Рішення

від 06.12.2012 по справі 5011-57/13113-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/13113-2012 06.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛЮКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восмантус"

про стягнення 5596,59 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Сіленко А.О. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 06.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛЮКС" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Восмантус" 5596,59 грн. заборгованості за Договором поставки продукції №4885-тр. від 02.12.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару відповідно до Договору поставки продукції №4885-тр. від 02.12.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012р. порушено провадження у справі № 5011-57/13113-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2012р.

11.10.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛЮКС" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 5063,07 грн. основної заборгованості та 260,97 грн. пені.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 5596,59 грн. основної заборгованості за Договором поставки продукції №4885-тр. від 02.12.2011р.

Оскільки в заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 5063,07 грн. основної заборгованості, то подальший розгляд справи здійснюється відповідно до заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 5063,07 грн.

Щодо, заявленої позивачем в заяві про зменшення позовних вимог вимоги про стягнення 260,97 грн. -пені, то суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви в частині стягнення пені, у зв'язку з тим, що вимога про стягнення пені є додатковою вимогою, яка не була заявлена позивачем в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012р. розгляд справи №5011-57/13113-2012 відкладено на 06.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012р. продовжено строки вирішення спору у справі №5011-57/13113-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012р. розгляд справи №5011-57/13113-2012 відкладено на 27.11.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.2012р. надав суду додаткові пояснення та витребувані судом документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. розгляд справи №5011-57/13113-2012 відкладено на 06.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2012р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва, яка повернута поштовим відділенням зв'язку на адресу суду.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14891877 станом на 15.10.2012р. наявний у матеріалах справи).

Враховуючи, що ухвала суду від 27.11.2012р. була відправлена відповідачу на юридичну адресу, то ТОВ "Восмантус" було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.12.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено поставки продукції №4885-тр. від 02.12.2011р. (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач продає та постачає, а відповідач купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. п. 1.3., 2.1. Договору право власності на товар від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 5063,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВРС-018690 від 02.05.2012 року на суму 1104,08 грн., № ВРС-020108 від 25.05.2012року на суму 1310,83 грн., № ВРС-020606 від 04.06.2012року на суму 189,00 грн., № ВРС-021755 від 23.06.2012року на суму 964,44 грн., № ВРС-022300 від 04.07.2012року на суму 841,68 грн., № ВРС-022952 від 16.07.2012року на суму 653,04 грн. та податковими накладними за період з 02.05.2012р. по 16.07.2012р., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 3.3. Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого товару по факту отримання товару відповідачем.

Відповідач, в порушення умов Договору, за поставлений позивачем товар не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5063,07 грн. заборгованості за Договором поставки продукції №4885-тр. від 02.12.2011р., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідач, у строк визначений Договором, оплату поставленого товару не здійснив.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар у розмірі 5063,07 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, та відповідачем у встановлений договором строк не сплачений, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5063,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восмантус" (юридична адреса: 02152, м. Київ, проспект Тичини, будинок 20, код ЄДРПОУ 35465823 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛЮКС" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код ЄДРПОУ 37035987) 5063 (п'ять тисяч шістдесят три) грн. 07 коп. заборгованості, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.12.2012р.

Суддя О.В. Гулевець