Рішення

від 20.11.2008 по справі 3/195-08-4039

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20"

листопада 2008 р.

Справа  № 3/195-08-4039

За

позовом:

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; 

До

відповідача:

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  

про виселення та стягнення 797,99 грн.

                                                                                                                          Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від

позивача: Курлович О.О. - представник, діючий за довіреністю №01-13/13757 від

26.12.2007р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ

СПОРУ: Позивач -

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до

відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, в

якій просить суд виселити відповідача на користь Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради з нежитлового підвального

приміщення, загальною площею 27,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса,

пров. Чайковського, 14, з подальшою передачею приміщення Представництву по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також стягнути з

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість з

орендної плати в сумі 768,90 грн. та пеню в розмірі 29,09 грн.

Відповідач

був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, але у

судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив,

відзиву на позов не надав, справа розглянута за наявними матеріалами згідно ст.

75 ГПК України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

13

квітня 2004 року між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради

(Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

(Орендатор) було укладено Договір №400/ж/2 оренди нежитлового приміщення,

(надалі за текстом -Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар

прийняв у строкове платне користування не житлове приміщення підвалу, загальною

площею 27,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського, 14.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати

орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди

19,44 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за

кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за

минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендар зобов'язався вносити

орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів

господарської діяльності. Дія договору поширювалась з 13.04.2004р. по

01.03.2005р.

Згідно

рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V „Про впорядкування роботи

виконавчих органів Одеської міської ради з виконанням функцій орендодавця нежилих

приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста

Одеси” Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

передано функції орендодавця нежилих приміщень, що перебували в управлінні

районних адміністрацій Одеської міської ради.

В

порушення вимог договору відповідачем не сплачувалась орендна плата з жовтня

2006р. Так, станом на 10.07.2008 року за ним рахувалась заборгованість з

орендної плати в розмірі 768грн.

Невнесення

відповідачем орендної плати за користування приміщенням понад три місяці

поспіль надало позивачу правові підстави відмовитись від договору та вимагати

повернення орендованого приміщення. Так, листом від 01.07.2008р. за № 01-15/868

відповідача було повідомлено за адресою про відмову представництва від договору

та запропоновано відповідачу звільнити займане ним приміщення. Як вбачається з

наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення про вручення, лист від

01.07.2008р. за № 01-15/868 ним отримано.

Позовні

вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасного

внесення орендної плати та направлені на стягнення наявної заборгованості та

пені та виселення Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

з орендованого приміщення.

Суд,

розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно

з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р.

№1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим

майном територіальної громади м. Одеси.

Зі

змісту ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”

вбачається, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або

зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії

договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,

які були передбачені договором.

Відсутність

у матеріалах справи доказів надсилання та вручення Суб'єкту підприємницької

діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 повідомлення про небажання продовжувати дію

договору з боку Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради протягом місяця після завершення строку дії договору оренди дає

суду підстави вважати, що строк дії договору неодноразово продовжувався у

зв'язку з настанням юридичного факту, передбаченого ч.2 ст.17 Закону України

“Про оренду державного та комунального майна”, а саме - продовження дії

договору на той самий термін і на тих самих умовах.

Статтею

193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу

України  передбачено, що суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння

відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених

законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно

з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин

відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання

чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним

вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського

правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт

господарювання за порушення господарського зобов`язання несе

господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання

зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто

надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської

діяльності.

Згідно

положень ст. 782 Цивільного кодексу України орендодавець має право відмовитись

від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не

сплачує орендну плату вже протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди

вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця

про відмову від договору оренди.

Приймаючи

до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

законних підстав для розірвання договору. Як наслідок, заявлені вимоги про

виселення відповідача є реалізацією його права як органу, що здійснює

управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Відповідно

до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.         

Згідно

умов п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує

пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла

у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день

прострочення.

Суд,

перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем штрафних санкцій за

Договором, вважає його вірним, але таким, що підлягає задоволенню лише частково

з наступних підстав.

Відповідно

до п. 6 ст.232 Господарського Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або

договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

Так

як позивачем нарахована пеня за період більший ніж шість місяців, розрахунок

пені підлягає приведенню у відповідність вимогам п.6 ст. 232 Господарського

Кодексу України.

Приймаючи

до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для

часткового задово лення позовних вимог зі стягненням з відповідача

заборгованості з орендної плати на суму 768,90 грн., пені  за несвоєчасне виконання договірних

зобов'язань у розмірі 16,06 грн. та виселенням 

відповідача з займаного приміщення.

На

підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в

сумі               185,33 грн. та витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,07грн.

покладаються на відповідача.

Керуючись

ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2.

Виселити Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з нежитлового підвального

приміщення, загальною площею 27,9 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса,

пров. Чайковського, 14.

3.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.

Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011,

код 26302595) заборгованість з орендної плати на суму 768 (сімсот шістдесят

вісім) грн. 90 коп., пені  за несвоєчасне

виконання договірних зобов'язань у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 06 коп., 185

(сто вісімдесят п'ять) грн. 33 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять)

грн. 07 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

4. В

іншій частині позову -відмовити.

Рішення

суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

             Суддя                                                                                                       

Д'яченко Т.Г.