Рішення

від 11.12.2012 по справі 24/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 24/290

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

про стягнення донарахованих на суму боргу, стягнуту за рішеннями суду, 3% річних у розмірі 167 936,70 грн., інфляційних у розмірі 167 936,70 грн., пені - 30 333,55 грн.

за участю представників:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. - за довір. № 60-12«Д» від 03.04.2012р.

від відповідача: Деяк А.В. - за довір. №Юр/20 від 03.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення донарахованих на суму боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р., 3% річних у загальному розмірі 167 936,70 грн., інфляційних у загальному розмірі 167 936,70 грн., пені - 30 333,55 грн., крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях договір № 637 від 25.02.2009р. з додатком №5, рішення господарського суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р., позовні заяви, розрахунок позовних вимог, статутні документ підприємства.

25.11.2011р. позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що в прохальній частині рішення ним була допущена технічна описка, а саме, сума 3% річних вказана у розмірі 167 936,70 грн. замість 52 807,04 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі саме 52 807,04 грн., інфляційних у загальному розмірі 167 936,70 грн., пені - 30 333,55 грн., крім того, судові витрати (т.1 а.с.79).

Відповідач позовні вимоги визнав частково та зазначив, що позивачем не враховано, що сума боргу за реактивну електроенергію - 8 157,37 грн., стягнута за рішенням суду від 27.08.2010р. у справі № 20/173, відповідачем погашена 22.09.2011р.; рішенням господарського суду по справі №38/158 від 14.09.2010р. задоволені вимоги позивача щодо стягнення сум 3% річних та інфляційних у зв'язку з невиконанням рішення суду по справі № 25/71 від 26.05.2009р., а період заявлений у позові по справі № 24/290 дублює період стягнення по справі № 25/71. Відповідач також зазначає, що при розрахунку позовних вимог позивач невірно підрахував совокупний індекс інфляції. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем неправомірно об'єднано у одному позові вимоги, які не є однорідними, оскільки в одному випадку мають місце неналежне виконання договору на поставку електроенергії, а в іншому - невиконання окремих рішень суду. Також відповідач зазначає, що прийняття рішень господарським судом про стягнення боргу з відповідача є новацією, яка відміняє старі зобов'язання.

Відповідач, також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 50%, а в іншій частині позову - відмовити.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду виписку взаємних розрахунків по балансовому рахунку 683 з 01.09.11 по 30.09.11, баланс підприємства на 01.10.2011р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна ОКП «Донецьктеплокомуненерго», лист ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька про кількість наказів на примусовому виконанні про стягнення з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на користь юридичних осіб боргу, виписку з Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», статутні документи підприємства.

Позивач заперечив проти доводів відповідача та клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на судову практику, наявність договірних відносин з оптовим постачальником електроенергії - ДП «Енергоринок» та велику заборгованість перед ним, а також наявність арешту коштів ПАТ «Донецькобленерго» в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішень суду (т.1 а.с.104-136).

Ухвалами суду від 22.12.2011р. призначено судову економічну експертизу у справі № 24/290, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" з врахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №38/158 від 14.09.2010р.., по справі№20/173 від 27.08.2010р., по справі №25/71 від 25.05.2009р., по справі №38/51 від 24.05.2011р., за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41923/11 від 26.10.2011р.; 2) На яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, стягнутого за рішенням суду №38/51 від 24.05.2011р., за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41923/11 від 26.10.2011р. (т.1а.с.140-142)

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/45 від 23.10.2012р. (т.2 а.с.15-26) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з врахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №38/158 від 14.09.2010р.., по справі№20/173 від 27.08.2010р., по справі №25/71 від 25.05.2009р., по справі №38/51 від 24.05.2011р., за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-41923/11 від 26.10.2011р. збільшився за рахунок інфляційних нарахувань на 146 647,08 грн., за рахунок нарахувань 3% річних на 52 817,97 грн. Також, згідно проведеному дослідженню борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, стягнутого за рішенням суду №38/51 від 24.05.2011р., за період, визначений у позовній заяві №51юр-41923/11 від 26.10.2011р. збільшився на 30 333,55 грн.

Ухвалою від 12.11.2012р. провадження у справі № 24/290 поновлено з 11.12.2012р.

Позивач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також надав письмові пояснення від 11.12.2012р. № 51юр-10325/12 у яких зазначив, що різниця між інфляційними позивача та експерта склалася внаслідок того, що позивачем при розрахунку сукупного індексу інфляції не застосовувалися індекси інфляції менше 100% (т.2 а.с.83).

Відповідач надав письмові пояснення, у яких з висновком експерта не погодився в частині донарахованих інфляційних на заборгованість, стягнуту за рішеннями суду. Відповідач наголошує на тому, що при розрахунку цих сум експертом допущено арифметичні помилки, крім того експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст.625 ЦК України. Також відповідач просив зменшити розмір пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства на підтвердження чого надав баланс підприємства станом на 20.09.2012р. та звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 року (т.2 а.с.87-94).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд ВСТАНОВИВ:

До приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчать відповідні Статутні документи підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2009р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 637, за умовами якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач - оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього. Згідно із п 2.3.4 та п.2.3.5 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пунктом 9 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється споживачем на підставі отриманого рахунку у терміни не більше 10 банківських днів від дня отримання рахунку. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань за цим договором, рішенням господарського суду Донецької області від 24.05.2011р. у справі № 38/51 було стягнуто з відповідача заборгованість за липень 2010р. - січень 2011р. з активної електроенергії у розмірі 589 770,14 грн. з активної електроенергії, 13 601,48 грн. - з реактивної електроенергії, пеню у розмірі 12 836,21 грн., 11 613,44 грн. інфляційних та 3 105,69 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2010р. у справі № 38/158 стягнуто з відповідача на користь позивача 110 594,77 грн. боргу за активну електроенергію, яка утворилась у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань зі сплати платежів за період з вересня по грудень 2008 р. та з вересня 2009р. по травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу, інфляційні - 8 610,55 грн., 3% річних - 1 208,70 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2010р. по справі № 20/173 стягнуто з відповідача 465 093,80 грн. боргу з активної електроенергії, 8 157,37 грн. - борг з реактивної електроенергії, 7952,11 грн. - 3% річних, 27 838,27 грн. - інфляційні, 42 997,27 грн. - пеня

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2009р. у справі № 25/71 стягнуто з відповідача 285 727,63 грн. - борг за активну електроенергію, 3% річних - 1 807,43 грн., 12 572,01 грн. - інфляційні, 5 783,79 грн. - пеня.

Вказані судові рішення набрали чинності.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/290.

Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутої за вище переліченими судовими рішеннями суми основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України. Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, тому доводи відповідача про те, що ухвалення господарськими судами рішень про стягнення боргу за договором є новацією згідно ст.604 ЦК України - є безпідставними. Аналогічної правової позиції дотримується також і Вищий господарський суд України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу у повному обсязі основний борг за договором №637 від 25.02.2009р., стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р., то позовні вимоги про нарахування 3% річних та інфляційних на ці суми основного боргу є обгрунтованими.

Як вбачається, позивач здійснив донарахування на заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 589 770,12 грн. та за реактивну - 13 601,48 грн., стягнуту на підставі рішення суду по справі № 38/51 від 24.05.2011р., 3% річних за період з 16.03.2011 по 10.10.2011 у розмірі 10 341,35 грн., інфляційні за період з 16.03.2011 по 30.06.2011 у розмірі 24 121,34 грн. та пеню за період з 16.03.2011 по 09.08.2011 у розмірі 30 333,55 грн.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 285 727,63 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 25/71 від 26.05.2009р., позивач здійснив донарахування 3 % річних за період з 27.05.2009 по 10.10.2011 у розмірі 20 361,00 грн. та інфляційні за період з 01.06.09р. по 31.08.11р. у розмірі 68 803,95 грн.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 110 594,77 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 38/158 від 14.09.2010р., позивач здійснив донарахування 3 % річних за період з 01.08.09 по 10.10.11 у розмірі 3 952,40 грн. та інфляційні за період з 01.08.10 по 30.06.11 у розмірі 14 415,22 грн.

Рішенням господарського суду по справі № 20/173 від 27.08.2010р. було стягнуто з відповідача заборгованість з активної електроенергії у розмірі 465 093,8грн. та з реактивної електроенергії - 8 157,37 грн. На цю заборгованість позивач здійснив донарахування 3% річних за період з 01.07.10 по 10.10.2011 у загальній сумі 18 152,29 грн. та інфляційні за період з 01.08.2010 по 30.06.2011 на загальну суму 60 595,60 грн.

Враховуючи великий обсяг первинних документів, ухвалами суду від 22.12.2011р. призначено судову економічну експертизу у справі № 24/253, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/45 від 23.10.2012р. (т.2 а.с.15-21) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р. за період, визначений у позовній заяві, збільшився внаслідок інфляційних процесів на 146 647,08 грн. та 3% річних - 52 817,97 грн. Борг відповідача, стягнутий рішенням суду № 38/51, внаслідок нарахування пені збільшився на 30 333,55 грн.

Суд враховує, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Дослідивши наданий експертний висновок №2/11/45 від 23.10.2012р., суд вважає його обґрунтованим в частині питань про визначення на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області, внаслідок донарахування 3% річних та на яку суму збільшився борг відповідача внаслідок нарахування пені за рішенням суду №38/51, за період, визначений позивачем у позовній заяві, тому суд приймає такий висновок у якості доказу по справі саме в цій частині.

Стосовно висновку експерта з питання визначення розміру інфляційних, на які збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області, за період визначений позивачем у позові - в цій частині суд не приймає до уваги експертний висновок. Суд вважає необґрунтованим приведений у висновку розрахунок експерта у зв'язку з тим, що експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст. 625 ЦК України. Три відсотки річних та інфляційні є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань за договором, але не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України). У той же час, чинне законодавство не містить норм, які б передбачали відповідальність за невиконання рішень господарського суду у вигляді нарахування інфляційних та річних.

Підрахувавши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р., з урахуванням сум та періодів проведених оплат, встановлених експертом при дослідженні наданих сторонами документів та контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні у загальному розмірі 138 405,70 грн.

Отже, підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи позовні вимоги про стягнення з відповідача донарахованих на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р. - 3% річних у загальному розмірі 52 807,04 грн., інфляційні у загальному розмірі 138 405,70 грн. та пеня - 30 333,55 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Однак, всупереч положенням вказаних статей відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, у тому числі доказів вжиття заходів для уникнення порушення грошових зобов'язань за спірним договором; не надав доказів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Надавши правову оцінку юридичному статусу учасників спору, їх фінансовому стану та заявленому до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до зменшення розміру пені.

Матеріали справи також свідчать, що протягом розгляду справи назва позивача змінилась з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». Зі статутних документів позивача та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що зміна назви зареєстрована у встановленому законом порядку і така зміна не пов'язана з реорганізацією підприємства. Отже, суд вважає за необхідне змінити назву позивача у цій справі з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Змінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго".

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка, до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк, про стягнення донарахованих на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р. 3% річних у загальному розмірі 52 807,04 грн., інфляційні у загальному розмірі 167 936,70 грн. та пеню у загальному розмірі 30 333,55 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131179) суми донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями суду Донецької області по справі 38/158 від 14.09.2010р., по справі № 25/71 від 26.05.2009р., по справі № 20/173 від 27.08.2010р., по справі № 38/51 від 24.05.2011р. 3% річних в загальному розмірі 52 807,04 грн., інфляційні в загальному розмірі 138 405,70 грн., пеню в загальному розмірі 30 333,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі - 208,24 грн., державне мито у сумі - 2215,46 грн.., витрати на проведення судової експертизи - 9 853,74 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.12.2012р.

Суддя Величко Н.В.