Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-55/12797-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/12797-2012 04.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор-Сервіс"

Про стягнення 19831,65 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Семенюк А.С. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 04.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор-Сервіс" про стягнення 19831,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-55/12797-2012 (Ягічева Н.І.), та призначено розгляд вказаної справи на 04.10.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.10.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, справу № 5011-55/12797-2012 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. справу №5011-55/12797-2012 прийнято до свого провадження суддею Гулевець О.В. та призначено до розгляду на 23.10.2012р.

19.10.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" надійшло клопотання про долучення документів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. розгляд справи №5011-55/12797-2012 відкладено на 13.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012р. розгляд справи №5011-55/12797-2012 відкладено на 04.12.2012р.

04.12.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" надійшло пояснення по суті позовних вимог та документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2012р. надав суду пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 22864070.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір №093/04 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити (передати) у власність відповідача відходи з поліетилену по ціні, в кількості та асортименті згідно Договору (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених Договором №093/04 від 10.10.2008 року.

Згідно пункту 1.2. Договору № 093/04 від 10.10.2008 року номенклатурний перелік, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами та зазначаються в рахунках та видаткових накладних на товар.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна товару за погодженням сторін зазначається в рахунку на товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, в період13.10.2008 р. по 15.12.20009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 134985,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № SZ -0000592 від 13.10.2008 року, № SZ -0000715 від 22.11.2008 року, № SZ -0000059 від 23.02.2009 року, № SZ -0000223 від 15.05.2009 року, № SZ -0000335 від 07.07.2009 року, № SZ -0000360 від 27.07.2009 року, № SZ -0000453 від 09.09.2009 року, № SZ -0000520 від 13.10.2009 року, №SZ-0000621 від 15.12.2009 року та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих на ім'я Кононова А.Б., копії яких наявні в матеріалах справи та надані для огляду в судовому засіданні.

Згідно пункту 2.6. Договору № 093/04 від 10.10.2008 року, датою поставки (відвантаження) товару вважається дата передачі товару відповідачу згідно умов Договору.

Згідно пункту 4.2. Договору № 093/04 від 10.10.2008 року, відповідач здійснює оплату за товар шляхом перерахунку вартості товару на поточний рахунок позивача на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки (відвантаження) товару згідно умов Договору.

Відповідач, в порушення умов Договору № 093/04 від 10.10.2008 року частково оплатив отриманий ним товар в розмірі 119985,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у сумі 15000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідач направлено претензії (вих. № 4526 від 08.10.2010р., вих. №5163 від 21.10.2011р.) про оплату заборгованості за Договором № 093/04 від 10.10.2008р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.10.2010р., 23.10.2011р., які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наявність заборгованості за Договором № 093/04 від 10.10.2008р., у розмірі 15000,00 грн. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 15000,00 грн., пені у розмірі 1519,73 грн., 1211,92 грн. -3% річних, 2100,00 грн. -інфляційних втрат.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідач, у встановлений Договором строк оплату поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснив.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 15000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений.

Враховуючи зазначене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 15000,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 1519,73 грн., 1211,92 грн. -3% річних, 2100,00 грн. -інфляційних втрат.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 8.6. Договору № 093/04 від 10.10.2008 року у випадку прострочення строків оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 1519,73 грн. нарахована за загальний період з 30.12.2009 р. по 29.06.2010р. по видатковій накладній SZ-0000621 від 15.12.2009 року. Розрахунок відповідає вимогам законодавства, а тому вимога позивача про стягнення 1519,73 грн. пені підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 1211,92 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2040,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор-Сервіс" (юридична адреса: 01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31/27. літ."А"; поштова адреса: 08435, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Ковалин. вул. Центральна, 26, код ЄДРПОУ 33948407, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (юридична адреса: 34200, Рівненська область, смт. Рокитне, вул. Пролетарська, будинок 18, код ЄДРІІОУ 00293462) 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу, 1519 (одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 73 коп. -пені, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 92 коп. -3% річних, 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. -інфляційних втрат, а також 1481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) грн. 29 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.12.2012р.

Суддя О.В. Гулевець