14) Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією за вказані періоди є, відповідно 30 грудня 2011 року та 30 січня 2012 року.

- податкової декларації №64492 від 19.05.2011 відповідно до якої платником податку самостійно нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю за листопад 2011 року, грудень 2011 року, щомісячно в розмірі 2004,98грн. (а.с.15-16) Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією за вказані періоди є, відповідно 30 грудня 2011 року та 30 січня 2012 року.

податкової декларації №170 від 23.01.2012 відповідно до якої платником податку самостійно нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю за січень - вересень 2012 року, щомісячно в розмірі 2004,98грн. (а.с.17-18) Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією за вказані періоди є, відповідно 01 березня 2011 року по 30 жовтня 2012 року, щомісячно.

Судом встановлено, що внаслідок несплати відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за останнім утворився податковий борг на загальну суму 26 064,64грн. за період листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень - вересень 2012 року, так враховуючи часткову сплату податкового зобов'язання за листопад 2011 року в розмірі 1928,05грн., на час розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з зазначеного виду податку в розмірі 24136,59грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки відповідача як платника податків (а.с.11,20-27)

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України)

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю в строки передбачені чинним законодавством податковим органом товариству з обмеженою відповідальністю «КВ» була нарахована пеня в розмірі 1471,81грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача як платника податків та довідкою розрахунків з бюджетом. (а.с.19,20-27)

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби 05 липня 2011 року було виставлено відповідачу як платнику податків податкову вимогу №1724 на загальну суму заборгованості яка утворилась станом на 05 липня 2011 року в розмірі 3330,33грн. Зазначену податкову вимогу було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, та отримано 06 вересня 2011 року (а.с.12)

Факту оскарження відповідачем вищезазначеної вимоги від 05 липня 2011 року №1724 судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вона вважається узгодженою.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги у суду на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога №1724 від 05 липня 2011 року, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податної інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КВ» суми податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 25 608,40грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податної інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «КВ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 25 608,40грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КВ» (94213, Луганська область м.Алчевськ, вул..Липовенко,2в, код 30755706) суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 25 608,40грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот вісім гривень 40коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 17 грудня 2012 року..

СуддяА.М. Каюда