Постанова

від 29.11.2012 по справі 0870/10249/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року о 12-45 годині Справа № 0870/10249/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Плюс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та обґрунтовує свої вимоги тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 18810,47 гривень з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованих податкових зобов'язань та в результаті прийняття податкового повідомлення-рішення, яким донараховано податкове зобов'язання.

У судове засідання представник ДПІ не з'явився, надав клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта».

Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв'язку із цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем було подано до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість №9047815929 від 09.08.2012 та № 9057559354 від 20.09.2012, якими він самостійно визначив суми податкових зобов'язань, що підлягають до сплати, за липень 2012 року у розмірі 612 гривень та за серпень 2012 року у розмірі 1571 гривні - відповідно.

Окрім того, документальною невиїзною перевіркою (акт №1662\15-02\31584928 від 25.07.2012) встановлено порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відносно завищення податкового кредиту на суму 13 333,33 гривні, що призвело до заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету по декларації з ПДВ за лютий 2012 року. На підставі акту перевірки податковим органом донараховано податкове зобов'язання у розмірі 13 333, 33 гривні та штрафні санкції у розмірі 3 333, 33 гривні.

Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення були вручені шляхом надіслання на юридичну адресу підприємства.

Зі скаргами на зазначене рішення платник не звертався, у зв'язку із чим був зобов'язаний погасити суму штрафних санкцій в десятиденний термін з моменту їх вручення.

Пеня з ПДВ у розмірі 22,18 гривень нарахована за період з 21.07.2012 по 31.08.2012 на підставі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 131.1 статті 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки податкові зобов'язання не сплачені, а тому, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Кодексу, визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання з ПДВ, самостійно визначена відповідачем вищевказаними деклараціями, а також зазначена у податковому повідомленні-рішенні - з урахуванням переплати (позитивного сальдо), облікованої на картці особового рахунку, в сумі 61,37 гривень, проте не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом та складає 18810,47 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1.- 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідачу було направлено податкову вимогу, форми Ю, № 247 від 08.08.2012 на суму 5945,68 гривень. Зазначена в вимозі сума погашена не була, а у зв'язку із несплатою у встановлені строки наступних платежів з ПДВ податковий борг виріс та зі спливом шістдесятиденного терміну з моменту одержання вимоги становить 18810,47 гривень.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, а відповідно до п.95.3, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Пункт 95.4 цієї статті передбачає можливість стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гранат Плюс» та за рахунок його готівки (код ЄДРПОУ 31584928) на користь державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100 на р/р 31119029700006) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 18810 (вісімнадцяти тисяч восьмиста десяти) гривень 47 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови направити сторонам.

Суддя О.В. Матяш