Рішення

від 04.12.2012 по справі 5006/22/169/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.12 р. Справа № 5006/22/169/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", Вінницька обл., м. Тульчин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна логістична група", м. Донецьк

про: стягнення 50584грн.38коп.

За участю представників сторін

від позивача: Коротій О.П. (довіреність від 02.04.2012р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", Вінницька обл., м. Тульчин звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна логістична група", м. Донецьк про стягнення 50584грн.38коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 101 від 13.02.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

У зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась на 04.12.2012р., але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та Витягу з ЄДР за електронним запитом № 15255225, станом на 30.11.2012р. - 83048, м. Донецьк, пр. Титова, 8Б, ідентифікаційний код 36252523, проте конверт з ухвалою суду повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку через закінчення терміну зберігання.

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, відповідно до листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

У судове засідання, призначене на 04.12.2012р. представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги. На вимогу суду, в тому числі, надав довідку за підписом генерального директора та головного бухгалтера ТОВ "Тульчинм'ясо", у якій товариство визначило як здійснений розподіл сплачених відповідачем коштів відповідно до бухгалтерського обліку позивача.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

13.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", Вінницька обл., м. Тульчин (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Професійна логістична група", м. Донецьк (покупцем) був укладений договір поставки № 101, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надати м'ясо-продукцію в асортименті, по ціні, в кількості і в терміни згідно додатків, які являються невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти та сплатити за продукцію.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом по даному договору є м'ясо-продукція в асортименті.

Згідно із п. 1.3 договору товар передається покупцеві окремими партіями за домовленістю.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що сторони повинні підкреслити умови, на яких здійснюється оплата кожної партії товару. Так, сторони дійшли згоди, що оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою платежу.

У відповідності із п. 3.4 договору у разі надання покупцю відстрочки платежу, він зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника або внести готівкою до каси постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 21 календарних днів з моменту поставки, моментом поставки вважається підписання покупцем відповідних документів про прийняття товару.

Згідно із п. 4.4 договору датою постачання вважається дата виписки товарної (товарно-транспортної) накладної.

Відповідно до п. 5.5 договору підписання покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що покупець згоден з ціною на товар, вказаною в товарній (товарно-транспортній) накладній (момент досягнення згоди щодо ціни), перевірив якість, кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього договору з дотриманням строків його постачання. Сторони домовились, що покупець підписує товарну (товарно-транспортну) накладну лише за умови відсутності у нього претензій щодо ціни, якості, кількості, асортименту, упаковки товару, тому претензії щодо вказаних умов договору після підписання покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної (крім випадків виявлення прихованих недоліків продукції) є безпідставними та розглядатись не будуть.

Пунктом 13.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків до повного погашення дебіторської заборгованості. Якщо ні одна із сторін за 20 днів до закінчення строку дії договору не заявить про його припинення, дія договору вважається продовженою до 31.12.2013р. на тих же умовах.

Додатком № 1 до договору поставки № 101 від 13.02.2012р. є довіреність на підтвердження повноважень по здійсненню прийому товару, зазначеного в п. 1.1 договору, яка містить прізвище, ім'я та по батькові, паспортні данні уповноваженої відповідачем на приймання продукції особи, а також зразки печатки отримувача продукції - ТОВ «Професійна логістична група» та підпису довіреної особи.

Договір підписаний директорами Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", м. Тульчин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна логістична група", м. Донецьк без будь-яких заперечень, скріплений печатками юридичних осіб.

За змістом позову позивач, керуючись п. 1.2 договору, здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі товару відповідачу за товарно-транспортними накладними № ТМ-0013284 від 21.04.2012р., № ТМ-0014073 від 28.04.2012р., № ТМ-0014074 від 28.04.2012р., № ТМ-0014895 від 05.05.2012р., № ТМ-0015794 від 12.05.2012р., № ТМ-0016697 від 19.05.2012р. на загальну суму 56184грн. 38коп.

Позивач зазначає, що отримавши товар, відповідач лише частково оплатив його вартість, внаслідок чого утворилась сума заборгованості в розмірі 50584грн.38коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 369 від 12.06.2012р. оплатити виниклу заборгованість, яка залишена без відповіді та задоволення.

Викладене призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 50584грн.38коп.

Підставою позову є поставка товару на підставі договору № 101 від 13.02.2012р. за видатковими накладними.

Договір № 101 від 13.02.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем за видатковими накладними № ТМ-0013284 від 21.04.2012р., № ТМ-0014073 від 28.04.2012р., № ТМ-0014074 від 28.04.2012р., № ТМ-0014895 від 05.05.2012р., № ТМ-0015794 від 12.05.2012р., № ТМ-0016697 від 19.05.2012р. у виконання умов договору № 101 від 13.02.2012р. поставлений відповідачу товар - м'ясо-продукція загальною вартістю 56184грн.38коп.

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем підтверджується підписом його представника та також відбитком печатки ТОВ «Професійна логістична група» в графі „Отримав", чим відповідач, відповідно до п. 5.5 договору, надав свою згоду на отримання саме цього товару, в кількості та по ціні, вказаним у накладній.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 101 від 13.02.2012р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктами 3.3 та 3.4 договору сторони дійшли згоди, що оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 21 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до довідки за підписом генерального директора та головного бухгалтера ТОВ «Турчинм'ясо» про проведення заліків коштів, що надійшли від ТОВ «Професійна логістична група» за період з 01.01.2012р. по 04.12.2012р. за поставлені м'ясопродукти за договором № 101 від 13.02.2012р., перераховані відповідачем 13.04.2012р. та 04.05.21012р. кошти повністю погасили товар за накладними №ТМ0011703 від 07.04.2012р. та № ТМ0012713 від 13.04.2012р. (не заявлені у позові), відповідно до бухгалтерського обліку позивача перераховані відповідачем кошти протягом 12.06.2012р. по 04.07.2012р. у загальному розмірі 5600грн.00коп. були враховані в рахунок оплати товару, поставленого за спірною накладною № ТМ-0013284 від 21.04.2012р., інші спірні поставки залишилися повністю не оплаченими.

Враховуючи, що остання партія товару за видатковою накладною № ТМ-0016697 була поставлена позивачем та відповідно отримана відповідачем ще 19.05.2012р., то з урахуванням вимог п. 3.4 договору щодо строків оплати, граничний строк оплати за цією накладною настав 09.06.2012р., отже станом на день звернення позивача до суду строк оплати вартості товару, отриманого за всіма спірними накладними для відповідача наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати суми боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 50584грн.38коп. суду не надані, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється ставка судового збору - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609грн. 50коп.). Ціна позову складає 50584грн.38коп. Платіжним дорученням № 30640 від 03.10.2012р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1677грн.00коп., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, у зв'язку з чим поверненню підлягає зайво сплачена сума судового збору в розмірі 67грн.50коп.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

У зв'язку з повним задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у передбаченому законодавством розмірі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо", Вінницька обл., м. Тульчин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна логістична група", м. Донецьк про стягнення 50584грн.38коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійна логістична група" (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, проспект Титова, будинок 8 Б, ідентифікаційний код 36252523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" (юридична адреса: 23600, Вінницька обл., Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Желюка, 22, ідентифікаційний код 33125301) суму основного боргу в розмірі 50584грн.38коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1609грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" (юридична адреса: 23600, Вінницька обл., Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Желюка, 22, ідентифікаційний код 33125301) зайво сплачений платіжним дорученням № 30640 від 03.10.2012р. судовий збір у розмірі 67грн. 50коп.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору із Державного бюджету України.

У судовому засіданні 04.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.