Рішення

від 27.11.2012 по справі 5006/29/108/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 5006/29/108/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 25 425,00грн., пені у сумі 45 687,33грн., 3% річних у сумі 751,03грн., інфляційних витрат у розмірі 20,37грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2, (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон», м.Макіївка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25 425,00грн., пені у сумі 45 687,33грн., 3% річних у сумі 751,03грн., інфляційних витрат у розмірі 20,37грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №05/11 від 10.01.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, договору поставки №05/11 від 10.01.2011р., податкових накладних, видаткових накладних, виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, претензії №1 від 17.08.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526-527, 625 Цивільного кодексу України.

14.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано оригінали наступних документів: договору поставки №05/11 від 10.01.2011р., рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, довіреності на отримання матеріальних цінностей та довідку за підписом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 07.11.2012р., яка свідчить про те, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон» відсутні інші правовідносини з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами.

27.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 45 687,33грн.

Представник Позивача у судове засідання 27.11.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 45 687,33грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86129, м.Макіївка, вул.Рєпіна, буд. 221 Б.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон» (Покупець) було укладено договір поставки №05/11 . відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти наступні сипучі будівельні матеріали (в подальшому Товар):

- пісок будівельний (Красний Лиман)

- щебінь гранітний фр. 5-20

- відсів гранітний фр. 0-10

Згідно п.1.2 договору ціна товару встановлена у Додатках до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

У пункті 2.1 договору встановлено, що Поставка продукції здійснюється за цінами, зазначеними у Додатках підписаними до даного Договору, підписаними обома сторонами.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- оплата кожної партії Товару за даним Договором здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника (п.3.1 Договору);

- Покупець здійснює оплату за Товар протягом 5-ти банківських днів з моменту доставки його Постачальником до місця знаходження останнього та підписання відповідних супровідних документів, які підтверджують факт передачі Товару (п.3.2 Договору);

Згідно п.5.2 договору за порушення строків оплати Товару, Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 року, а у порядку розрахунків, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на загальну суму 30 554,86грн., що підтверджується видатковими накладними №402 від 27.07.2011р. на суму 3 395,00грн., №397 від 27.07.2011р. на суму 6 790,00грн., №595 від 12.10.2011р. на суму 3 395,00грн., №601 від 13.10.2011р. на суму 3 395,00грн., №606 від 10.10.2011р. на суму 3 394,86грн., №562 від 28.09.2011р. на суму 3 395,00грн., №555 від 27.09.2011р. на суму 3 395,00грн., №566 від 29.09.2011р. на суму 3 395,00грн., вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 25 425,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1 про сплату заборгованості.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №05/11 від 10.01.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 30 554,86грн., проте Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 25 425,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 25 425,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 20,37грн., 3% річних від суми загального боргу складає 751,03грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування з 07.10.2011р. по 17.08.2012р. суд відмовляє у задоволенні інфляційних витрат за вказаний період, оскільки у травні, червні та серпні індекс інфляції складав 99,7%, у липня 99,8%, отже за вказаний період наявна дефляція. Тому від'ємне значення інфляції не підлягає стягненню з Відповідача. Судом не здійснено перерахунок інфляційних витрат за кожен місяць окремо, оскільки Позивачем заявлено до стягнення саме за період з 07.10.2011р. по 17.08.2012р.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у сумі 749,48грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 45 687,33грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення пені у сумі 45 687,33грн.грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 45 687,33грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон», м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 25 425,00грн., 3% річних у сумі 751,03грн., інфляційних витрат у розмірі 20,37грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон» (ЄДРПОУ 36705404, 86129, м.Макіївка, вул.Рєпіна, буд. 221 Б) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «КБ Приватбанк», МФО 335548) заборгованість у розмірі 25 425,00грн., 3% річних у сумі 749,48грн., судовий збір у сумі 586,06грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Провадження у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасзалізобетон», м.Макіївка, Донецька область про стягнення пені у сумі 45 687,33грн. припинити.

У судовому засіданні 27.11.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.12р.