Рішення

від 13.12.2012 по справі 5010/1259/2012-3/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 5010/1259/2012-3/87

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: Рожнятівського районного споживчого товариства

вул.Пушкіна, 2, смт. Рожнятів,

Івано-Франківська область,77600

про зарахування вартості проведеного капітального ремонту,

переобладнання орендованого майна в орендну плату.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець.

Від відповідача: Семків Б.І. - представник, (довіреність №169 від 22.10.12р.)

Від відповідача: Мельник Б.М. -адвокат, (свідоцтво про право на зайняття адвокатською

діяльністю № 97 від 15.04.94)

Від відповідача: Шишак О.П. - голова правління, постанова від 18.11.08р.

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_1 заявила позовну вимогу до Рожнятівського районного споживчого товариства про зарахування вартості проведеного капітального ремонту, переобладнання орендованого майна в орендну плату.

Ухвалою суду від 04.10.12 р. порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 23.10.12 р. об 11:20 год.

23.10.12 р. судом оголошено перерву у розгляді справи до 06.11.12 р. на 10:10 год., про що представники сторін, які беруть участь у справі повідомлені, а також зобов'язалися прибути в наступне засідання суду.

06.11.12 р. судом повторно оголошено перерву у розгляді справи до 13.11.12 р. на 10:00 год., про що представники сторін, які беруть участь у справі повідомлені, а також зобов'язалися прибути в наступне засідання суду.

Ухвалою суду від 13.11.12 р. у зв'язку з неприбуттям в судове засідання належно повідомленого позивача та враховуючи клопотання представника позивача (вх. № 7469/2012-с вх від 12.11.12 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання, відкладено розгляд справи на 03.12.12 р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 03.12.12 р. продовжено строк вирішення спору до 17.12.12 р. за клопотанням представника відповідача і відкладено розгляд справи на 11.12.12 р. Судом також було враховано клопотання представника позивача (вх. № 8041/2012-свх від 03.12.12 р.) про відкладення розгляду справи.

11.12.12 р. судом оголошено перерву на підставі усного клопотання представника відповідача для необхідності виклику в судове засідання керівника (відповідача) Рожнятівського районного споживчого товариства. Перерву оголошено до 13.12.12 р. на10:30 год., про що представники сторін повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 13.12.12 р. позивач позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив суд задоволити позов. Представники відповідача проти позову заперечили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 користується приміщенням, яке розташоване в АДРЕСА_2, загальною площею 153, 3 кв.м. з 15.09.06 р.

З 01.08.2002 р. між Рожнятівським споживчим товариством і Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладалися договори оренди приміщення у АДРЕСА_2, загальною площею 153, 3 кв.м. Залишкова балансова вартість приміщення на момент оренди (01.08.2002 р.) становила 39 503, 64 грн. Останній договір оренди № 25/01 був укладений 25.01.2011 року з базовою місячною оплатою 1410 грн.

Позивач стверджує, що за час оренди вказаного приміщення провів його реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна на загальну суму 52 663 грн., що підтверджується локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни.

Позивач ОСОБА_1 посилається у своїх вимогах на те, що нею було проведено покращення орендованого майна шляхом проведення капітального ремонту та переобладнання орендованого майна, а також просила орендодавця зарахувати суму покращень в рахунок орендної плати та внести відповідні зміни до договору оренди. Однак, орендодавець таких заходів не вжив.

Також позивач заявив, що після закінчення дії вказаного вище договору надалі користується за тими ж умовами приміщенням, виконуючи всі обов'язки орендаря та сплачуючи орендну плату.

10.12.12 р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. Позивач посилається на те, що відповідно до довідки № 152 від 25.09.2012 року являється пайовиком Рожнятівського районного споживчого товариства і просить суд зобов'язати відповідача зарахувати вартість проведеного капітального ремонту та переобладнання орендованого майна на суму 52 663 грн., як пайовий внесок в майно Рожнятівського районного споживчого товариства.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу - до початку розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання позовної заяви.

Що стосується заяви позивача про зміну позовних вимог, то слід зазначити наступне. Позивачем по справі є підприємець ОСОБА_1 Заява про зміну позовних вимог подана суду фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Проте, в заяві йдеться про те, що позивач є пайовиком Рожнятівського районного споживчого товариства в той час як відповідно до поданої довідки - пайовиком Рожнятівського споживчого товариства є не підприємець ОСОБА_1, а фізична особа ОСОБА_1 Таким чином вимоги заяви випливають із правовідносин за участю фізичної особи, що відповідно до ст.2 ГПК України господарськлому суду є непідвідомче. З огляду на цю обставину заява прозивача про зміну позовних вимог судом не задовільняється і, враховуючи думку позивача, судом розглядається спір між сторонами, виходячи із тексту позовної заяви.

Представники відповідача проти позову заперечують, подали суду відзив на позовну заяву. У даному відзиві представники відповідача заявили, що поданий позов не визнають з тих причин, що позивачем не було проведеного капітального ремонту. Також представники посилаються на те, що підтвердження вартості вказаних позивачкою робіт по ремонту приміщення Актами приймання виконаних підрядчиком робіт №№ 1-4, які нібито виконані генеральним підрядником приватним підприємством "Вікторія", на яких відсутні день, місяць і рік складання цих актів і таким чином вони не є належними доказами, через те, що невідомо коли ці акти були складені і чи дійсно вказані в них роботи генеральним підрядником були виконані. Також у відзиві заявлено про те, що позивачем не подано суду договору з генеральним підрядником на виконання робіт по ремонту приміщень. Представники відповідача посилаються на те, що позивач не вказав в позовній заяві причину проведення капітального ремонту і чи погоджувалось виконання цих робіт з орендодавцем.

Відповідач подав також суду відзив на заяву позивача про зміну позовних вимог. У даному відзиві відповідач теж посилається на те, що позивачем не проводилось капітального ремонту приміщення і його права як наймача майна нічим не порушено і позовні вимоги є безпідставними і не підтверджуються відповідними доказами. Відповідач вважає, що позивач, перш за все, повинен довести суду законність проведеного ним капітального ремонту та переобладнання приміщення. Відповідач посилається на те, що відповідно до пунктів 5.4., 5.5. договорів оренди приміщення за 2008-2010 роки, останнім договором оренди приміщення № 2501 від 25.01.2011 року передбачено, що орендар може здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єкта найму і не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову, перепланування, реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна чи інші зміни в складі об'єкта найму.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладалися договори оренди приміщення (№ 25/01 від 25.01.11 р., № 1/12 від 31.12.09 р., № 1/11 від 27.11.08 р., № 1/11 від 20.12.07 р.).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Пунктами 5.4., 5.5. договорів оренди приміщення за 2008-2011 роки, передбачено, що орендар може здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єкта найму і не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову, добудову, перепланування, реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна чи інші зміни в складі об'єкта найму. Позивач подав суду заяву адресовану ним голові правління Рожнятівського райспоживтовариства /вих.40 від 11.02.08р./, в якій позивач просить дати дозвіл на переобладнання орендованого майна . На заяві проставлено слово "Дозволено" та підпис. За доводами позивача даний підпис належить голові правління Рожнятівського райспоживтовариства. Для з"ясування цієї обставини в судовому засіданні було оголошено перерву та в судове засідання викликано керівника відповідача. Голова правління в судовому засіданні 13.12.12р. заперечив проти такого дозволу і підпису, які знаходяться на заяві і просив суд не брати до уваги дану заяву про дачу дозволу, оскільки, за його словами, він з цією заявою не знайомий, а підпис виконано іншою особою.

Таким чином, враховуючи, що на заяві позивача, як на доказі про дачу згоду відповідачем на проведення капітального ремонту - відсутнє прізвище особи, яка нібито дозволила провести капітальний ремонт, а керівник відповідача особисто заперечив в суді проти такої заяви - суд не має підстав для визнання такої заяви беззаперечним доказом по справі.

Інших доказів із спірного питання позивач суду не надав.

Частина 1 ст. 778 ЦК України вказує на те, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно частин 3 і 5 статті 778 ЦК України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Оскільки позивач не надав суду належних доказів про дачу згоду наймодавця на проведення капітального ремонту орендованого приміщення - у суду відсутні підстави для визнання вимог позивача про зарахування вартості ремонту в рахунок заборгованості по орендній платі обгрунтованими.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на ці вимоги законодавства - суду теж не доведено, що характер проведених ремонтних робіт має всі ознаки капітального ремонту,оскільки тільки затрати на проведення такого виду робіт за наявності певних обставин/про що йшлося вище/ підлягає до відшкодування, затрати на проведення поточного ремонту не відшкодовуються.

Пункт 1 ч. 3 ст. 776 ЦК України, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог у позовній заяві - встановлює, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Таким чином, можливісь вимагати зарахувати вартість ремонту в рахунок оплати за користування річчю наймач має право тільки в тому випадку, якщо без проведення капітального ремонту речі використання її за призначенням є неможливим. При цьому слід мати на увазі, що інший не капітальний ремонт, як от поточний /косметичний/, без проведення якого інколи є теж неможливим використовування приміщення за призначенням - під дію правила п.1 ч.3 ст.776 ЦК України не підпадає.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, враховуючи пояснення представників сторін і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про необгрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 629, 776, ч.1 ст.778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 49, 82 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Рожнятівського районного споживчого товариства / вул. Пушкіна, 2, смт. Рожнятів, Івано-Франківська обл., 77600, код ЄДРПОУ 32357907, МФО 325019, р/р 26001360323731 у Рожнятівському відділенні АКБ "Укрсоцбанку" / про зарахування вартості проведеного капітального ремонту, переобладнання орендованого майна в орендну плату - відмовити

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"