Рішення

від 10.12.2012 по справі 5006/33/89/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.12 р. Справа № 5006/33/89/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.,

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд», м.Донецьк (ідентифікаційний код 35729543)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Донбуд», м.Донецьк (ідентифікаційний код 34501577)

про стягнення заборгованості за договором підряду №04/11 від 21.03.2011р. в сумі 724636,66грн.

за участю представників:

від позивача: Козюберда А.В. за довіреністю №324 від 28.09.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Донбуд», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором підряду №04/11 від 21.03.2011р. в сумі 724636,66грн.

Ухвалою від 15.10.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/89/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №04/11 від 21.03.2011р. в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 724636,66грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №04/11 від 21.03.2011р., договірної ціни, локального кошторису №02-01-02, загально виробничих видатків на будівництво, підсумкової відомості ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011р., за вересень 2011р., за листопад 2011р., актів приймання виконаних будівельних робіт №7 за серпень 2011р., №8 за вересень 2011р., №7 за листопад 2011р., підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загально виробничих видатків до локального кошторису, претензії №244 від 26.12.2011р., рахунків-фактури №СФ-0000015 від 30.08.2011р., №СФ-0000016 від 30.09.2011р., №СФ-0000024 від 30.11.2011р., податкових накладних №31 від 30.08.2011р., №18 від 30.09.2011р., №41 від 30.11.2011р., листів №356 від 01.11.2012р., акту ревізії №1146/22-2/36729543 від 20.06.2012р., описів вкладення у цінний лист від 01.09.2011р., 01.10.2011р., 01.12.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54-57, 61, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

30.10.2012р. позивач надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що позивач не має можливості надати суду витребувані з нього документи, крім того виникла необхідність вирішення цього спору у досудовому порядку.

Дослідивши вищевказане клопотання, господарський суд дійшов висновку про відхилення вказаного клопотання з огляду на відсутність підстав для залишення позову без розгляду в порядку п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

21.11.2012р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що на виконання вимог договору відповідачу надавались на підпис відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, а також рахунки на оплату та податкові накладні.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, які направлялись на юридичну адресу відповідача, зазначену відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

21.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Донбуд» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд» (підрядник) укладено договір №04/11 (далі - Договір), за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання за завданням замовника, на свій ризик, своїми силами та засобами, виконати роботи, визначені в додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1. Договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи (п.1.3. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

За п.8.1. Договору цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

У відповідності до п.4.1. Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами з оформленням відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт (по формі №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (по формі КБ-3).

Так, сторонами складені акти приймання виконаних будівельних робіт №7 за серпень 2011р. на суму 320520,36грн., №8 за вересень 2011р. на суму 310693,84грн., №7 за листопад 2011р. на суму 93422,46грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств, Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відповідно до п.3.4. Договору оплата робіт, що виконуються підрядником, за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-здавання КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, отримання рахунка на оплату та податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем цінним листом з описом вкладення направлено на адресу відповідача акти виконаних робіт за серпень 2011р., вересень 2011р., листопад 2011р., довідки КБ-3, рахунки-фактури, податкові накладні, про що свідчать описи вкладення у цінний лист від 01.09.2011р., 01.10.2011р., 01.12.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи приписи наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» та умови Договору щодо здійснення розрахунків, останній день оплати виконаних робіт становить за актами виконаних робіт за серпень 2011р. - 12.09.2011р., вересень 2011р. - 12.10.2011р., листопад 2011р. - 12.12.2011р.

Однак, у вказаний термін замовник не здійснив оплату виконаних робіт, внаслідок чого з 13.09.2011р. виникла заборгованість у розмірі 320520,36грн., з 13.10.2011р. - 310693,48грн., з 13.12.2011р. - 93422,46грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 724636,66грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Донбуд», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором підряду №04/11 від 21.03.2011р. в сумі 724636,66грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Донбуд» (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, буд.69А, ідентифікаційний код 34501577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марморокбуд» (83108, м.Донецьк, просп.Партизанський, буд.2Б, ідентифікаційний код 35729543) суму заборгованості у розмірі 724636,66грн., судовий збір у розмірі 14492,72грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2012р.

Суддя Сич Ю.В.