Ухвала

від 06.12.2012 по справі 32/242

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"06" грудня 2012 р. Справа № 32/242

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПолянського А.Г. суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. розглянувши заяву про винесення додаткової постановитовариства з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія Сінергія" у справігосподарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія Сінергія" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн" простягнення 145 529, 59 грн.

без виклику сторін Розпорядженням Секретаря судової палати від 06.12.2012 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Корсак В.А., Сибіга О.М.

В С Т А Н О В И В:

13.11.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажна компанія Сінергія" в порядку ст. 88 ГПК України звернулося до Вищого господарського суду України із заявою, в якій просить винести додаткову постанову, якою вирішити питання щодо розподілу судових витрат за подання касаційної скарги.

Вищий господарський суд України вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 11 частини 2 статті 111 11 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Розподіл сплачених сум судового збору між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами статті 49 ГПК України.

Зокрема, судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/78 від 04.03.1998 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

До надання пленумом Вищого господарського суду України роз'яснень з питань практики застосування господарськими судами розділу VI ГПК (з огляду, зокрема, на відповідні зміни у названому Кодексі) господарськими судами може враховуватися викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в частині, що відповідає чинному законодавству (пункт 15 листа Вищого господарського суду України "Щодо судового збору" № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011).

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що новий розподіл судових витрат суд касаційної інстанції здійснює лише у разі скасування чи зміни остаточного рішення, прийнятого по суті заявлених вимог. У разі ж скасування касаційною інстанцією рішення першої інстанції або постанови апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд, або у разі скасування ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, тощо та передачі справи до суду першої (апеляційної) інстанції для розгляду по суті, судові витрати підлягають розподілу тим судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду, тобто, місцевим або апеляційним господарським судом.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 у даній справі, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 в частині стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги скасовано, справа в цій частині направлена на розгляд до суду апеляційної інстанції, в іншій частині оскаржувані судові рішення залишені без змін.

Наведене свідчить про те, що Вищим господарським судом України рішення по суті спору не приймалося, тому питання щодо розподілу судових витрат зі справи, у тому числі і сум судового збору, сплаченого ТОВ "Монтажна компанія Сінергія" за подання касаційної скарги, має здійснювати господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення заяви немає.

Керуючись ст.ст. 49, 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про винесення додаткової постанови відмовити.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

С у д д і В.А. Корсак

О.М. Сибіга