Рішення

від 29.11.2012 по справі 5006/11/145/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.12 р. Справа № 5006/11/145/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 24432974,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш», м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 33112952,

про стягнення 14 040,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Вдовенко М.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Арселорміттал Кривий Ріг», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення суми неустойки за порушення строків поставки продукції у розмірі 14 040,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на прострочення Відповідачем поставки продукції за укладеним між сторонами контрактом №3356 від 02.08.2011р., внаслідок чого виникли підстави для застосування обумовленої правочином відповідальності у вигляді сплати неустойки 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення, розмір якої, з огляду на перевищення строків поставки у 50 календарних днів, становить 14 040,00 грн., проте, не зважаючи на вимогу Позивача, не сплачений Відповідачем по теперішній час.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: претензії №851-5/63 від 10.02.2012р. разом із реєстром рекомендованих поштових відправлень, контракту №3356 від 02.08.2011р. із специфікацією №1 до нього, замовлення на поставку №4500066730 від 02.08.2011р., рахунку-фактури №Э-607 від 19.12.2011р., прибуткового ордеру №5002745596/3303.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.2, 5, 61 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

01.11.2012р. Відповідачем через канцелярію господарського суду Донецької області надані заперечення на позов без номеру від 29.10.2012р., за змістом яких вимоги Позивача не визнає у повному обсязі, оскільки вважає зміну строків погодженою, окрім того зазначає про повідомлення Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, щодо зміни строків поставки, з огляду на виникнення обставин, які не залежать від Відповідача, листом №3547и-10 від 24.10.2011р., відсутність заперечень з його боку стосовно цього та вказує на те, що останній не скористався правом відмови від отримання продукції, передбаченого п.7.2 контракту, а отже за цих обставин, не вбачає порушення умов укладеного договору з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш», м.Слов'янськ Донецької області. Одночасно, засвідчив отримання замовлення, направленого Позивачем на поставку товару електронною поштою, 03.08.2011р.

02.11.2012р. Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи, призначений на 30.10.2012р., за відсутністю його представника, а також про долучення поданого заперечення до матеріалів справи, що задоволено судом.

15.11.2012р. представником Позивача, на виконання вимог суду, із супровідним листом надані: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15027169, лист №141-51512 від 12.11.2012р. щодо відсутності на розгляді іншого суду або іншого компетентного органу даних позовних вимог і рішень цих органів з такого спору; копії: видаткової накладної №Э-0311 від 19.12.2011р., рахунку-фактури №Э-607 від 19.12.2011р., прибуткового ордеру №5002745596/3303, податкової накладної №85 від 19.12.2011р.

29.11.2012р. у судовому засіданні представником Позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, через канцелярію суду надано лист №141-3/546 від 26.11.2012р., яким повідомлено про відсутність будь-яких угод між сторонами стосовно перенесення строків постачання продукції або листування з цього приводу, також представлено витяг з електронної пошти від 03.08.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання 29.11.2012р. не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав у повному обсязі суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що він повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

02.08.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Арселорміттал Кривий Ріг», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш», м.Слов'янськ Донецької області, укладено контракт №3356 строком дії у відповідності до п.10.4 даної угоди до 31.12.2011р., або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному контракту, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 контракту Відповідач (Продавець) зобов'язується поставити та передати у власність Позивача (Покупця) продукцію відповідно до специфікації (цій), узгодженої (них) до контракту, а Покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

За змістом розділу 2 контракту, загальна його вартість складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім специфікаціям до даного договору; ціна продукції, що поставляється Покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в специфікаціях, що є невід'ємними частинами правочину.

Відповідно до п.3.1 контракту, умови поставки продукції викладаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2000року та узгоджуються у відповідній(их) специфікації(ях).

Поставка продукції Продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній(них) специфікації(ціях), але тільки після надання Покупцем письмового замовлення. Датою подачі замовлення вважається дата її направлення електронною поштою на електронну адресу або факсом на номер, що означені у контракті (п.3.2 контракту).

Згідно п.3.3 контракту, датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від Продавця до Покупця (перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у відповідній(них) специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній, залізничній накладній, кур'єрської служби).

Пунктом 3.4 контракту встановлено, що поставка вважається виконаною Продавцем за умови точної відповідності поставленої продукції заявці Покупця по строкам, номенклатурі і обсягу, після надання всіх супроводжувальних документів, обумовлених у п.3.6.

Оплата продукції поставленої на склад Покупця здійснюється протягом 30 календарних днів з дати надання відповідного оригіналу рахунку Покупцеві (п.4.1.1 контракту).

Пунктом 7.1 контракту передбачено, що у випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених в договорі, Продавець сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.

Специфікацією №1 від 02.08.2011р. до означеного контракту сторони обумовили поставку (мовою оригіналу): «Конденсаторная установка УКП-57М-6,3-900У3 номинальное напряжение 6,3кВ; номинальная мощность 900кВАР (6х150кВАР); номинальная чистота 50Гц; укомплектованная конденсаторами КЭП2-6,3-150-2У1», у кількості 1шт., загальною вартістю з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 93 600,00 грн. Строк поставки на склад Покупця на умовах СРТ, м.Кривий Ріг, встановлено не більше 90 календарних днів, починаючи з дати подачі Покупцем письмової заявки на продукцію.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи та, що підтверджено Відповідачем, Позивач на виконання викладених вище умов контракту подав замовлення №4500066730 від 02.08.2011р. на означену вище продукцію 03.08.2011р.

З огляду на таке, враховуючи встановлену домовленість сторін, продукція, що є предметом поставки за контрактом №3356 від 02.08.2011р., повинна бути поставлена протягом 90 календарних днів, починаючи з дати подачі Покупцем письмової заявки на неї, тобто по 31.10.2011р.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Одночасно, відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 названого закону визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги дату складання податкової накладної №85 та видаткової накладної №Э-0311, копії яких містять матеріали справи, товар на підставі контракту №3356 від 02.08.2011р. поставлено 19.12.2011р.

Відповідач стверджує, що між сторонами є домовленість про зміну строків поставки у наслідок обставин, які не залежать від Продавця (поломка транспорту фірми перевізника на території Російської Федерації), про що Позивач був повідомлений належним чином, листом №3547и-10 від 24.10.2011р. Окрім того, у підтвердження погодження такої зміни наводить право відмови Покупця від прийняття та оплати такої продукції, передбачене п.7.2 контракту, яким останній не скористався, а отже узгодив поставку у строк згідно видаткової накладної.

У розумінні ст.654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За умовами контракту №3356 від 02.08.2011р., усі зміни і доповнення для даного правочину є невід'ємною його частиною і вважаються дійсними, якщо вони зроблені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і засвідчені печатками сторін. Будь-які зміни позицій специфікацій у контракті повинні бути завчасно погоджені сторонами й оформлені у вигляді доповнення до контракту і підписані сторонами (п.10.2).

Як свідчить Позивач, будь-які угоди між сторонами стосовно перенесення строків постачання продукції не укладались або листування з цього приводу не відбувалось.

Досягнення згоди у вищенаведеній формі щодо зміни строків поставки не вбачається і з заперечень Відповідача.

Доказів зміни договору у спірній частині, в формі, передбаченій ст.654 Цивільного кодексу України та п.10.2 контракту, сторонами не надано, з матеріалів справи не вбачається.

У свою чергу, п.7.2 договору, визначає, що у випадку прострочення поставки продукції Продавцем в повному обсязі або частково більше ніж на один календарний місяць і при відсутності взаємної угоди про зміну строків поставки, Покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такої продукції та придбати її у кількості і номенклатурі, у відношенні якої мало місце прострочення поставки, у будь-якого іншого Продавця, а також стягнути з Продавця заздалегідь визначені сторонами збитки в розмірі 10% вартості відповідної продукції. Збитки за цим пунктом сплачуються Продавцем понад неустойку, передбачену п.7.1 контракту.

Отже, як вірно було означено Відповідачем, це є правом Позивача, про те не є обов'язком, окрім того виходячи зі змісту наведеного пункту контракту, це не позбавляє від відповідальності, встановленої п.7.1 договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність волевиявлення Позивача використати надане йому право п.7.2 контракту, не має правовим наслідком погодження змін строків поставки.

Разом з цим, ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов"язання, якщо воно доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таким чином, порушення зобов"язання за відсутності вини вважається випадком, який унеможливлює його виконання як непереборною силою, так і будь-якою іншою обставиною, настання якої боржник не міг передбачити. Для того, щоб довести наявність випадку, відповідач повинен довести відсутність його вини.

Проте, доказів даного суду не надано, як і листа №3547и-10 від 24.10.2011р., на який посилається Відповідач у підтвердження належного повідомлення Позивача про виникнення обставин, які зумовлюють перевищення термінів постачання.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зважаючи на викладене, Відповідач не довів належним та допустимим способом твердження на яких ґрунтуються його заперечення, а отже останні не приймаються до уваги судом. Одночасно, докази вжиття Відповідачем усіх можливих заходів для виконання взятих на себе зобов'язань належним чином в матеріалах справи відсутні.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання Відповідача перед Позивачем з поставки товару, у строки встановлені договором, не виконано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 1 ст.614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно норми ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, є наявним факт прострочення поставки товару обумовленого у специфікації №1 до контракту №3356 від 02.08.2011р. на 49 календарних днів.

Таке порушення зобов'язання Відповідача не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли під час дії угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору.

Даний висновок кореспондується з приписами п.7 ст.180 Господарського кодексу України.

А отже, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідальності, встановленої п.7.1 контракту.

Як було означено вище, наведена відповідальність полягає у сплаті Відповідачем Позивачу, у випадку прострочення поставки продукції проти строків обумовлених у договорі, неустойки у розмірі 0,3% від вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.

Виходячи з фактичних обставин справи, з огляду на встановлення початку перебігу строку поставки з дати подачі замовлення, якою є 03.08.2011р., 90 днів, означені у специфікації №1 до контракту, спливають 31.10.2011р. Так, першим днем прострочення слід вважати 01.11.2011р., а останнім, беручи за основу дату поставки згідно видаткової накладної №Э-0311, - 19.12.2011р., що становить у цілому 49 днів.

Із розрахунку 0,3% за кожен день прострочення (49 днів) від вартості недопоставленої продукції, що дорівнює 93 600,00 грн., загальний розмір неустойки становить 13 759,20 грн.

З огляду на наведене, керуючись також ст.230 Господарського кодексу України, відповідно до змісту якої штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, у вказаній сумі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення суми неустойки за порушення строків поставки продукції у розмірі 14 040,00 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Леніна, б.45, кв.16, ЄДРПОУ 33112952, р/р26002053601241 КБ «Приватбанк», МФО 335548) на користь Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Дзержинський район, вул.Орджонікідзе, б.1, ЄДРПОУ 24432974, р/р26008200354222 у АКБ «Сітібанк (Україна)», МФО 300584) суму неустойки у розмірі 13 759,20 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Енергомаш» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Леніна, б.45, кв.16, ЄДРПОУ 33112952, р/р26002053601241 КБ «Приватбанк», МФО 335548) на користь Публічного акціонерного товариства «Арселорміттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Дзержинський район, вул.Орджонікідзе, б.1, ЄДРПОУ 24432974, р/р26008200354222 у АКБ «Сітібанк (Україна)», МФО 300584) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 577,31 грн..

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 29.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення підписано 04.12.2012р.

Суддя Соболєва С.М.