Рішення

від 17.12.2008 по справі 18/253/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/253/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.08                                                                          Справа №  18/253/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент ПП” (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, 41/124)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарський світ” (69068, м. Запоріжжя, вул.Кругова, 165)

про стягнення 2373,40 грн.,

                                                                                                                         Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

від позивача: Василенко В.О. (довіреність № б/н від 15.12.2008 року)

від відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

03.11.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Акцент ПП” із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарський світ” про стягнення 2373,40 грн., у тому числі 2332 грн. безпідставно  отриманих  грошових  коштів та 41,40 грн. процентів за користування  ними, на підставі ст.ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 06.11.2008р. порушено провадження у справі №18/253/08, судове засідання призначено на 17.12.2008р.

Відповідач в судове засідання не прибув, належного представника не направив, відзив на позовну заяву не надав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвала суду, направлена за адресою, вказаною у  позовній заяві, до суду не  поверталась.

Судове засідання закінчено 17.12.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:   

27.05.2008р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 2332,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 593 від 27.05.2008р.

Між позивачем та відповідачем договір або інший правочин укладені не були, домовленості  щодо купівлі-продажу або поставки продукції у травні 2008 року відсутні.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстави, встановленої законом, договором та інш.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до вимог цієї статті, зобов'язання з придбання майна без достатньої правової підстави виникають за умови, якщо придбання майна однією особою за рахунок  іншої сторони відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом чи договором.

Оскільки між позивачем і відповідачем відсутні договірні відносини, кошти відповідачем отримані без достатньої на те правової підстави.

14.07.2008р. позивач направив відповідачу претензію за вих. №110708/01-12 від 11.07.2008 року, у якій просив повернути йому кошти в розмірі 2332,00 грн. Однак, претензія залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих  грошових  коштів у розмірі 2332,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 41,40 грн. відсотків за користування коштами позивача на підставі ст.ст. 536, 1048 ЦК України.

Суд вважає дану вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання  чи збереження  грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом  або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як свідчать матеріали справи, договір позики між сторонами не укладався, натомість відповідач, хоча і помилково, але самостійно перерахував на користь позивача грошову суму у розмірі 2332,00 грн.

Зобов'язання боржника щодо сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами врегульовано ст. 536 та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зокрема, як вказано вище, згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Водночас відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням положень ст.ст. 536, 625 ЦК України вимога позивача є безпідставною, оскільки ґрунтується на помилковому баченні позивачем відсотків за неправомірне користування відповідачем грошовими коштами позивача в якості процентів за договором позики.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони порівну.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.      Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарський світ” (69068,                         м. Запоріжжя, вул.Кругова, 165; код ЄДРПОУ 30694130, п/р № 28000395602 в КБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент ПП” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 41/124; код ЄДРПОУ 34773743; п/р№26002056662565 в ЗАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 2332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн. безпідставно отриманих грошових коштів; 51 (п'ятдесят одну) грн. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.    В іншій  частині  позову - відмовити.

Суддя                                                                                                                       В.В. Носівець

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 26.12.2008р.