Рішення

від 13.01.2009 по справі 06/5140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06/5140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "13" січня 2009 р.                                                                       Справа №  06/5140

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., секретаря судового засідання  Мараксіної О.І.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Потьомкін В.О. –за довіреністю,

від відповідача:  Безгуба М.І. –директор,  

розглядає справу:

за позовом  Товариства з обмеженою  відповідальністю з іноземними інвестиціями «Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна"        

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-Черкаси"     

про  стягнення  60 712 грн. 13 коп.

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –60 712 грн. 13 коп., у тому числі: 56 691 грн. 55 коп.  боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 748 грн. 43 коп. пені за прострочення платежу, 468 грн. 97 коп. 10% річних, 2 803 грн. 18 коп. 7% штрафу за прострочення платежу.

До прийняття рішення по справі позивач подав клопотання від 13.01.2009р.  яким зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути 54 156 грн. 00 коп., у тому числі: 50 135 грн. 42 коп. боргу, 748 грн. 43 коп. пеня, 468 грн. 97 коп. 10% річних, 2 803 грн. 18 коп. 7% штрафу. Від стягнення решти суми позову відмовився.

До початку судового засідання сторони подали сумісний акт звірки взаєморозрахунків згідно якого основний борг за поставлений товар становить 45 135 грн. 42 коп.

Відповідач –директор ТОВ «Ізумруд-Черкаси»визнав позовні вимоги в сумі 45 135 грн. 42 коп. основного боргу . В решті позову просить відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з врахуванням поданого клопотання та акту взаємозвірки.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

09.07.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір дистриб»юції.

У відповідності  з цим договором Продавець (позивач)  на умовах передбачених договором продає, поставляє у власність товар Дистриб»ютору (відповідачу), а Дистриб»ютор зобов»язується прийняти товар і здійснити своєчасну оплату  отриманого товару.  

Згідно п. 8.2 договору Дистриб»ютор зобов»язується оплатити придбаний  товар на протязі 21 календарного дня, з дати отримання товару.

Згідно п. 13.1 договору у разі неоплати отриманого товару, вказаного в п. 8.2 договору, Дистриб»ютор зобов»язаний виплатити Продавцю пеню не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки від суми простроченого платежу за кожний день. У разі   порушення встановленого у договорі строку оплати Дистриб»ютор зобов»язаний виплатити продавцю проценти в розмірі 10% річних  від суми невиконаного зобов»язання та штраф в розмірі 7% від вартості невиконаних зобов»язань за порушення строку зобов»язання.

Позивач виконав умови договору, передав відповідачу товар по накладних (накладні додаються до позовної заяви) на загальну суму 133 496 грн. 03 коп.

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаного обома сторонами, борг на день розгляду справи становить 45 135 грн. 42 коп.

Розрахунок  суми основного боргу відповідачем не оспорено.  Факт отримання  товару підтверджено накладними, частковою оплатою та актом звірки.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору, Закону України “Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“ від 22.11.1996 року  та ст.. 625 ЦК України,  вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період  за який стягується пеня, річні в розмірі 10%.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

В частині стягнення 11 556 грн. 13 коп. основного боргу спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування коштів (клопотання від 13.01.09р. та акт звірки), після подання позову, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, відсутній предмет спору п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Таким чином, вимоги  позивача  відповідають фактичним обставинам та матеріалам  справи, тому підлягають  задоволенню частково  у сумі 46 352 грн. 82 коп. (45 135 грн. 42 коп. борг + 748 грн. 43 коп. пеня + 468 грн. 97 коп. річні). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 11 556 грн. 13 коп. провадження припинити, а в частині стягнення 2 803 грн. 18 коп. штрафу відмовити.

Застосування відповідальності за прострочення грошових зобов»язань у вигляді пені, штрафу одночасно суперечить ст. 231 ГК України, ч.1 ст. 549 ЦК України та суперечить ст. 61 Конституції України.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язаннь встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами  виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги. Позивач не довів наявність тих обставин, на підставі яких він просить позов задовольнити повністю.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,п.1-1 ст. 80, 82 ГПК України, суд, -          

               ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізумруд-Черкаси»м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 70, код 35523220 на користь Товариства з обмеженою  відповідальністю з іноземними інвестиціями «Бріджтаун Фудс Дістрібьюшн Україна" м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, 17, корпус «ІЛК»к. 214, код 32350063  – 45 135 грн. 42 коп. боргу,  748 грн. 43 коп. пені,  468 грн. 97 коп. річні, 463 грн. 53 коп.  витрат по сплаті держмита, 90 грн. 09 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог  в сумі  11 556 грн. 13 коп. боргу провадження припинити, а в сумі 2 803 грн. 18 коп. штрафу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного  апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                     І.А.Анісімов

          Рішення підписано 13.01.2009 р.