Рішення

від 06.11.2012 по справі 10/5007/1180/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" листопада 2012 р. Справа № 10/5007/1180/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дружинський А.С. - довір. №18/10/12-1 від 18.10.2012;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Бренд-Сервіс" (м.Житомир)

про стягнення 14948,26 грн.

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 14948,26грн. боргу по оплаті поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом (а.с.31).

Відповідач вимог ухвали суду від 22.10.2012 р. не виконав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Копії ухвал господарського суду Житомирської області від 22.10.2012, направлені відповідачу на адреси, вказані у позовній заяві (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 53 та 10014, м. Житомир, вул. Київська, 6), повернулися до суду з відмітками поштових відділень: "За зазначеною адресою не значиться" та "За закінченням терміну зберігання" відповідно (а.с.24-29).

Згідно Спеціального витягу, зробленого судом у відповідності до статей 17 та 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", станом на 22.10.2012 відповідач значиться в ЄДР за адресою: 10014, Житомирська область, м. Житомир, Богунський район, вул. Київська, буд. 6 (а.с.22).

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. (п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялася ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, відповідає адресі, вказаній у витягу з ЄДР.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Згідно досягнутої між сторонами усної домовленості, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фрегат" (далі - позивач) в період з 23.11.2011 по 21.02.2012 поставило Приватному підприємству "Бренд-Сервіс" (далі - відповідач) алкогольних напоїв на загальну суму 24105,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ф-00033650 від 23.11.2011, №ф-00034702 від 01.12.2011, №ф-00034704 від 01.12.2011 та №ф-00043864 від 21.02.2012 (а.с.9-12).

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, слід зазначити, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем.

Вказана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011 та від 21.04.2011 №9/252-10, а також інформаційному листі від 17.07.2012 №01-06/928/2012.

Таким чином, оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлено не було, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем після отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий ним товар виконав частково на загальну суму 9156,87 грн., сплативши на рахунок позивача 2500,00 грн.: 500,00грн. - 09.02.2012 та 2000,00 грн. - 20.02.2012 (а.с.16-20) та повернувши в рахунок сплати товар на суму 6656,87 грн. (а.с.15).

У зв'язку із здійсненням відповідачем розрахунків за отриманий товар лише частково 17.08.2012 та 29.10.2012 позивачем були направлені відповідачу вимоги №17/08/12-1 та №29/10/12-1 про сплату боргу в сумі 14948,26 грн. (а.с.13,34), які за даними позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 14948,26 грн. (24105,13 грн. - 2500,00 грн. - 6656,87 грн.), що підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості №06/11/12-2 від 06.11.2011 (а.с.33); розрахунком суми боргу відповідача за період здійснення господарських взаємовідносин з 23.11.2011 по 21.02.2012 (а.с.32), звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку ТОВ "ТД - "Фрегат" (а.с.16-20), підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звіряння розрахунків за період з 01.11.2011 по 12.01.2012 (а.с.15) та іншими матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 14948,26 грн. боргу по оплаті поставленого товару.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бренд-Сервіс" (10014, м.Житомир, вул. Київська, 6, ідентифікаційний код 36430420)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" (02660, м.Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 36100206):

- 14948,26 грн. заборгованості;

- 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.11.2012

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.