Рішення

від 05.01.2009 по справі 15/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.09                                                                                 Справа № 15/192

За позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Савлад плюс»,  м. Луганськ

про стягнення 50 761 грн. 27 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача  заборгованість у сумі 42 561 грн. 03 коп., пеню в сумі 5 087 грн. 95 коп., інфляційні витрати в сумі 2 413 грн. 51 коп. та 3 % річних в сумі 698 грн. 78 коп. за продукцію, поставлену за договором № 143 від 21.08.07, в сумі 50 761 грн. 27 коп.

Представник позивача надав уточнену позовну заяву,  в якій виклав позовні вимоги у наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 42 561 грн. 03 коп., пеню в сумі 4 897 грн. 51 коп., інфляційні витрати в сумі 1 660 грн. 53 коп. та 3 % річних в сумі 847 грн. 31 коп. за продукцію, поставлену за договором № 143 від 21.08.07, на загальну суму: 49 966 грн. 38 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог.

Тому, вказана заява прийнята судом до провадження.

Предметом позову у даній справі, в межах якого розглядається спір по суті, є позовні вимоги викладені в заяві від 10.12.2008р.

Представник позивача в минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 21.08.2007 р., за яким позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач, як покупець, за договором зобов'язався прийняти товар та вчасно сплати його.

На виконання даного договору позивач продав відповідачу товар на загальну суму 112 107 грн. 60 коп., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач зобов'язаний був здійснити повну оплату по факту виготовлення продукції. Таким моментом визнається дата передачі виготовленої продукції визначена накладними.

Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду у повному обсязі не виконав, сплативши лише 69 546 грн.  57 коп.

При цьому, відповідачем не сплачена у повному обсязі продукція, поставлена за накладними від 28.02.2008р.  №128, від 07.04.2008р. №226, від 29.04.2008р. №312.

Одержання даного товару на підставі вказаного договору поставки підтверджується також поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Розмір боргу на час прийняття даного рішення складає 42 561 грн. 03 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю у сумі 42 561 грн. 03 коп.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Нарахований позивачем розмір інфляційних нарахувань в сумі 1 660 грн. 53 коп. є обґрунтованим. Тому, вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої позивачем за позовною заявою суми інфляційних втрат у розмірі  1660 грн. 53 коп. задовольняється повністю.

Вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 847 грн. 31 коп. підлягають задоволенню частково. Обґрунтований розмір 3% річних становить 755 грн. 21 коп., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку річних на суму за накладною від 28.02.2008р. не були враховані наступні оплати здійснені відповідачем.

На підставі п. 8.1 договору відповідачем нараховано пеню у розмірі 4 897 грн. 51 коп.

Законодавством обмежено максимально граничний розмір пені.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, пеня розраховується виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Дані норми позивачем були враховані при здійсненні розрахунку.

Проте, позивачем неправильно нарахована пеня за період понад 6 місяців з моменту прострочення платежу з огляду на положення  п. 6 ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Дана норма підлягає застосуванню оскільки умови розділу 8 договору передбачають порядок нарахування пені, а не визначають іншого строку протягом якого нараховується пеня.

Обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню визнається сума  719 грн. 88 коп.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 42 561 грн. 03 коп., інфляційні втрати у сумі 1660 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 755 грн. 21 коп. та пеня у сумі 719 грн. 88 коп. (Всього 45 696 грн. 65 коп.) В частині решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 456 грн. 97 коп.  державного мита, а також 106 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Савлад плюс», м. Луганськ, кв. Солнечний, б. 10., кв. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34386924, на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Пак Принт», м. Луганськ, вул. Звейнека, б. 145-ф, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34579549: борг у сумі борг у сумі 42 561 грн. 03 коп., інфляційні втрати у сумі 1660 грн. 53 коп., 3% річних у сумі 755 грн. 21 коп., пеню у сумі 719 грн. 88 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 456 грн. 97 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  106 грн. 23 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 09.01.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко