Рішення

від 13.01.2009 по справі 2/288пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/288пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.01.09 р.                                                                                                       Справа № 2/288пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго”                          м. Краматорськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Науково – виробниче підприємство “Оснастка” м. Краматорськ

про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору

За участю

представників сторін

від позивача:       Петровський Є.Л. – за довір.

від відповідача:   Перец А.М. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго”                   м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Оснастка” м. Краматорськ про прийняття п. 8.2.4. договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 156 від 01.10.2008р. в наступній редакції: За порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов'язковість, в силу закону, укладення договору купівлі-продажу теплової енергії, направлення проекту договору купівлі-продажу теплової енергії № 156 від 01.10.2008р. № 156 відповідачеві для підписання та виникнення розбіжностей між сторонами під час укладання даного договору, які викладені у протоколі розбіжностей, протоколі врегулювання розбіжностей. Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на Закону України “Про теплопостачання”, Закон України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій”, ст. 181 ГК України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказує, що проти прийняття п. 8.2.4. договору в редакції позивач заперечує та просить прийняти вказаний пункт в редакції протоколу розбіжностей, а саме розмір пені за прострочку платежу встановити в процентах, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами. В обґрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 231 ГК України.

 Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Оснастка”  проект договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 156 від 01.10.2008р., підписаний з боку позивача.

21.11.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Оснастка” направило на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей.

08.12.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено протокол врегулювання розбіжностей.

Згідно до матеріалів справи протокол врегулювання розбіжностей між сторонами підписаний не був.

У зв'язку з тим, що сторони не підписали договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 156 від 01.10.2008р., оскільки не досягли домовленості по пункту 8.2.4. договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” звернулося до господарського суду із вимогами про прийняття  п. 8.2.4. договору в його редакції, а саме: “За порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999р.”.

Відповідач проти прийняття пункту 8.2.4. договору в редакції позивача заперечує та просить викласти його в наступній редакції “За порушення строків оплати спожитої теплової енергії за умовами цього Договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня у відповідності з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/93-ВР із змінами внесеними згідно із Законом № 2921-ІІІ від 10.01.2001р.”

Вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладенні господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Предметом договору від 01.10.08р. № 156, який містить спірний пункт, є поставка теплової енергії Споживачу до точки продажу теплової енергії, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та умовах, передбачених цим договором.

Законом України “Про теплопостачання” передбачено, що одним з основних обов'язків споживача є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Наведе свідчить про те, що відносини між сторонами даного спору з приводу отримання теплової енергії, згідно договору № 156 від 01.10.2008 року, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, а також чинними Законом України “Про теплопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Правилами користування тепловою енергією, зі змісту яких вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” - виробник (постачальник) послуг, а Відкрите акціонерне товариство “Науково-виробниче підприємство “Оснастка” є споживачем (абонентом) у розумінні Правил користування тепловою енергією, якими передбачений єдиний та обов'язковий порядок відпускання теплової енергії лише шляхом укладання договору.

Розглянувши редакцію спірного п 8.2.4. договору суд виходить з наступного, приписами ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені всі умови договорів про надання житлово-комунальних послуг, у тому числі, й відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору та є істотні умовами договору, обов'язкові для включення в договори на житлово-комунальні послуги.  

Із змісту статті 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” вбачається, що законом визначено обов'язковість в умовах договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства, а сама, цією нормою встановлено, що такі договори, що укладаються із суб'єкти підприємницької діяльності повинні містити їх зобов'язання щодо сплати комунальних послуг за тарифами, які у встановленому законом порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території та щодо сплати пені в розмірі одного відсотку від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги.

          Приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, існує колізія нормативних актів з приводу розміру пені, яка підлягає застосуванню в даному випадку.

Згідно преамбули Закону "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", він встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

В той же час, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (згідно його преамбули) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, застосуванню підлягає Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", оскільки він є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері надання житлово-комунальних послуги, до яких зокрема відноситься й теплопостачання.

За таких обставин за висновками суду п. 8.2.4. договору 156 від 01.10.2008р. підлягає прийняттю в реакції позивача.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним та не приймаються судом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позов обґрунтованим, та підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України, Правилами користування тепловою енергією, Законом України “Про теплопостачання”, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                   ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго”                            м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Оснастка” м. Краматорськ про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору задовольнити повністю.

Пункт 8.2.4. договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 156 від 01.10.2008р. прийняти в редакції позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Оснастка” (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Оржоникидзе, 10, п/р 26006190023001 в КФ КБ Приватбанк, МФО 335548, ЄДРПОУ 13517472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськтеплоенерго” (84320, м. Краматорськ, вул. Беляева, 113, р/р 26007301280 в філії Краматорське відділення № 2865 ВАТ “Ощадбанк України”, МФО 394222, ЄДРПОУ 34657789) судові витрати: державне мито у розмірі 85грн., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя