Рішення

від 15.01.2009 по справі 14/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/110

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.01.09 р.                                                                                                       Справа № 14/110                               

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,

                    ЄДРПОУ 26221744, м.Донецьк в особі виробничої одиниці

                    „Шахтарськтепломережа”, ЄДРПОУ 05540853, м.Шахтарськ

до відповідача 1. Комунального підприємства „Житлове підприємство „Шахтарське”,

                               ЄДРПОУ 32062653, м.Шахтарськ

до відповідача 2. Шахтарської міської ради, ЄДРПОУ 04053074, м.Шахтарськ

про стягнення 38423 грн. 40 коп.

                                                                           Головуючий суддя  Левшина Г.В.

                                                                         Суддя                        Новікова Р.Г.

                                                                         Суддя                                 Курило Г.Є.

Представники:

від позивача: Колесникова С.І.-юрисконсульт

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Головіна Н.Л.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м.Шахтарськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Комунальне підприємство „Житлове підприємство „Шахтарське”, м.Шахтарськ, про стягнення заборгованості в сумі 38423,40 грн., у тому числі основний борг в сумі 24880,20 грн., інфляція в сумі 9296,19 грн. та пеня в сумі 4247,01 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №1844 від 27.08.2008р. (з урахуванням телеграми, яка надійшла до суду 03.12.2008р.) зменшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36592,24 грн., у тому числі основний борг в сумі 24880,20 грн., інфляція в сумі 9296,19 грн. та пеня в сумі 2415,85 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №29 від 01.02.2006р., акти на включення/відключення опалення, рахунки, розрахунок суми позову, претензію.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву №43 від 11.08.2008р., в якому проти позову заперечує, посилаючись на ті обставини, що будівля гуртожитку за адресою: 86200 м.Шахтарськ, вул.Суворова, 46, на яку постачалась теплова енергія позивачем, не знаходиться на балансі відповідача 1 у зв'язку з її продажем.

Ухвалою від 09.10.2008р. до участі у справі в якості відповідача 2 залучено Шахтарську міську раду, м.Шахтарськ.

Відповідач 2 надав заперечення на позовну заяву №02-22/3204 від 22.10.2008р., в яких стверджує про неправомірність нарахування позивачем суми боргу за березень 2007р. у розмірі 15757,72 грн. Зокрема, як вказує відповідач 2, рахунок №508 від 20.03.2007р. був виставлений позивачем 20.03.2008р., в той час як фактично про продаж об'єкту, на який постачалась теплова енергія, позивач був повідомлений листом №8 від 12.03.2008р. Одночасно, як вказує відповідач 2, при розрахунку суми пені позивачем не надано офіційного документу, який би підтверджував  облікову ставку Національного банку України на різні періоди часу. Крім цього, за твердженням відповідача 2, відповідач 1 є неналежним відповідачем по справі, враховуючи призначення комісії з припинення юридичної особи Комунального підприємства „Житлове підприємство „Шахтарське”, м.Шахтарськ.

Одночасно, за твердження відповідача 2, позивачем було пропущено строк для заявлення своїх вимог до ліквідаційної комісії відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.02.2006р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір №29 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з умовами вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу 1 теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач 1 зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

За змістом наданих до матеріалів справи актів на включення опалення, 01.02.2006р. позивачем було здійснено включення опалення будинку за адресою: вул.Суворова, 46.

15.04.2006р., 19.03.2007р. згідно з актами на відключення опалення позивачем було здійснено відключення опалення будинку за вказаною вище адресою.

Виходячи зі змісту позовної заяви та доповнень до неї, за період з лютого 2006р. по березень 2007р. позивачем було поставлено відповідачу теплової енергії на суму 24880,20 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача 1.

У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань щодо повної сплати вартості поставленої теплової енергії, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 основного боргу в сумі 24880,20 грн.

Крім цього, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем за період з лютого 2006р. по червень 2008р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 9296,19 грн.

Згідно п.2.3 договору №29 від 01.02.2006р. позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 пені в сумі 2415,85 грн. за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву №43 від 11.08.2008р., в якому проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 1 посилається на ті обставини, що будівля гуртожитку за адресою: 86200 м.Шахтарськ, вул.Суворова, 46, на яку здійснювалось постачання теплової енергії позивачем, на балансі відповідача 1 не знаходилась, про що позивача було повідомлено листом від 12.03.2007р.

Відповідач 2 надав заперечення на позовну заяву №02-22/3204 від 22.10.2008р., в яких позовні вимоги також не визнав. Як вказує відповідач 2, позивачем неправомірно проведено  нарахування суми боргу за березень 2007р. у розмірі 15757,72 грн. Одночасно, за твердженням відповідача 2, відповідач 1 не може бути належним відповідачем по справі, враховуючи призначення комісії з припинення юридичної особи відповідача 1. Крім цього, за думкою відповідача 2, позивачем було пропущено строк для заявлення своїх вимог до ліквідаційної комісії Комунального підприємства „Житлове підприємство „Шахтарське”, м.Шахтарськ.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача 1 такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 01.02.2006р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір №29 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Таким чином, внаслідок підписання договору у позивача та відповідача 1 виникли відповідні цивільні права та обов'язки.

Зокрема, у позивача виник обов'язок постачати відповідачу 1 теплову енергію в гарячій воді.

Згідно з п.2.1 договору №29 від 01.02.2006р. теплова енергія постачається відповідачу 1 в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на опалення в період опалювального сезону.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим засобом (п.5.1 договору). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії (п.5.3 договору). При відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом (п.5.5. договору).

За змістом наданих до матеріалів справи актів на включення опалення, 01.02.2006р. позивачем було здійснено включення опалення будинку за адресою: вул.Суворова, 46.

За поясненнями сторін, наданими в судовому засіданні 15.01.2009р., вказаний будинок розташований у місті Шахтарську.

15.04.2006р., 19.03.2007р. згідно з актами на відключення опалення позивачем було здійснено відключення опалення будинку за вказаною адресою.

Факт постачання позивачем теплової енергії у будівлю гуртожитку за адресою: 86200 м.Шахтарськ, вул.Суворова, 46, протягом лютого 2006р. березня 2007р. з боку відповідача 1 не заперечується.

Відповідно до п.6.1 договору №29 від 01.02.2006р. розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів.

Згідно із ст.31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги затверджують органи місцевого самоврядування в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як встановлено судом, за змістом додатку №1 до договору №29 від 01.02.2006р. тарифи з теплопостачання, на момент підписання цього договору, що надаються всім споживачам (крім населення) затверджений рішенням виконкому м.Шахтарськ №540 від 15.12.2004р. та становить 01,25 грн.

Рішенням виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 16.08.2006р. №394 було затверджено з 01.10.2006р. нові тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються населенню, яке мешкає на території міста Шахтарська, бюджетним організаціям та іншим підприємствам згідно додатку.

Згідно додатку тариф населенню на послуги теплопостачання протягом року складає 2,64 грн. за 1 кв.м. загальної площі, та 5,28 грн. протягом опалювального періоду.

01.10.2006р. сторонами підписано додаткову угоду про зміну договору №29 від 01.02.2006р.

Згідно з вказаною угодою змінено п.2 додатку №1 до договору №29 від 01.02.2006р. та визначено тариф населенню на послуги з теплопостачання 2,64 грн. протягом року та 5,28 грн. протягом опалювального періоду.

Одночасно, останні умови договору №29 від 01.02.2006р. сторонами залишені незмінними.

Рішенням виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 29.01.2007р. №55 було внесено зміни у додаток 1 до рішення виконкому від 16.08.2006р. №394 „Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання”, а саме, виключено строку „населення: протягом року” додатку 1 до вказаного рішення, залишивши таким чином оплату населення за послуги теплопостачання тільки в опалювальний період.

18.04.2007р. виконавчим комітетом Шахтарської міської ради було прийняте рішення №199, згідно з яким доповнено п.3 рішення виконкому від 29.01.2007р. №55, виклавши його в редакції: ВО „Шахтарськтепломережа” в травні та червні 2007р. здійснювати нарахування населенню за послуги з теплопостачання, які були надані в січні та лютому 2007р., по тарифу 2,64 грн. з ПДВ за 1 кв.м.”.

Таким чином, за висновками суду, сплаті підлягала теплова енергія за тарифом 01,25 грн. за період з 01.02.2006р. по 30.09.2006р., з 01.10.2006р. по 31.12.2006р. по 2,64 грн. та по 5,28 грн. протягом опалювального сезону, з 01.01.2007р. по 28.02.2007р. по 2,64 грн., з 01.03.2007р. по 5,28 грн.

При цьому, судом також враховано ті обставини, що згідно п.6.1 договору №29 від 01.02.2006р. сторонами узгоджено проведення розрахунків за теплову енергію, що споживається, відповідно до встановлених тарифів.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору №29 від 01.02.2006р. не передбачено обов'язковості внесення змін до цього договору шляхом підписання додаткових угод до нього у разі зміни тарифів органами місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, за період з лютого 2006р. по вересень 2006р. позивачем нараховано відповідачу 1 заборгованість в сумі 5199,08 грн., за жовтень 2006р. – 1929,52 грн., за листопад-грудень 2006р. – 9969,16 грн., за січень-лютий 2007р.- 9969,16 грн. та за березень 2007р. – 15757,72 грн., з яких 4823,79 грн. – за 18 днів березня 2007р. за тарифом 5,28 грн., 8307,64 грн.- донарахування за надані послуги у січні та лютому 2007р. за тарифом 2,64 грн. та за травень-червень 2626,29 грн., всього на суму 42824,64 грн.

За поясненнями позивача, які з боку відповідача 1 не заперечуються, відповідачем 1 було сплачено позивачу заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 17944,44 грн., внаслідок чого, за твердженням позивача, решта заборгованості складає 24880,20 грн.

Проте, за висновками суду, проведення позивачем у березні 2007р. донарахування вартості теплової енергії, наданої протягом січня-лютого 2007р. на суму 8307,64 грн. є неправомірним, враховуючи, що згідно з рішенням виконавчого комітету Шахтарської міської ради від 18.04.2007р. №199, нарахування населенню за послуги з теплопостачання, які були надані в січні та лютому 2007р., має здійснюватись за тарифом 2,64 грн. з ПДВ за 1 кв.м., тобто, як вже й було нараховано позивачем.

Одночасно, у рахунку №508 від 20.03.2007р. позивачем взагалі не визначено підстав для включення до суми, яка підлягає оплаті відповідачем 1, суми 2626,29 грн.

Таким чином, за висновками суду, загальна вартість поставленої позивачем відповідачу 1 теплової енергії становить 13946,27 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача 1.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, сторонами в договорі №29 від 01.02.2006р. не встановлено кінцевого строку сплати відповідачем 1 заборгованості за поставлену позивачем теплову енергію.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання  боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, першим документально підтвердженим звернення позивача до відповідача 1 з вимогою про сплату заборгованості є направлення на адресу відповідача 1 претензії №1186 від 24.12.2007р. (направлення позивачем на адресу відповідача 1 вказаної претензії підтверджується поштовою квитанцією №7237 від 25.12.2007р.).

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 13946,27 грн. всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач 1 не виконав.

Посилання відповідача 2 на відсутність у відповідача 1 обов'язку сплачувати вартість отриманої теплової енергії у зв'язку з незаявленням позивачем вимог у строк, визначений ліквідаційною комісією, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України вимоги кредитора, заявлені після   спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.   

Одночасно, згідно із ст.61 Господарського кодексу України, ст.112 Цивільного кодексу України погашеними є вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується.

Таким чином, з урахуванням норм ст.61 Господарського кодексу України, ст.112 Цивільного кодексу України, за висновками суду, вимоги позивача по цій справі не можна вважати погашеними.

При цьому, проведення ліквідації відповідача 1 не звільняє останнього від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором №29 від 01.02.2006р. перед позивачем.

Одночасно, враховуючи, що на момент розгляду спору відповідач 1 не вилучений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців останній може бути відповідачем по цій справі.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог до відповідача 1 про стягнення основного боргу є частково неправомірним, зокрема, вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 10933,93 грн. є недоведеними відповідними засобами доказування, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 13946,27 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляції в сумі 9296,19 грн. за період з лютого 2006р. по червень 2008р.

За висновками суду, вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи, що обов'язок відповідача 1 сплатити вартість поставленої позивачем теплової енергії виник з 01.01.2008р., внаслідок чого стягненню з відповідача 1 на користь позивача підлягає інфляція в сумі 2159,07 грн. за період з січня 2008р. по червень 2008р.

На підставі п.2.3 договору №29 від 01.02.2006р. позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 2415,85 грн. за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р.

Враховуючи висновки суду щодо відсутності у відповідача 1 обов'язку сплатити позивачу основний борг в сумі 10933,93 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 пені підлягають також частковому задоволенню в сумі 1479,98 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог до відповідача 1 про стягнення санкцій частково доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача штрафних санкцій підлягають частковому  задоволенню в сумі 3639,05 грн., у тому числі інфляція в сумі 2159,07 грн. та пеня в сумі 1479,98 грн.

Виходячи з того, що позивачем позовні вимоги заявлені виключно до відповідача 1, провадження по справі відносно відповідача 2 підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача 1 пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                      ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі в частині вимог Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м.Шахтарськ до Шахтарської міської ради, м.Шахтарськ.

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м.Шахтарськ до Комунального підприємства „Житлове підприємство „Шахтарське”, м.Шахтарськ задовольнити частково в сумі 17585,32 грн., у тому числі основний борг в сумі 13946 грн. 27 коп., інфляція в сумі 2159 грн. 07 коп. та пеня в сумі 1479 грн. 98 коп.

Стягнути з Комунального підприємства „Житлове підприємство „Шахтарське”, м.Шахтарськ на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м.Шахтарськ  основний борг в сумі 13946 грн. 27 коп., інфляцію в сумі 2159 грн. 07 коп. та пеню в сумі 1479 грн. 98 коп., всього заборгованість в сумі 17585 грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 175 грн. 86 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 54 грн. 01 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти вимог Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м.Шахтарськ до Комунального підприємства „Житлове підприємство „Шахтарське”, м.Шахтарськ відмовити.

В судовому засіданні 15.01.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Головуючий суддя                                                                                                            Левшина Г.В.                               

Суддя                                      Новікова Р.Г.

Суддя                                                                                                       Курило Г.Є.