Рішення

від 12.01.2009 по справі 55/233-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/233-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2009 р.                                                            Справа № 55/233-08

вх. № 7499/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Страхової Г.О.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Державного підприємства  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

до  Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова, м. Х-в   

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір № 56-02 від 01.10.02 р., укладений між ним та  Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова, м. Х-в, посилаючись на істотну зміну обставин.  

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10 листопада 2008 р.

У відзиві на позовну заяву  відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, з посиланням на те, що позивач є суб"єктом спеціального режиму інвестиційної діяльності на теріторії м. Харкова на підставі рішення Харківської інвестиційної ради від 30.05.2002 року та реалізує інвестиційний проект згідно Договору з Радою від 01.10.2002 року, за договором підприємство отримало податкові та митні пільги. Відповідач вказує на те, що відповідно до Закону України від 25.03.2005 року №2505 "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України в Законі України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на теріторії міста Харкова" було виключено ст. 7 та скасовано всі пільги, що надавалися підприємствам- суб"єктам СРІД. Відповідач зазначає про те, що закони України та нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, але підприємства-суб"єкти СРІД, які уклали договори на реалізацію інвестиційних проектів до 25 березня 2005 року,  не мають можливості отримувати пільги, передбачені договорами на реалізацію інвестиційних проектів, отже, Рада не має підстав для розірвання договору на реалізацію проекту та не має можливості створити для підприємства умови для отримання пільг згідно договору від 01.10.2002 року.

10 листопада 2008 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 08 грудня 2008 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 08 грудня 2008  р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 13 січня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 грудня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 12 січня 2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справі повідомлені був належним чином.

 Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача  судом встановлено наступне.

11 травня 2000 р. було прийнято Закон України №1714-111 "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова", відповідно до якого було запроваджено режим, який передбачає введення податкових, митних та інших пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані на території м. Харкова і відповідно до укладеного з відповідачем договору реалізують інвестиційні проекти.

01 жовтня 2002 р. між Державним підприємством  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків (далі позивач) та Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова (далі відповідач), на підставі Закону №1714 і на підставі рішення ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова про затвердження інвестиційного проекту від 30.05.2002 р. №03/02-2/01, було укладено договір №56-02 на реалізацію інвестиційного проекту "Реконструкція виробничої бази ДП "Завод ім. В.О. Малишева». Відповідно до п. 1.1 договору, позивач бере на себе зобов'язання на власний рахунок та на власні кошти відповідно до затвердженого інвестиційного проекту та умов цього договору забезпечити реалізацію проекту, а відповідач, в свою чергу, забезпечити необхідні умови для його реалізації. Відповідно до п. 1.2 договору, під час реалізації інвестиційного проекту позивачу відповідно до законодавства надаються такі пільги : позивач звільняється від сплати ввізного мита на період реалізації інвестиційного проекту , але не більше ніж на п'ять років, сировини, матеріалів (перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України), устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) і податком  на додану вартість-устаткування, обладнання та комплектуючих окарів) під час їх ввезення в Україну з метою використання на території м. Харкова. Звільнення на три роки від оподаткування прибутку, одержаного від реалізації проекту, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого обліку. Прибуток, одержаний від реалізації проекту у період з четвертого по шостий рік, оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки опадаткування. Зазначена пільга застосовується з моменту одержання першого прибутку. Пільги щодо сплати податку на прибуток не поширюються на частину прибутку, одержаного суб'єктом  підприємницької діяльності від освоєння інвестицій, що були здійснені за рахунок бюджетних коштів усіх рівнів, у тому числі за рахунок Державного інноваційного фонду. Не включення до валового доходу підприємства з метою оподаткування суми інвестицій, одержаної для реалізації проекту у вигляді коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів , вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно із законами(процедурами) держави підприємства або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо. Відповідно до п.7.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 2009 року.

Відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав, обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п.З ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше, регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як вже було зазначено, договір між сторонами було укладено у 2002 році, отже під час дії Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність 01.01.2004 р.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Враховуючи визначення спеціального режиму інвестиційної діяльності, надане у ст. 1 Закону №1714 та у розвиток якого було укладено договір, можна дійти висновку, що зазначені у п. 1.2 договору пільги були істотними умовами договору.

25 березня 2005 року було прийнято Закон України №2505-1 «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України .

Відповідно до п.31 ст. 103 Закону №2505, у Законі №1714 було виключено абзац другий частини першої статті 1 та статті 7 «спеціальний правовий режим інвестиційної діяльності та особливості оподаткування у пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова» і статті 8 «Гарантії забезпечення інтересів суб'єктів підприємницької діяльності у разі зміни спеціального режиму інвестиційної діяльності».

Таким чином, позивача було позбавлено усіх пільг, які йому надавалися як учаснику спеціального режиму інвестиційної діяльності за договором, що свідчить про зміну істотних обставин, які існували на момент його укладення та якими керувався позивач під час укладення договору.

Стаття 652 ЦК України встановлює підстави для зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов : в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане ; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися ; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору ; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач вказує на те, що у даному випадку має місце одночасне настання усіх зазначених умов, оскільки : під час укладення Договору існувала ст.8 Закону №1714, яка гарантувала недопустимість зміни законодавства та умов укладеного з Радою Договору під час реалізації інвестиційного проекту ; зміна обставин зумовлена діями держави в особі Верховної Ради України, яка прийняла Закон №1714 та внесла до нього зміни, якими виключила вищезазначені норми цього Закону, не являючись при цьому стороною договору; подальше виконання договору для позивача є збитковим, оскільки подальша реалізація проекту потребує зайвих витрат від позивача, які не компенсуються пільгами раніше передбаченими у ст.8 Закону №1714 ; із суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин, які виникли внаслідок зміни законодавства, несе позивач. Крім того позивач вказує на те, що відповідач самостійно не має законних підстав для надання позивачу пільг, передбачених п. 1.2 договору, тому що договір був укладений згідно з Законом України №1714-111 від 11 травня 2000 року «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова».

Матеріалами справи встановлено, що позивач своїм листом вих. № 1005/16 від 12.09.08 р. звернувся до відповідача з листом про розірвання договору  № 56-02 від 01.10.02 р., у зв"язку з істотною зміною обставин.

Позивачем додано до матеріалів справи  належним чином засвідчену копію вказаного листа з відміткою про отримання його з боку відповідача.

Відповідач на претензію не відреагував, проте у відзиві на позовну заяву проти розірвання договору заперечував, посилаючись на те, що відповідач не має підстав для розірвання договору на реалізацію проекту та не має можливості створити для підприємства умови для отримання пільг згідно договору від 01.10.2002 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що заявлена вимога про розірвання договору № 56-02 від 01.10.02 р., є правомірною та обгрунтованою, у зв"язку з чим підлягає задоволенню.

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.651,ч.2 ст. 652   ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 54,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір на реалізацію інвестиційного проекту № 56-02 від 01.10.02 р., укладений між Державним підприємством  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 14315629) та Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова, м. Х-в(61003 м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25853904, п/р 2650801318263 в АКБ "Базис",МФО 351588).

Стягнути з  Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова, м. Х-в(61003 м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25853904, п/р 2650801318263 в АКБ "Базис",МФО 351588) на користь Державного підприємства  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 14315629) 85,00 грн.  державного мита   та  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 13 січня  2009 року.

Суддя