Рішення

від 13.01.2009 по справі 17/110(5/320)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/110(5/320)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "13" січня 2009 р.Справа №  17/110(5/320)

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді С.В. Таран,розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали справи №17/110 (5/320)

за позовом:  дочірнього підприємства "Кіровоградбуд-Універсал" відкритого акціонерного товариства "Кіровоградбуд", м. Кіровоград  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент-Трейд", м.Кіровоград     

про визнання  недійсним договору

представники:

від позивача- участі не брав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №513986 від 26.12.2008 р. (том ІІ а.с.128) та розпискою представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи від 19.12.2008 р. (том ІІ а.с.126);

від відповідача- Прищепа М.О., довіреність б/н від 19.02.2008 р., представник.

Дочірнім підприємством "Кіровоградбуд-Універсал" відкритого акціонерного товариства "Кіровоградбуд" (далі- ДП «Кіровоградбуд-Універсал») на підставі статей 207, 126 Господарського кодексу України,  статей 92, 203, 215, 261 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент-Трейд» (далі- ТОВ «Цемент-Трейд») про визнання недійсним нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 29/100 (двадцять дев'ять сотих) частин комплексу нежитлових будівель, за адресою м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29, літ. "в", укладеного 13 травня 2004 року між дочірнім підприємством "Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"  (далі- ДП «Домобудівельний комбінат») та ТОВ "Цемент-Трейд".

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що ДП «Домобудівельний комбінат» ТОВ «Титан» не перебувало у вирішальній залежності від відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» (далі-ВАТ «Кіровоградбуд»), заборон на продаж майна, що є предметом спірного договору, станом на момент укладення договору не існувало; крім того, ТОВ «Цемент-Трейд» вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності (том І а.с. 97-99, том ІІ а.с.131-134).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

ДП «Домобудівельний комбінат», як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, зареєстровано виконавчим комітетом  Кіровоградської міської ради 30.12.1999 р., що вбачається із свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи та статуту ДП «Домобудівельний комбінат», зареєстрованого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 05.12.2000 р. (том І а.с.32-36, том ІІ а.с.87).

Відповідно до пункту 2.1 статуту ДП "Домобудівельний комбінат"  засновником останнього є ТОВ "Титан".

Згідно Свідоцтва про право власності від 5 липня 2000 року №365 ДП «Домобудівельний комбінат» належить на праві колективної власності цілий комплекс будівель, розташований по вул. Мурманській, 29-в у м. Кіровограді (том ІІ а.с.79).

13 травня 2004 року між ДП "Домобудівельний комбінат" ТОВ "Титан" («продавець») та ТОВ "Цемент-Трейд" («покупець») був укладений договір купівлі - продажу (далі –договір від 13.04.2004 р.), за умовами якого  продавець прийняв на себе зобов'язання передати належне йому майно (29/100 частин комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою:  м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 літ "в") у власність покупця, а покупець - прийняти майно і сплатити за нього грошові кошти на умовах договору (том І а.с. 12-14, том ІІ а.с.74-76).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір від 13.04.2004 р.  посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі 13.04.2004 р. за №2518.

Позивач вважає, що ТОВ «Титан», яке є засновником ДП «Домобудівельний комбінат», через корпоративні зв'язки знаходилося у вирішальній залежності  від ВАТ «Кіровоградбуд» і в силу існування арештів, накладених органами державної виконавчої служби на майно ВАТ «Кіровоградбуд» та всіх його дочірніх підприємств, ДП «Домобудівельний комбінат» не мало права права продавати будь-яке майно, в тому числі і нерухоме майно, а тому зазначений договір слід визнати недійсним. При цьому позивач посилається на встановлення зазначеного факту вирішальної залежності рішенням господарського суду Кіровоградської області  від 23.10.2007 р. по справі №4/300 за позовом ДП «Кіровоградбуд-Універсал» до Овчаренка А.П., Гніденко Н.В. про визнання недійсним рішення загальних зборів та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 р. по справі №16/471 за позовом ДП «Кіровоградбуд-Універсал» до ТОВ «Анел» про визнання недійсним договору.

Відповідно до правил статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на зазначену норму факти, встановлені під час розгляду справ №4/300 та №16/471  не мають преюдиційного значення  для вирішення даного спору, оскільки відсутня обов'язкова умова преюдиційності - повна тотожність суб'єктного складу сторін.

Крім того,  в силу частини четвертої статті 126 Господарського кодексу України про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано в органах преси відповідно до закону.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України наявності вирішальної залежності ТОВ «Титан», яке є засновником ДП «Домобудівельний комбінат»,  від ВАТ «Кіровоградбуд», а також з огляду на те, що суду не надано право встановлювати наявність простої або вирішальної залежності, оскільки встановлення такої залежності покладено на інші органи, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог з підстав існування такої залежності. Відтак не може бути підставою для визнання недійсним договору від 13.05.2004 р. посилання позивача на наявність заборон відчуження майна, яке належить ВАТ «Кіровоградбуд» та його дочірнім підприємствам і арешт  цього майна, що був накладений постановою державного виконавця відділу ДВС Ленінського РУЮ м.Кіровограда. При цьому господарським судом враховано, що ДП «Домобудівельний комбінат» є дочірнім підприємством  ТОВ «Титан», а не ВАТ «Кіровоградбуд».

Із матеріалів справи  вбачається відсутність заборон на відчуження майна за спірним договором, про що свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек (том ІІ а.с.59, 82-84, 93, 106).

При вирішенні даного спору суд також виходить з наступного.

Загальними зборами учасників ТОВ "Титан" 14 листопада 2006 року було прийнято рішення про припинення юридичних осіб - ДП "Домобудівельний комбінат" і ТОВ "Титан" шляхом їх приєднання до ДП "Кіровоградбуд-Універсал" з метою формування ліквідаційної маси підприємства-банкрута, реалізації його майна, задоволення вимог кредиторів.

За передавальним актом від 20.01.2007 року (том І а.с. 90-93) до  ДП "Кіровоградбуд-Універсал"  перейшли усі майнові права та обов'язки ДП "Домобудівельний комбінат".

У відповідності до частини третьої статті 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Отже, ДП "Домобудівельний комбінат" було реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Кіровоградбуд-Універсал", до якого перейшли усі майнові права та обов'язки першого і ДП "Кіровоградбуд-Універсал" є правонаступником ДП "Домобудівельний комбінат" внаслідок реорганізації підприємства шляхом приєднання.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

01.02.2007 року державна реєстрація ДП "Домобудівельний комбінат" припинена, про що державним реєстратором  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис №14441120007001315 (том І а.с.121).

Позивач не пов'язує момент коли йому стало відомо про порушення його прав з  датою переходу до нього прав та обов'язків ДП «Домобудівельний комбінат», за твердженням ДП «Кіровоградбуд-Універсал», він дізнався про порушення його прав з моменту отримання   7 серпня 2007 року довідки з Єдиного реєстру застав про накладення заборони на майно ВАТ "Кіровоградбуд", що засвідчено довідкою реєстратора Єдиного реєстру застав Кіровоградського обласного державного нотаріального архіву №18 від тієї ж дати, у зв'язку з чим перебіг строку позовної давності, на його думку,  почався 7 серпня 2007 року.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено належним чином те, що йому стало відомо про накладення арешту на все майно ВАТ "Кіровоградбуд" та всіх його дочірніх підприємств, в тому числі і на власне майно, лише 07.08.2007 р. та не спростовано відповідними доказами факт надсилання органом виконання судових рішень йому, як дочірньому підприємству ВАТ "Кіровоградбуд", постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.03.2000 р., а також постанови про встановлення заборон на відчуження майна від 20.01.2003 р. (на вимогу суду Кіровським відділом ДВС Кіровоградського міського управління юстиції повідомлено про знищення відповідного виконавчого провадження в зв'язку з закінченням терміну зберігання).

Згідно із частинами 2-4 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування правових наслідків пропуску позивачем строку позовної давності по вимозі про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.05.2004 р.(том І а.с.97-99).

В силу частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оспорений договір укладено 13.05.2004 р.

Відповідно до правил статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відтак строк позовної давності сплив 13.05.2007 р.

Позивачем відхилялось припущення відповідача про пропуск ДП «Кіровоградбуд-Універсал» строку позовної давності, тому клопотання про відновлення строку позовної давності останнім не заявлялось.

Отже, позивачем позов поданий з пропуском строку позовної давності та без клопотання про його поновлення.

Згідно вимог частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає  законної сили після закінчення десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя