Рішення

від 11.12.2012 по справі 5006/22/162/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/22/162/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Маріуполь", Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕМ Юго-Восток", Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення 27387грн.76коп.

За участю представників сторін

від позивача: Такаджі Є.Ф. (довіреність № 19/09 від 11.10.2012р.)- представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен-Маріуполь", Донецька область, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕМ Юго-Восток", Донецька область, м. Маріуполь про стягнення суми боргу у розмірі 27387грн.76коп.

Ухвалою від 02.10.2012р. суд (суддя Архипенко О.М.) порушив провадження по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товару № 1444 від 28.04.2009р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 13.11.2012р., у зв'язку із переведенням судді Архипенко О.М. на посаду судді господарського суду м. Севастополя, справу № 5006/22/162/2012 передано на повторний автоматичний розподіл, яким для розгляду вищевказаної справи призначено суддю Макарову Ю.В.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтями 22 та 59 ГПК України, відзив на позовну заяву господарському суду не надав, явку представника у судові засідання не забезпечив.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю "ХЕМ Юго-Восток», ідентифікаційний код 35455506, за адресою, вказаною у позові та Витягу з ЄДР за електронним запитом 15314995 станом на 07.12.2012р. - 87516, Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар 50 років Жовтня, будинок 21/43. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Обізнаність відповідача про наявність в провадженні господарського суду спору за його участю підтверджується наявними в справі повідомленнями про отримання ухвал суду, що унеможливлює порушення його процесуальних прав сторони в цій частині.

В судовому засіданні 11.12.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, клопотанням б/н від 11.12.2012р. просив суд долучити до матеріалів справи завірені копії банківських виписок у підтвердження часткової оплати поставленого товару та докази часткового повернення товару.

Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

28.04.2009р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки товару № 1444, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товар, в кількості, комплектності, асортименті, в строки, по ціні та з якісними характеристиками узгодженими сторонами в даному договорі та товарно-транспортних накладних на кожну партію поставляємого товару, що є частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти поставляє мий в його власність товар та оплатити його вартість у відповідності з умовами даного договору.

Згідно із п. 4.3 договору форма та порядок розрахунків - готівковий, безготівковий з відстроченням платежу на 21 календарний день з моменту реалізації товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Договір підписаний сторонами без будь-яких заперечень.

За змістом позову позивач, керуючись п. 1.1 вказаного договору, здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними № 21780 від 02.06.2010р., № 21949 від 05.06.2010р., № 22347 від 05.06.2010р., № 22919 від 10.06.2010р., № 23011 від 10.06.2010р., № 23253 від 11.06.2010р., № 615 від 17.06.2010р., який залишився не оплаченим відповідачем в розмірі 27387грн.76коп.

Претензією № 1 позивач просив відповідача оплатити залишок вартості отриманого по спірним накладним товару, але вона залишилася без задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 27387грн.76коп., підставою позову є договір поставки товару № 1444 від 28.04.2009р.

Договір поставки товару № 1444 від 28.04.2009р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання договору № 1444 від 28.04.2009р. за видатковими накладними з 02.06.2010р. по 17.06.2010р. поставив відповідачу товар загальною вартістю 36018грн.94коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача, відбитком печатки ТОВ "ХЕМ Юго-Восток" в графі «Отримав», що свідчить про надання відповідачем згоди на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від спірного товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 1444 від 28.04.2009р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, сторони у пункті 4.3 договору дійшли згоди, що форма і порядок розрахунків -готівковий, безготівковий з відстроченням платежу на 21 календарних днів з моменту реалізації товару.

Таким чином, момент виникнення зобов'язання відповідача по оплаті отриманого на підставі договору товару, був визначений вказівкою на подію - реалізацію останнім товару кінцевому споживачу.

В матеріалах справи відсутні будь-які листи, докази звернення відповідача до позивача з повідомленнями про нереалізований товар, неможливість оплати товар або затримку платежу, відповідач не звертався з проханням відстрочити виконання зобов'язання по оплаті товару через його не реалізацію.

Ухвалою від 20.11.2012р. суд зобов'язував відповідача надати довідку за підписом директора та головного бухгалтера щодо реалізації товару, отриманого від позивача за спірними видатковими накладними, з вказанням дат, станом на теперішній час.

Проте, в супереч даним вимогам відповідач таку довідку або письмові пояснення з цього приводу, суду не представив. Належні та допустимі докази наявності у відповідача нереалізованого товару, отриманого за спірними накладними, суду не надані. Разом з цим, суд дійшов до висновку, що саме на відповідача покладений обов'язок доказування, чи був ним реалізований товар.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ті обставини, що з часу здійснення поставки позивачем товару пройшов тривалий термін (більше двох років), суд вважає правомірною вимогу позивача, наведену в претензії № 1, яка направлена відповідачу 03.09.2012р., про повну оплату поставленого товару.

Отримання товару відповідачем, що підтверджується підписанням та скріпленням печаткою ТОВ «ХЕМ Юго-Восток» видаткових накладних, за якими здійснювалось постачання товару, свідчить про те, що товар перебуває у власності відповідача, а отже останній зобов'язаний сплатити його вартість.

Як стверджує позивач, перераховані відповідачем кошти лише частково погасили заборгованість за товар, переданий за накладною № 21780 від 02.06.2010р., внаслідок чого борг за цією накладною становить 935грн.92коп., борг за накладною № 22347 від 05.06.2010р. становить 2559грн.75коп., внаслідок чого за бухгалтерським обліком ТОВ "Рошен-Маріуполь» за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 27387грн.76коп.

При цьому, оскільки відсутні докази, за допомогою яких можливо встановити конкретні дати реалізації товару, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.09.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію, про що свідчить опис відправлених документів цінним листом. Проте, претензія залишились без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 27387грн.76коп. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач доказів оплати заборгованості на суму 27387грн.76коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині належними доказами не спростував, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен - Маріуполь» суд вважає таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Маріуполь", Донецька область, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕМ Юго-Восток", Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 27387грн.76коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕМ Юго-Восток" (юридична адреса: 87516, Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар 50 років Жовтня, будинок 21/43, код ЄДРПОУ 35455506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Маріуполь" (юридична адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, будинок 89, код ЄДРПОУ 33653542) суму основного боргу в розмірі 27387грн.76коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1609грн.50коп.

У судовому засіданні 11.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.