Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-7/14534-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/14534-2012 13.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денман Груп»

про повернення надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 6 515,86 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Савіщенко Н.Е. - довіреність № 122/12-а від 12.10.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денман Груп»про повернення надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 6 515,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно набув грошові кошти в розмірі 6 170,00 грн. в зв'язку з здійсненням позивачем суборендної плати згідно умов Договору суборенди № КІ0057 нерухомого індивідуально визначеного майна.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6 170,00 грн. - надмірно сплачених коштів, 345,86 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 22.10.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.11.2012.

В судове засідання 13.11.2012 представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 22.10.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(далі по тексту -позивач, суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денман Груп»(далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір суборенди № КІ0057 нерухомого індивідуально визначеного майна (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування об'єкт суборенди (орендоване майно), з метою його використання для розміщення телекомунікаційного та іншого обладнання, а також здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем його розташування.

Згідно з п. 1.2. Договору об'єкт суборенди знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд.27.

Відповідно до п. 2.1. Договору датою початку використання об'єкту суборенди суборендарем, згідно даного Договору, є дата підписання сторонами Акту прийому-передачі об'єкту суборенди (далі по тексту - «Акт 1»), що з моменту його належного підписання Сторонами є невід'ємною частиною Договору. Обов'язок по складанню Акту 1 лежить на суборендареві. Акт 1 підписується в двох екземплярах, по одному екземпляру для кожної зі сторін.

Згідно з п. 2.3. Договору повернення майна орендарю, після закінчення строку дії даного договору, здійснюється за Актом повернення об'єкту суборенди (далі по тексту - «Акт 2»). Акт 2 оформляється Орендарем.

Пунктом 5.2. Договору передбачено,що розмір орендної плати, за місяць, за погодженням Сторін, визначається як сума що згідно з урахуванням індексації відповідно до зміни офіційного курсу Долара США відносно гривні, складає: еквівалент 1 000,00 (одна тисяча) доларів США, що у перерахунку за курсом НБУ в національну валюту України на день укладення цього договору складає 6170,00 (шість, тисяч сто сімдесят гривень 00 копійок) гривень на місяць з урахуванням ПДВ. Орендна плата на день сплати підлягає індексації відповідно до зміни офіційного курсу Долара США відносно гривні.

Відповідно до п. 5.3. Договору наступні платежі орендної Плати, здійснюються суборендарем наперед за один місяць, щомісячно до 5 (п'ятого) числа, за який здійснюється платіж. Оплата проводиться згідно даного договору.

Згідно з п. 5.4. Договору протягом 3 (трьох) робочих днів від Дати набрання чинності цього Договору, суборендар повинен сплатити орендареві забезпечувальну суму у розмірі суборендної плати, яка становить еквівалент 1000.00 (одна тисяча) доларів США, що у перерахунку за курсом НБУ в національну валюту України на день укладення цього договору складає 6 170,00 (шість тисяч сто сімдесят гривень 00 копійок) гривень з урахуванням ПДВ, за один місяць оренди за цим Договором.

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами і діє до 30 липня 2009 року (п. 8.1. Договору).

Під час дії Договору до нього періодично вносилися зміни, які стосувалися продовження дії Договору і оформлялися Додатковими угодами, а саме: № 1 від 30.07.2009 року, № 2 від 20.11.2009 року, № 3 від 28.05.2010 року, згідно Додаткової угоди № 3 від 28.05.2010 року строк дії Договору було продовжено до 30.11.2010 року (копії додаткових угод до Договору містяться в матеріалах справи).

22.11.2008 року на виконання умов Договору відповідачем було передано, а позивачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт суборенди, на підтвердження чого позивач надав суду копію Акту прийому-передачі від 22.11.2008 року (копія Акту прийому-передачі від 22.11.2008 року міститься в матеріалах справи).

30.11.2010 року позивач повернув, а відповідач прийняв об'єкт суборенди, на підтвердження чого позивач надав суду копію Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту суборенди від 30.11.2010 року (копія Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту суборенди від 30.11.2010 року міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, позивачем була здійснена переплата по Договору в розмірі 6 170,00 грн., яка відповідно до п. 5.3. Договору є забезпечувальною сумо.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду платіжне доручення № 1000320476 від 26.12.2008 року на суму 6 170,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Листом № 1727 від 30.09.2011 позивач звертався до відповідача з пропозицією повернення надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 6 170,00 грн., однак ні відповіді ні сплати коштів позивач не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач здійснив переплату грошових коштів по Договору суборенди № КІ0057 нерухомого індивідуально визначеного майна від 22.11.2008 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 6 170,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 345,86 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 345,86 грн., нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денман Груп»(04073, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 10 А, код ЄДРПОУ 33639439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(03110, м.Київ, Солом'янський район, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 11, ЛІТЕРА "А", код ЄДРПОУ 22859846) 6 170 (шість тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп. - надмірно сплачених грошових коштів, 345 (триста сорок п'ять) грн. 86 коп. -3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 14.11.2012 року