Рішення

від 26.11.2008 по справі 5/109-08-4414

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2008 р.

Справа  № 5/109-08-4414

         За позовом:

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Одеська область, м. Біляївка.

до відповідача:

Біляївської міської ради Одеської області, Одеська область, м. Біляївка.

про визнання права власності

Суддя      Могил С. К.

Представники:

позивача:

ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_1 за посвідченням;

відповідача:

Римарчук С. В. за довіреністю.

Суть спору:

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської

області з позовною заявою до Біляївської міської ради Одеської області про

визнання права власності на самовільно збудоване приміщення магазину -бару

загальною площею 28 м. кв., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, на земельній

ділянці площею 0,2 га.

Представник відповідача з'явився на

виклик в судові засідання, відзиву на позов у письмовому вигляді не надав,

проте під час судового розгляду справи заперечень щодо позовних вимог не

висловив.

Дослідивши матеріали справи, суд

вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами. 

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Згідно рішення Біляївської міської

ради Одеської області „Про надання дозволу на вибір земельної ділянки СПД

ОСОБА_1 від 11.10.2007 року було надано дозвіл на вибір земельної ділянки

площею 0,02 га, у короткострокову оренду, для експлуатації кафе -бару АДРЕСА_1.

Рішенням Біляївської міської ради

Одеської області „Про затвердження матеріалів попереднього погодження та акту

вибору земельної ділянки СПД ОСОБА_1 від 03.04.2008 року було затверджено

матеріали попереднього погодження та акт вибору земельної ділянки у

короткострокову оренду строком 5 років для будівництва та експлуатації кафе

-бару АДРЕСА_1, а також надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо

відведення вказаної земельної ділянки у короткострокову оренду строком на 5

років. Біляївською міською радою Одеської області було надано висновок від

17.10.2008 року № 1274/02-10, яким погоджено проект відведення земельної

ділянки ДП „Одеський інститут землеустрою”.  

В наступному, між Біляївською

міською радою Одеської області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

06.04.2008 року було укладено договір оренди землі № 16, відповідно до якого

Біляївська міська рада Одеської області надала, а фізична особа - підприємець

ОСОБА_1 прийняв у короткострокове, платне користування земельну ділянку

несільськогосподарського призначення, яка знаходиться АДРЕСА_1, б/н. Сторонами

за договором було складено акт приймання -передачі об'єкта оренди, переданого в

короткострокове користування терміном на 1 рік. Разом з тим, рішенням

Біляївської міської ради Одеської області „Про присвоєння адреси” від

25.09.2008 року земельній ділянці, на якій побудовано кафе -бар фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 було присвоєно адресу: АДРЕСА_1. 

Як вбачається з матеріалів справи,

а саме технічного паспорту виготовленого комунальним підприємством „Одеське

міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” станом

на 17.10.2008 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 наявний магазин -

бар площею 28 м. кв. У відповідності до висновку будівельно -технічної

експертизи від 05.11.2008 року, складеного експертом Крачковим Володимиром

Христофоровичем, будівля магазину -бару розташованого за адресою: АДРЕСА_1

відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 та є об'єктом нерухомості.

Відповідно до ст. 181 Цивільного

кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать

земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці,

переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У відповідності з ст. 15 Цивільного

Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного Кодексу

України також встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів

можуть бути, зокрема визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Зокрема, виходячи з наведених положень Цивільного кодексу України, власник

майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування

та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного Кодексу України).

В матеріалах справи наявний лист

Виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області № 1253/02-10 від

11.10.2008 року з якого вбачається що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

не визнається право на самовільно збудовану будівлю магазину -бару, загальною

площею 28 м. кв., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці

площею 0,02 га.

За приписами ст. 392 Цивільного

Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права

власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Згідно з

п. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України -право власності на самочинно збудоване

нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила

самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї

мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже

збудоване нерухоме майно. За приписами п. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України

-на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним

право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не

порушує права інших осіб.

Відповідно до п. 2 ст. 328

Цивільного кодексу України -право власності вважається набутим правомірно, якщо

інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не

встановлена судом.

Досліджуючи матеріали справи та

аналізуючи у сукупності наведені норми матеріального права, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання за

ним права власності на будівлю магазину -бару загальною площею 28 м. кв., який

розташовано за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,02 га.,

підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами що

наявні у матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 32 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи з боку відповідача

до суду не було надано жодного документального доказу або наведено обґрунтовані

доводи щодо необґрунтованості позовних вимог позивача.

За таких обставин, приймаючи до

уваги вищенаведене, оцінюючи в сукупності надані документальні докази та

викладені у ході судового розгляду справи доводи сторін, суд вважає, що позивач

набув у встановленому законом порядку право власності на будівлю магазину -бару

загальною площею 28 м.кв., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, на земельній

ділянці площею 0,02 га., і згідно чинного законодавства за ним повинно бути

визнано право власності на це майно.

Судові витрати віднести на рахунок

відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу

України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49,

75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов

задовольнити.

2.          Визнати за

фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) код НОМЕР_1, право власності на

будівлю магазину -бару загальною площею 28 м. кв., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці площею 0,02 га.

3.          Стягнути з

Біляївської міської ради Одеської області (Одеська область, м. Біляївка, пл.

Жовтневої революції, 9) код 33579244, на користь фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) код НОМЕР_1, державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять)

грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати згідно ст. 116

Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 27.11.2008 року.

Рішення господарського суду набирає

законної сили згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                      

Могил С.К.