Рішення

від 03.12.2008 по справі 15/179-08-3998

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "03" грудня 2008 р.

Справа  № 15/179-08-3998

Господарський суд

Одеської області у складі:

        судді                                               

Петрова В.С.

        При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача -        ОСОБА_1;

від відповідача -   не з'явився,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця

ОСОБА_2 до Військового радгоспу „Гвардійський” про визнання дійсним договору

купівлі-продажу та визнання права на отримання 

в користування земельної ділянки, -

   ВСТАНОВИВ: 

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з

позовною заявою до Військового радгоспу „Гвардійський” про визнання дійсним

договору купівлі-продажу нерухомого майна - кінної ферми, розташованої в селищі

Гвардійське Комінтернівського району Одеської області по вул. Олімпійській,

1/12, укладеного між позивачем та Військовим радгоспом „Гвардійський”, та про

встановлення порядку користування земельною ділянкою несільськогосподарського

призначення шляхом виділення позивачу земельної ділянки загальною площею

10256,1 кв.м, розташованої за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, с.

Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/12, для обслуговування нежилих споруд і

виробничих будівель. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

14.05.2008

року, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з

Військовим радгоспом „Гвардійський”, позивачем було придбано кінну ферму, що

розташована в селищі Гвардійське Комінтернівського району Одеської області по

вул. Олімпійській, будинок № 1/12. Вказаний договір купівлі продажу 14.05.2008

року був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального

округу Гарською В.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1826.

11.07.2008

року КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” було

зареєстроване право приватної власності позивача на кінну ферму, яка

розташована в селищі Гвардійське Комінтернівського району Одеської області, по

вул. Олімпійській, будинок № 1/12.

Як

зазначає позивач, вказане нерухоме майно загальною площею 964,2 кв.м., основною

площею 887,3 кв.м розташоване на земельній ділянці площею 10256,1 кв.м. та

складається з будівель та споруд, що визначені в технічній документації, а

саме: літ. „А” - будівля кінної ферми; літ „Б” - склад сухих кормів; літ „В” -

дизельна; під № 1-8 -огорожа.

Проте,

як зазначає позивач, після укладення договору купівлі-продажу, прийому та

передачі майна та реєстрації права власності в органах БТІ, відповідач став

підвергати сумнівам укладений договір посилаючись на те, що вказана кінна ферма

відноситься до об'єктів культурної спадщини.

Таким

чином, на думку позивача, вказані доводи відповідача не відповідають дійсності,

порушують його права власника, тому як вказаний договір купівлі-продажу є

таким, що укладений згідно до чинного законодавства.

Також,

у зв'язку з вищенаведеним, позивач вважає, що йому має бути надано для

використання по цільовому призначенню та для обслуговування належної йому на

праві приватної власності кінної ферми, розташованої в селищі Гвардійське

Комінтернівського району Одеської області по вул. Олімпійській, будинок № 1/12,

земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 10256,1

кв.м.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 25.09.2008 р. порушено провадження у

справі № 15/179-08-3998 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 02.10.2008 р. по справі №

15/179-08-3998 було призначено судову будівельно-технічну експертизу,

проведення якої було доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного

інституту судових експертиз, та провадження у справі зупинено до закінчення

проведення судової експертизи.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 25.11.2008 р. провадження у справі №

15/179-08-3998 було поновлено та призначено розгляд справи в засіданні суду.

В

ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати

дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - кінної ферми, розташованої в

селищі Гвардійське Комінтернівського району Одеської області по вул.

Олімпійській, 1/12, укладений між позивачем та Військовим радгоспом

„Гвардійський”, та про визнання за позивачем права на отримання в користування

земельної ділянки площею 10256,1 кв.м, розташованої за адресою: Одеська обл.,

Комінтернівський район, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/12, в межах,

встановлених висновком судової будівельно-технічної експертизи № 15976,

складеним 31.10.2008 р. старшим науковим співробітником Одеського

науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідач

звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника

(а.с. 53), яким просив суд задовольнити позовні вимоги фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2.

Заслухавши

пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи,

господарський суд встановив наступне.

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської

ради 05.09.2007 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної

особи-підприємця № 439781 (а.с.14).

14.05.2008

р. між Державою Україна в особі Міністерства оборони України в повному

господарському віданні Військового радгоспу „Гвардійський” та ОСОБА_2 був

укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с. 40), згідно якого Держава

Україна в особі Міністерства оборони України в повному господарському віданні

Військового радгоспу „Гвардійський” передала, а позивач прийняв у власність

кінну ферму, яка розташована в селищі Гвардійське Комінтернівського району

Одеської області, по вул. Олімпійській, будинок № 1/12. Також з вказаного

договору вбачається, що кінна ферма розташована на земельній ділянці площею

10256,1 кв.м, якою  власник користується

на праві постійного користування землею на підставі державного акту.

Згідно

договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.05.2008 р. кінна ферма,

придбана позивачем, складається з наступних об'єктів: А - будівля кінної ферми,

Б - склад сухих кормів; В - дизельна; 1-8 -огорожа.

Згідно

п. 3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.05.2008 р. нежиле

приміщення, що є предметом цього договору, має загальну площу 964,2 кв.м,

основну площу 887,3 кв.м.

Також,

з п. 7 договору вбачається, що за домовленістю сторін продаж нерухомого майна

вчинено за 140 000,00 грн., які покупець зобов'язаний перерахувати на рахунок

відповідача протягом  десяти банківських

днів з дати підписання договору. Зазначена ціна відповідає волевиявленню

сторін, є остаточною та змінам не підлягає.

Відповідно

до п. 10 договору право власності покупця на нерухоме майно, що є предметом

цього договору, виникає з моменту державної реєстрації цього договору та

підлягає державній реєстрації після повного розрахунку та підписання акту

прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Також,

як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.05.2008 р.,

вказаний договір був посвідчений 14.05.2008 р. приватним нотаріусом Одеського

міського нотаріального округу Гарською В.В. та зареєстрований в реєстрі за №

1826.

Крім

того, як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції № 102 від

15.05.2008 р., позивачем було сплачено на рахунок відповідача 140000,00 грн. за

нерухоме майно -кінну ферму за договором купівлі-продажу від 14.05.2008 р.

Відповідно

до довідки Військового радгоспу „Гвардійський” № 66 від 21.05.2008 р. (а.с. 45)

розрахунки за договором купівлі-продажу 

від 14.05.2008 р. проведені повністю.

Так,

23.05.2008 р. Військовим радгоспом „Гвардійський” та ОСОБА_2 був складений та

підписаний акт прийому-передачі нерухомого майна, згідно якого Військовий

радгосп „Гвардійський” передав, а ОСОБА_2 прийняв у власність кінну ферму,

розташовану за адресою: с. Гвардійське Комінтернівського району Одеської

області, вул. Олімпійська, будинок № 1/12.

Також,

як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу Комінтернівського районного

бюро технічної інвентаризації № 19508680 від 11.07.2008 р. (а.с. 49),

02.07.2008 р. КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” було

зареєстроване право приватної власності позивача на кінну ферму, що розташована

в селищі Гвардійське Комінтернівського району Одеської області, вул.

Олімпійська, 1/12.

Таким

чином, позивачем було правомірно набуто право власності на нерухоме майно, що є

предметом договору купівлі-продажу, яким передбачено, що право власності

виникає з моменту державної реєстрації цього договору та підлягає державній

реєстрації після повного розрахунку та підписання акту прийому-передачі, який є

невід'ємною частиною цього договору.

Проте,

як стверджує позивач, після укладення договору купівлі-продажу, прийому та

передачі майна та реєстрації права власності в органах БТІ, відповідач став

підвергати сумнівам укладений договір посилаючись на те, що вказана кінна ферма

відноситься до об'єктів культурної спадщини, у зв'язку з чим позивач просить

суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - кінної ферми.

Так,

статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття

правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення

цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій

формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено

законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма,

вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання

відповідних правових наслідків.

Згідно

ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше

сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

Згідно

ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є

вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з

урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та

справедливості.

Відповідно

до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона

(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти

майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно

до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо

сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними

умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені

законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті

умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і

прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. 

Статтею

656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу

може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде

створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно

до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій

формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Так,

ст. 657 Цивільного кодексу України передбачає, що договір купівлі-продажу

земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири)

або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає

нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Так,

як  вже зазначалось вище, спірний договір

купівлі-продажу був посвідчений 14.05.2008 р. приватним нотаріусом Одеського міського

нотаріального округу Гарською В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1826.

Також,  за актом прийому-передачі

нерухомого майна, відповідачем було передано, а позивачем прийнято у власність

кінну ферму, розташовану за адресою: с. Гвардійське Комінтернівського району

Одеської області, вул. Олімпійська, будинок № 1/12.

Відповідно

до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 ст.203

Цивільного кодексу України.  Отже,

підставою правомірності правочину є 

відсутність суперечень змісту правочину нормам чинного законодавства

України, необхідний обсяг цивільної дієздатності у особи, яка вчиняє правочин,

вільне волевиявлення учасників правочину, спрямування правочину на реальне

настання правових наслідків , що обумовлені ним.

Враховуючи

вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дійсним договір купівлі-продажу

нерухомого майна - кінної ферми, розташованої в селищі Гвардійське

Комінтернівського району Одеської області по вул. Олімпійській, 1/12, укладений

14.05.2008 р. між ОСОБА_2 та Військовим радгоспом „Гвардійський”.

Відносно

вимог позивача про визнання права на отримання в користування земельної ділянки

площею 10256,1 кв.м, розташованої за адресою: Одеська обл., Комінтернівський

район, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/12, в межах, встановлених висновком

судової будівельно-технічної експертизи № 15976, складеним 31.10.2008 р.

старшим науковим співробітником Одеського науково-дослідного інституту судових

експертиз. суд зазначає наступне.

Згідно

до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України до

особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право

власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового

призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження

житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений,

до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки,  яка зайнята житловим будинком, будівлею або

спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо  житловий будинок, будівля або

споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх

відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної

ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх

обслуговування.

Як

вбачається з матеріалів справи, відповідач, який продав позивачу кінну ферму,

що розташована в селищі Гвардійське Комінтернівського району Одеської області,

вул. Олімпійська, 1/12, користувався земельною ділянкою, на якій розташована

ферма, на підставі державного акту на право постійного користування  землею.

Проте,

як зазначено у ст. 92. Земельного кодексу України право постійного

користування  земельною  ділянкою - це право володіння і користування

земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без

встановлення строку. Права постійного 

користування  земельною  ділянкою 

із земель державної та комунальної власності набувають:

а)

підприємства,  установи  та 

організації,  що  належать до державної та комунальної

власності;

б)

громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання),

установи та організації.

Таким

чином, фізичні особи-підприємці не віднесені законодавством до осіб, які можуть

набути право постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у

державній власності, у зв'язку з чим, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не може

набути право постійного користування 

земельною  ділянкою.

Між

тим, ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки можуть

передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним

громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним

об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Право оренди земельної

ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування

земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та

іншої діяльності.

Згідно

ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають

земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності

відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до ст.123

Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної

власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої

влади або органів місцевого самоврядування.

До

того ж, як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку судової

будівельно-технічної експертизи № 15976, складеного 31.10.2008 р. старшим

науковим співробітником Одеського науково-дослідного інституту судових

експертиз Буднік В.В. у особисте користування ОСОБА_2 пропонується надати

земельну ділянку площею 10256,1 кв.м, включаючи площу 964,2 кв.м, зайняту під

будівлями кінної ферми -літ.А, літ.Б, літ.В.

Таким

чином, з вищенаведеного вбачається, що для обслуговування нежилих споруд і

виробничих будівель -  кінної ферми

загальною площею 964,2 кв.м необхідна земельна ділянка несільськогосподарського

призначення площею 10256,1 кв.м, включаючи площу 964,2 кв.м, зайняту під

будівлями кінної ферми - літ.А, літ.Б, літ.В.

Приймаючи

до уваги вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та

визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 право на отримання в

користування земельної ділянки площею 10256,1 кв.м, розташованої за адресою:

Одеська обл., Комінтернівський район, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/12, в

межах, встановлених висновком судової будівельно-технічної експертизи № 15976,

складеним 31.10.2008 р. старшим науковим співробітником Одеського

науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно

до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого

цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно

ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права;

визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення

становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі;

зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та

інші способи відшкодування майнової шкоди; 

відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними

рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної

Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і

службових осіб.

Згідно

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Статтею

32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у

справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно

зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Таким

чином, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи вищевикладене, господарський

суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані, відповідають фактичним

обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають

задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43,82-85 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2 до Військового радгоспу „Гвардійський” про визнання

дійсним договору купівлі-продажу та встановлення порядку користування земельною

ділянкою задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ дійсним договір

купівлі-продажу нерухомого майна - кінної ферми, розташованої в селищі

Гвардійське Комінтернівського району Одеської області по вул. Олімпійській,

1/12, укладеного 14.05.2008 р. між ОСОБА_2 та Державою Україна в особі

Міністерства оборони України в повному господарському віданні Військового

радгоспу „Гвардійський”.

3.          ВИЗНАТИ за фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) право на отримання в

користування земельної ділянки площею 10256,1 кв.м, розташованої за адресою:

Одеська обл., Комінтернівський район, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/12, в

межах, встановлених висновком судової будівельно-технічної експертизи № 15976,

складеним 31.10.2008 р. старшим науковим співробітником Одеського

науково-дослідного інституту судових експертиз.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його

підписання.

 Рішення підписано 08.12.2008 р.

Суддя                                                               

                       Петров В.С.