Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-57/15050-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/15050-2012 04.12.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІКО-ЛТД"

про стягнення 3188058,90 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Яцюта Т.П. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 04.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІКО-ЛТД" 3188058,90 грн. заборгованості, з яких: 3150000,00 грн. -основний борг, 38058,90 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару відповідно до Договору поставки №26/03/12-1 від 26.03.2012р.

Також, в позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 251 820,08 грн. на рахунку відповідача.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/15050-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.11.2012р.

13.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" надійшло клопотання про долучення документів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 р. відкладено розгляд справи №501157/15050-2012 на 04.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2012р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2012р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012р., що відправлена на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІКО-ЛТД", зазначену в Спеціальному витязі №15098487 від 12.11.2012р.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (покупцем) та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВІКО-ЛТД" (постачальник) укладено Договір поставки за № 26/03/12-1, відповідно до п. 1.1. Договору відповідач зобов'язався передати (поставити) у власність позивачу, а позивач зобов'язався оплатити товар, найменування (асортимент), ціна та кількість якого визначаються Додатках до Договору.

Відповідно до 2.1. Договору ціна на кожну партію товару є договірною і узгоджується сторонами в Додатках до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору загальна вартість Договору складає суму вартості усіх партій товару, що поставляється за цим Договором на підставі відповідних Додатків.

Згідно пункту 4.2. Договору поставка кожної партії товару здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Додатку на поставку відповідної партії товару.

Відповідно до 5.2. Договору оплата за товар повинна здійснюватись позивачем протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання Додатку на поставку відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок по, якщо інше не передбачено в Додатках до Договору.

На виконання умов Договору між сторонами підписано Додаток № 1 від 26.03.2012р. до Договору, відповідно до якого сторони погодили найменування, кількість та ціну товару.

Позивач у відповідності умов Договору поставки №26/03/12-1 від 26.03.2012р. та Додатку до Договору здійснив попередню оплату за товар (суперагро NPK 15:15:15) на рахунок відповідача на суму 3150000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.03.2012.

Відповідач, в порушення умов Договору поставки №26/03/12-1 від 26.03.2012р. та Додатку до Договору поставку товару позивачу у встановлені строки не здійснив.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 на суму 3150000,00 грн. (вих. № 865 від 12.06.2012р.), що була повернута поштовим відділенням зв'язку, у зв'язку з закінчення терміну зберігання.

10.08.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 на суму 3 150 000,00 грн. (вих. № 1231 від 10.08.2012).

Позивач у відповідь на претензію № 2 отримав лист вих. № 01/08 від 17.08.2012р. відповідача, в якому останній повідомив про те, що відповідач не отримував від позивача транспорту для завантаження товару або заявки на відвантаження товару. Відповідач також зазначив, що оскільки зберігання товару вимагало додаткових витрат, то товар було реалізовано іншим покупцям.

Враховуючи, те, що відповідач товар позивачу не поставив, попередньої оплати не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 3188058,90 грн. заборгованості за Договором поставки №26/03/12-1 від 26.03.2012р., з яких: 3150000,00 грн. -основний борг, 38058,90 грн. -3% річних.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 7.2. Договору відповідач зобов'язався в разі порушення строків передачі (поставки) товару повернути позивачу отримані кошти в повному обсязі протягом трьох банківських днів з дати закінчення строку на поставку товару, зазначеного у п. 4.2. Договору.

Як зазначено судом вище, відповідно до п. 4.2. Договору поставка кожної партії товару здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Додатку на поставку відповідної партії товару, що підписаний між сторонами 26.03.2012р. (Додаток № 1 від 26.03.2012р.).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів поставки чи повернення попередньої оплати в розмірі 3150000,00 грн. не надав.

Враховуючи норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, п. 7.2. Договору, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 3150000,00 грн. є правомірними, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3150000,00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 38058,90 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, те, що позивач відправив претензію № 1 на суму 3150000,00 грн. (вих. № 865 від 12.06.2012р.), суд, здійснив перерахунок 3 % річних, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 32363,01 грн. у період з 22.06.2012р. по 24.10.2012р.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІКО-ЛТД" (юридична адреса: 02192, м. Київ, вул. Малишка, 3, ідентифікаційний код 35453891, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 35, ідентифікаційний код 32305906) 3150000 (три мільйони сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. -основного боргу, 32363 (тридцять дві тисячі триста шістдесят три) грн. 01 коп. 3 % річних, а також 63647 (шістдесят три тисячі шістсот сорок сім) грн. 26 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.12.2012р.

Суддя О.В. Гулевець