Рішення

від 05.12.2012 по справі 5006/8/135/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/8/135/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 05.12.12 р.                                                                                Справа № 5006/8/135/2012                                Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючий суддя -  Бокова Ю.В., суддя Сгара Е.В., суддя Риженко Т.М. при помічнику судді Несвіт О.О. розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтохімпродукт», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко – Дон», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 354 173,00 грн., 3% річних в сумі 9 897,40 грн., інфляційних втрат в сумі 8 145,98 грн., пені в сумі 48 167,80 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився                     СУТЬ СПОРУ:          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтохімпродукт»,             м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко – Дон», м. Донецьк про стягнення забор?гованості в сумі 354 173,00 грн., 3% річних в сумі 9 897,40 грн., інфляційних втрат в сумі 8 145,98 грн., пені в сумі 48 167,80 грн.        В обґрунтування позову позивач посилається на договір № 041 від 16.06.2011 р., специфікацію № 3 від 21.09.2011 р., заявки від 22.09.2011 р. № 32, від 23.09.2011 р. № 33, видаткові накладні від 23.09.2011 р. № 0092307, від 25.09.2011 р. № 0092501, від 26.09.2011 р. № 0092604, товаро-транспортні накладні від 23.09.2011 р., 25.09.2011 р., 26.09.2011 р., правовстановлюючі документи тощо.           Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05.11.2012 р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Бокова Ю.В., суддя Сгара Е.В., суддя Риженко Т.М. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав наполягав на їх задоволенні. Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідними ухвалами суду, які направлялися за його місцезнаходженням. Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, суд ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.           16.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафтохімпродукт» (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Челко – Дон», м. Донецьк (покупець) було укладено договір поставки № 041, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві  нафтопродукти а покупець зобов'язується прийняти й оплатити продукцію в порядку та на умовах, передбачених цим договором.            Номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки поставки, умови  та строки оплати продукції визначаються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору  (п. 2.1 договору).            Розділом 3 договору сторони визначили умови постачання. Так, відповідно до        п. 3.1 договору продукція постачається постачальником покупцеві партіями. Умови, базис, строки постачання кожної партії продукції узгоджується сторонами додатково в специфікаціях до даного договору.            Ціна продукції та порядок розрахунків визначений сторонами розділом 4 договору. Так, згідно п. 4.1 договору ціна за одиницю виміру продукції, загальна вартість, строки та порядок оплати кожної партії продукції, що поставляється за цим договором, погоджується сторонами в окремих специфікаціях до цього договору. Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання зобов'язань, що випливають з цього договору (п. 9.1 Договору). Специфікацією № 3 від 21.09.2011 р. до договору від 16.06.2011 р. № 041 сторони узгодили поставку бітуму дорожнього БНД 60/90 у кількості 55 тон, за ціною 7 750,00 грн. за 1 тону на загальну суму 426 250,0 грн.            Строк поставки за цією специфікацією з 22.09.2011 р. по 30.09.2011 р.            Пунктом 4 специфікації № 3 передбачено, що обсяг продукції, що поставляється відповідно до цієї специфікації, може бути поставлений лише в строки, зазначені в п. 2 цієї специфікації та не підлягає виконанню в інші строки.            Відповідно до п. 5 специфікації № 3 вартість продукції та витрати, пов'язані з постачанням продукції, покупець сплачує постачальникові на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на умові 100% передоплати. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. На виконання умов договору від 16.06.2011 р. № 041 позивач на підставі заявок від 22.09.2011 р. № 32, від 23.09.2011 р. № 33 поставив у вересні 2011 р. відповідачу товар. Факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковими накладними від 23.09.2011 р. № 0092307, від 25.09.2011 р.                      № 0092501, від 26.09.2011 р. № 0092604 та товарно-транспортними накладними від 23.09.2011 р., 25.09.2011 р., 26.09.2011 р. В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Відповідно до п. 4.12 Договору за наявності у покупця дебіторської заборгованості за поставлену продукцію, грошові кошти, що поступають від покупця, зараховуються в першу чергу в рахунок погашення наявної заборгованості по оплаті, строки якої прострочені. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 354 173,00 грн. за накладною від 26.09.2011 р. № А0092604. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості партії товару за договором поставки від 16.06.2011 р. № 041, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію в сумі          354 173,00 грн., яка утворилась за накладною від 26.09.2011 р. № А0092604. Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем – 354 173,00 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9 897,40 грн. та інфляційні  в сумі 8 145,98 грн. за період з 23.09.2011 р. по 27.08.2012 р.           Судом встановлено, що у позивача право на нарахування 3%  річних та інфляційних на заборгованість за накладною від 26.09.2011 р. № А0092604  виникло з 27.09.20011 р., у зв'язку з чим за висновками суду позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних та інфляційних.           З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 9761.91 грн. за період з 27.09.2011 р. по 27.08.2012 р.  Що стосується інфляційних, то сукупний індекс інфляції визначений Позивачем за період з 23.09.2011 р. по 27.08.2012 р.  становить 99,89740143% - тобто мала місце дефляція і інфляційна індексація, тому  за цей період взагалі не може бути нарахована. Таким чином, суд відмовляє повністю у задоволені вимог щодо стягнення інфляційної індексації в сумі 8 145,98 грн. Відповідно до ст. ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.                            Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1       ст. 612 Цивільного кодексу України).     Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі порушення покупцем строків оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.            Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.          Судом встановлено, що у позивача право на нарахування пені на заборгованість за накладною від 26.09.2011 р. № А0092604  виникло з 27.09.20011 р., у зв'язку з чим за висновками суду позивачем невірно визначено період нарахування пені. Суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство",  встановивши відповідність визначення її розміру приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо пені  за період з 27.09.2011 р. по 26.03.2012 р. в сумі 27318,51 грн. Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 258, 526, 527, 530, 549, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 232 Господарського кодексу України, керуючись  ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд В И Р I Ш И В :         Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтохімпродукт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко – Дон», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 354 173,00 грн., 3% річних в сумі 9 897,40 грн., інфляційних втрат в сумі 8 145,98 грн., пені в сумі 48 167,80 грн. задовольнити частково Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Челко – Дон», м. Донецьк (54017, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, 6а, ЄДРПОУ 32255646) на користь Товариства з обме?женою відповідальністю «Укрнафтохімпродукт», м. Київ (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 29, оф. 62, ЄДРПОУ 33307197) заборгованість в сумі 354 173,00 грн., 3% річних в сумі 9761,91 грн., пеню в сумі 27318,51 грн., судовий збір в сумі 7 825,07  грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. В  судовому засіданні 05.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення проголошений та підписаний 10.12.2012 р.            Головуючий суддя                                                               Бокова Ю.В.            Суддя                                                                  Риженко Т.М.      Суддя                                                                  Сгара Е.В.