Рішення

від 24.11.2008 по справі 18/88/08-22/165/08-18/206/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/88/08-22/165/08-18/206/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.08                                                                          Справа №  18/88/08-22/165/08-18/206/08

Суддя   

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” (02098, м. Київ, вул.Березняківська, 29)

до приватного підприємства “Наталі-Фарм” (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 9/16)

про стягнення 3 210,93  грн.,

            Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

Від позивача: не прибув

Від відповідача: не прибув

17.06.2008 року до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” з позовом до приватного підприємства “Наталі-Фарм” про стягнення 3210,93грн., на підставі договору поставки товару №0780/07 від 01.11.2007 року та ст. ст. 16, 22, 548, 549, 614, 623, 625 ЦК України і ст. 224 ГК України.

Ухвалою суду від 20.06.2008 року порушено провадження у справі № 18/88/08, судове засідання призначено на 21.07.2008 року. Розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін, був відкладений на 13.08.2008р., потім на 29.08.2008 року. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 28.08.2008 року за №1340 матеріали справи № 18/88/08 передано на розгляд судді Скидановій Ю.О. Ухвалою суду від 28.08.2008 року матеріали справи №18/88/08 прийнято до провадження суддею Скидановою Ю.О., справі присвоєно №18/88/08-22/165/08, судове засідання призначено на 24.09.2008 року. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 24.09.2008 року за №1494 матеріали справи № 18/88/08-22/165/08 передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою суду від 24.09.2008 року матеріали справи № 18/116/08-22/162/08 прийнято до провадження, справі присвоєно №18/116/08-22/162/08-18/206/08, судове засідання призначено на 30.10.2008 року. Ухвалою суду від 30.10.2008 року, розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін, був відкладений на 24.11.2008р.

Представник позивача у судові засідання не з'являвся, направив суду клопотання, яким зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить справу розглянути без його участі.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач в судові засідання не прибув, належного представника не направляв, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду, направлені за адресою, вказаною у позовній заяві, повернулись до суду із відміткою поштового відділення “за сплином терміну зберігання”.

Судове засідання закінчено 24.11.2008р. винесенням рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки товару № 0780/07 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність/повне господарське володіння, лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що ціна та загальна вартість товару, який поставляється покупцю, вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і в будь-якому випадку діє до виконання сторонами взаємних зобов'язань і проведення  взаємних розрахунків.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 2450,39 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними накладними № 2406104 від 07.04.2008 року на суму 1161,83 грн.,  № 2412632 від 11.04.2008 року на суму 1288,56 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсягу, поставив відповідачу товар.

Згідно п.3.1 Договору, платежі, за поставлений по даному договору товар, проводяться в безготівковому порядку на умовах відстрочки платежу строком 20 календарних днів з дати постачання.

Оплата за отриманий товар, відповідно до п. 3.2 Договору, здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно способу оплати вказаного  у п. 3.1 Договору не пізніше строку визначеному в накладних.

Сторони у накладних передбачили відстрочку сплати вартості товару, зокрема по накладній № 2406104 від 07.04.2008 року  - до  27.04.2008 року та по накладній № 2412632 від 11.04.2008 року  - до 01.05.2008 року.

Відповідач, взяті на себе зобов'язання виконав не належним чином, своєчасно сплативши лише частково суму за накладною  № 2406104 від 07.04.2008 року  у розмірі 261,83 грн., внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 2188,56 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2188,56 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить  ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 ЦК України регламентує обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати у визначений зобов'язанням термін поставленої продукції, на суму 2188,56 грн., позивачем документально підтверджений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2188,56 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 67,85 грн. втрат від інфляції за період з 27.04.2008 р. по 06.06.2008 р. та 3% річних за період з 27.04.2008 р. по 06.06.2008 р. в сумі 6,78 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача –сума втрат від інфляції складає 67,85 грн., три проценти річних від простроченої суми складають 6,78 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума втрат від інфляції, яка становить 28,45 грн. В частині стягнення 39,40 грн. втрат від інфляції суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3 % річних підлягає задоволенню частково, оскільки обґрунтованою є нарахована сума 3 % річних, яка становить 6,75 грн. В частині стягнення 3 % річних в сумі 0,03 грн. суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення умов договору та прострочення виконання зобов'язання в сумі 53,88 грн. за період часу з 27.04.2008 року по 06.06.2008 року. та штраф у розмірі 218,86 грн.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 7.2 Договору обумовили, що у випадку прострочки платежу, покупець сплачує постачальнику одноразовий штраф у розмірі 10 % суми несплаченого в строк товару.

Як свідчать матеріали справи, вартість товару, що був поставлений та не оплачений у встановлені строки, складала 2188,56 грн., та, відповідно, розмір штрафу повинен складати 218,85 грн.

Наданий позивачем розрахунок штрафу суд вважає обґрунтованим в частині  стягнення 218,85 грн., а відповідно, вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 218,85 грн., такою, що підлягає задоволенню. В частині стягнення 0,01 грн. штрафу суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Відповідно до п. 7.3 Договору, покупець за порушення термінів оплати товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 27.04.2008 року по 06.06.2008року сума пені становить 53,88 грн.

Наданий суду розрахунок суд знаходить обґрунтованим в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 53,82 грн., а відповідно, вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 53,82 грн., такою, що підлягає задоволенню. В частині стягнення 0,06 грн. пені суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 675,00 грн. збитків, понесених у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Суд вважає дану вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 224 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються  витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської  діяльності другою стороною.

Виходячи із приписів статті 623 ЦК України та приписів інших статей чинного законодавства, що регламентують стягнення збитків, витрати сторони спору, пов'язані з наданням юридичної допомоги щодо захисту її прав, не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не перебувають у причинному зв'язку з оспорюванню шкодою.

Тобто, заявлена до стягнення сума 675,00 грн., не є збитками у розумінні приписів чинного законодавства.

Поряд з тим, відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат, зокрема, входять витрати, пов'язані із оплатою послуг адвоката. Тобто, законодавчо встановлено, що відшкодовані, у разі задоволення позовних  вимог, можуть бути витрати на оплату  послуг адвоката.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні адвокат участі не приймав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 675,00 грн. збитків, понесених у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача збитків, пов'язаних з оплатою юридичних послуг в сумі 675,00 грн.

Судові витрати, покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити  частково.

2.  Стягнути з приватного підприємства “Наталі-Фарм” (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 9/16; код ЄДРПОУ 31216501; р/р № 26003394901 а АБ “Металург”, МФО 313582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” (02098,            м. Київ, вул. Березняківська, 29; код ЄДРПОУ 30263519, р/р № 260040234800 в АБ “Брокбізнесбанк”, м. Київ, МФО 300249) 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 56коп. основного боргу; 53 (п'ятдесят три) грн. 82 коп. пені, 6 (шість) грн. 75 коп. 3% річних, 218 (двісті вісімнадцять) грн. 85 коп. штрафу, 28 (двадцять вісім) грн. 45 коп. витрат від інфляції, 79 (сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. державного мита та 91 (дев'яносто одну) грн. 74 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.  В частині стягнення 0,06 грн. пені, 0,03 грн. 3% річних, 0,01 грн. штрафу ,39,40 грн. втрат від інфляції та 675 грн. збитків  - відмовити.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець