Рішення

від 20.11.2012 по справі 5006/29/90/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.12 р. Справа № 5006/29/90/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного малого підприємства «Лоцмен», м.Краматорськ, Донецька область

до Відповідача: Красноармійського районного об'єднання підприємств громадського харчування, с.Даченське, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 1 416,02грн., пені у сумі 121,80грн., 3% річних у розмірі 24,35грн., штрафу у сумі 283,20грн.

за участю:

від позивача: Вишневський Є.М. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне мале підприємство «Лоцмен», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Красноармійського районного об'єднання підприємств громадського харчування, с.Даченське, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 416,02грн., пені у сумі 121,80грн., 3% річних у розмірі 24,35грн., штрафу у сумі 283,20грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки товарів №2005-13 від 16.12.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства «Лоцмен», договору поставки товарів №2005-13 від 16.12.2012р., видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 31.07.2012р. складає 1 416,02грн., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Красноармійського районного об'єднання підприємств громадського харчування, вимоги №147 від 10.08.2012р., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 530, п.1 ст. 612, ст. 624., п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 174, 175, 176 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-2, 5, 12, 15, 21, 22, 28, 32, 44, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

23.10.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Приватного малого підприємства «Лоцмен», податкові накладні.

20.11.2012р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №249 від 14.11.2012р. в яких посилається на наступні підстави. 16 грудня 2011 року між Приватним малим підприємством «Лоцмен» та Красноармійським районним об'єднанням підприємств громадського харчування було укладено договір поставки №2005-13, згідно з яким Позивач зобов'язувався поставляти Відповідачу товар, а саме алкогольні слабоалкогольні напої та продовольчі товари (далі-Товар), а Відповідач зобов'язувався приймати та своєчасно оплачувати його вартість. Згідно п.4.3 Договору при перерахуванні коштів за поставлений товар Покупець зобов'язується вказувати у платіжному документі номер і дату накладної, згідно і на підставі якої, здійснюється оплата. У випадку відсутності таких даних у платіжному документі Постачальник зараховує перераховані кошти в рахунок погашення наявності заборгованості Покупця по найбільш раннім несплаченим чи частково сплаченим товарним накладним. Так, згідно банківської виписки від 12.06.2012 року на суму 285,00грн. з призначенням платежу «за одержану в асортименті згідно рах.№2/6272 від 15.06.2012р.» Позивачем було зараховано 227,90грн. як сплату за видатковою накладною №2/6272 від 09.02.2012 року, а залишок у сумі 57,10грн. зараховано за наступною видатковою накладною №2/6277 від 09.02.2012 року. Таким чином, борг за видатковою накладною №2/6272 від 09.02.2012 року було погашено, а залишок сплачених коштів надійшов за наступною видатковою накладною у якості авансового платежу. Згідно банківської виписки від 15.06.2012 року на суму 285,00грн. з призначенням платежу «за одержану горілку в асортименті згідно рах. №2/6272 від 15.06.2012» Позивачем було зараховано усю суму за видатковою накладною №2/6277 від 09.02.2012 року, тому що борг за видатковою накладною №2/6272 від 09.02.2012 року було повністю погашено. З приводу цього Позивачем було направлено лист на адресу Відповідача з повідомленням про вищевказані зарахування. У відповідь скарг та претензій від Відповідача не надходило. Крім того Позивачем було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, видаткових накладних.

Представник Позивача у судове засідання 20.11.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85362, Красноармійський район, село Даченське, вул.Центральна.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2011 року між Приватним малим підприємством «Лоцмен» (Постачальник) та Красноармійським районним об'єднанням підприємств громадського харчування (Покупець) було укладено договір поставки товарів №2005-13, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю алкогольні, слабоалкогольні напої та продовольчі товари, надалі по тексту «Товар», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна Товару визначається за домовленістю Сторін і вказуються у товарних накладних, що є невід'ємною частиною Договору. Накладні складаються та оформляються на підставі погоджених Сторонами Договору заявок.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- Покупець робить оплату Товару протягом 5 /п'яти/ календарних днів із дня одержання Товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника чи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України (п.4.1 Договору);

- зобов'язання Покупця по оплаті Товару шляхом безготівкового розрахунку вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.4.2 Договору);

- при перерахуванні коштів за поставлений товар Покупець зобов'язаний вказувати в платіжному документів номер та дату накладної згідно і на підставі якої, здійснюється оплата. У випадку відсутності таких даних у платіжному документи, Постачальник зараховує перераховані кошти в рахунок погашення наявної заборгованості Покупця по найбільшим раннім несплаченим чи частково сплаченим товарним накладним (п.4.3 Договору);

У випадку порушення, невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, прийнятих за даним Договором, винна Сторона несе відповідальність до даного Договору та чинного законодавства України (п.5.1 Договору). Покупець несе відповідальність за даним Договором за несвоєчасну оплату отриманого товару, згідно п.4.1 даного Договору, і виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє в період, за який стягується пеня. Крім того, за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від загальної суми боргу. Термін нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення виконання грошових зобов'язань, як і термін задоволення позову для стягнення неустойки, складає для Сторін Договору 3 (три) роки. (п.5.2 Договору);

У пункті 6.1 договору Сторони встановили, що даний Договір набирає сили з моменту підписання його Сторонами та діє по 31 грудня 2012 року, а в частині зобов'язань Покупця оплатити отриманий товар чи зробити інші платежі, передбачені Договором, даний Договір діє до повного виконання даних зобов'язань Покупцем.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 1 758,12грн., що підтверджується видатковими накладними №2/7844 від 16.02.2012р. на суму 1 046,82грн., №2/7849 від 16.02.2012р. на суму 293,40грн., №2/6277 на суму 417,90грн. Вказані накладні підписані з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі1 416,02грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №147 від 10.08.2012р. про оплату заборгованості у сумі 1 416,02грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки товару №2005-13 від 16.12.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 1 758,12грн., проте Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 1 416,02грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 1 416,02грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Красноармійського районного об'єднання підприємств громадського харчування.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 24,35грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 24,29грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно пункту п.5.2 договору за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від загальної суми боргу. Термін нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення виконання грошових зобов'язань, як і термін задоволення позову для стягнення неустойки, складає для Сторін Договору 3 (три) роки. Факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов'язань з оплати за товар, поставлений Позивачем є доведеним, суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 283,20грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.2 договору Покупець несе відповідальність за даним Договором за несвоєчасну оплату отриманого товару, згідно п.4.1 даного Договору. і виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки оплати, що діє в період, за який стягується пеня. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме у сумі 121,80грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного малого підприємства «Лоцмен», м.Краматорськ, Донецька область до Красноармійського районного об'єднання підприємств громадського харчування, с.Даченське, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 1 416,02грн., пені у сумі 121,80грн., 3% річних у розмірі 24,35грн., штрафу у сумі 283,20грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Красноармійського районного об'єднання підприємств громадського харчування (85362, Донецька область, Красноармійський район, село Даченське, вул.Центральна, ЄДРПОУ 01708793, р/р 26009000105572 у ПАТ «УСБ», МФО 300023) на користь Приватного малого підприємства «Лоцмен» (84311, м.Краматорськ, Донецька область, вул. 50 років ВЛКСМ, 2А, ЄДРПОУ 23419138, р/р 26005010193288 у ПАТ «Укрсоцбанк», м.Донецьк, МФО 30023) заборгованість у розмірі 1 416,02грн., пеню у розмірі 121,80грн., 3% річних у сумі 24,29грн., штраф у розмірі 283,20грн., судовий збір у сумі 1 609,45грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 20.11.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.12р.