ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.12.2012 Справа № 5008/1015/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МІШЕЛІН УКРАЇНА", м. Київ
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево
про стягнення 52793,37 грн., в т.ч. 41362,43 грн. основного боргу, 2675,61 грн. 3% річних, 2206,04 грн. інфляційних, 6549,29 грн. штрафних санкцій
Суддя В.С. Русняк
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1 - адвокат, свідоцтво НОМЕР_2 від 18.10.07;
Від відповідача - ОСОБА_2 - підприємець
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „МІШЕЛІН УКРАЇНА", м. Київ заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево про стягнення 52793,37 грн., в т.ч. 41362,43грн. основного боргу, 2675,61 грн. 3% річних, 2206,04 грн. інфляційних, 6549,29 грн. штрафних санкцій
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
У ході судового засідання представником позивача подано письмове пояснення №5/12/12-01 від 05.12.12 згідно якого уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 51799,39 грн., в т.ч. 39862,43 грн. основного боргу, 2717,44 грн. 3% річних, 2206,04 грн. інфляційних втрат, 7013,48 грн. штрафних санкцій та відшкодувати судовий збір в розмірі 3219 грн. та витрати на правову допомогу на суму 4400 грн.
Відповідачем подано відзив на позов від 12.12.12 згідно якого позовні вимоги визнає частково і просить відмовити в частині позову про стягнення пені, оскільки договором поставки №UA-0006 від 01.02.10 пеня не передбачена та просить відмовити в стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 4400грн. мотивуючи своє заперечення з посиланням на Закон України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" згідно якого адвокат може бути тільки фізична особа.
Отже, на думку представника відповідача адвокатська діяльність не є підприємницькою і відповідно до такого виду судових витрат як оплата послуг не можна віднести договір про надання послуг у розумінні ст. 901 ЦК України, де стороною договору є виконавець та замовник, а не адвокат та клієнт як в договорі про надання правової допомоги. Також, у відзиві зазначено, що позивачем не правильно розрахована сума індексації, оскільки індекс інфляції згідно даних державного комітету статистики за певні місяці 2011 та 2012 років становили менше 100%.
На підставі вищенаведеного просить відмовити позивачу у вимогах щодо стягнення пені та щодо стягнення витрат на послуги адвоката.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ТзОВ „МІШЕЛІН Україна" (Продавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупцем) укладено Договір поставки №UA-0006 від 01.02.10. Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити товари. Покупець здійснює оплату 100% вказаної в ПРОФОРМі суми в строки, визначені ПРОФОРМою (як правило це 3 банківський день з моменту оформлення ПРОФОРМи).
На підставі вищезазначеного Договору, накладної №102287 від 31.01.11 та рахунку-фактури №102287 від 31.01.11 загальна вартість поставки складає 42863,45 грн. Поставка отримана Покупцем 01.02.11 відповідно до товарно-транспортної накладної №102287.
На підставі накладної №102356 від 15.02.11 та рахунку-фактури №102356 від 15.02.11 загальна вартість поставки складає 27508,95 грн. Поставка отримана Покупцем 16.02.11 відповідно до товарно-транспортної накладної №102356 від 15.02.2011 р.
На підставі накладної №102448 від 23.02.11 та рахунку-фактури №102448 від 23.02.11 загальна вартість поставки складає 6959,74 грн. Поставка отримана Покупцем 24.02.11 відповідно до товарно-транспортної накладної №102448 від 23.02.2011 р.
Таким чином, загальна сума до сплати по трьом поставкам складає 92798,57 грн.
Як випливає з матеріалів справи, відповідачем було частково проведено оплату за поставлений товар на суму 51436,14 грн., внаслідок чого, утворився борг у розмірі 41362,43 грн. Матеріалами справи підтверджено факт порушення Покупцем умов Договору щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України). Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України позивачем нараховано відповідачу пеню.
Отже, ТзОВ „МІШЕЛІН УКРАЇНА" нараховано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 5524,22 грн. 3% річних та інфляційних втрат, 12210,85 грн. пені.
З урахуванням письмового пояснення від 26.11.12 та письмового пояснення №5/12/12-01 від 05.12.12 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 51799,39 грн., в т.ч. 39862,43 грн. основного боргу, 2717,44 грн. 3% річних, 2206,04 грн. інфляційних втрат, 7013,48 грн. штрафних санкцій. Крім того просить відшкодувати судовий збір в розмірі 3219 грн. та витрати на правову допомогу на суму 4400 грн.
Позов підлягає задоволенню частково з урахуванням уточнених позовних вимог на суму 44785,91 грн., з якої 39862,43 грн. -основний борг, 2717,44 грн. - 3% річних та 2206,04 грн. -інфляційні. В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 7013,48 грн. слід відмовити, оскільки в Договорі №UA-0006 від 01.02.10 сторонами не передбачено стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.
Між сторонами по справі за укладеним Договором не передбачено стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому відсутні підстави для її стягнення.
Заперечення відповідача щодо стягнення витрат на послуги адвоката судом не може бути прийнято до уваги, оскільки, побудовані на припущеннях та без належних доказів в їх обґрунтування.
Та з огляду на те, що відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 (з наступними змінами та доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії договору про надання правової допомоги №08/12 від 01.09.12, акт наданих послуг №25/10/12 від 25.10.12 та платіжне доручення №1121 від 02.11.12.
Що стосується розрахунку інфляційних втрат, то вони були перевірені судом і розраховані вірно.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1391,58 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3804,25 грн. підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МІШЕЛІН УКРАЇНА" (м. Київ, вул. Спаська, 30-А, код 36791032, р/р 26006015456000 в ПАТ „КІБ Креді Агріколь", МФО 300379) суму 44785,91 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень дев'яносто одна копійка) грн. (в т.ч. 39862,43 грн. основного боргу, 2717,44 грн. 3% річних та 2206,04 грн. інфляційних) та суму 1391,58 (одна тисяча триста дев'яносто одна гривня п'ятдесят вісім копійок) грн. відшкодування судового збору та 3804,25 (три тисячі вісімсот чотири гривні двадцять п'ять копійок) грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Видати наказ.
3. В частині стягнення пені в розмірі 7013,48 грн. відмовити.
Повне рішення складено 14.12.2012 року.
Суддя В.С. Русняк
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2012 |
Оприлюднено | 20.12.2012 |
Номер документу | 28073607 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Русняк В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні