Рішення

від 13.11.2012 по справі 5011-7/13073-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/13073-2012 13.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура Плюс»

про стягнення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних та штрафу в розмірі 112 046,79 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Калинич О.М. -довіреність №113 від 03.09.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура Плюс» про стягнення з урахуванням встаноленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних та штрафу в розмірі 112 046,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування приміщенням згідно умов Договору № к-99 оренди нежилих приміщень від 01.06.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 98 757,35 грн. -основного боргу, 11 915,74 грн. -штрафу, 1 169,29 грн. -3% річних, 204,41 грн. - інфляційних втрат, 2 240,94 грн. -судового збору.

Ухвалою від 25.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.10.2012.

24.10.2012 представник позивача у судовому засіданні подав письмові пояснення по справі та заяву про уточнення розміру позовних вимог.

24.10.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 13.11.2012.

В судове засідання 13.11.2012 представник відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.09.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.2012 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»(далі по тексту -орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура Плюс»(далі по тексту -орендар, відповідач) було укладено Договір № к-99 оренди нежилих приміщень (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) орендодавець передає орендарю в оренду нерухоме майно, визначене у п. 1.2. даного Договору, за плату і на строк, визначені даним Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору нерухомим майном, що передається в оренду за даним Договором, є нежилі приміщення загальною площею 120,0 кв. м, розташовані на першому поверсі будівлі (літ. «М»), яка знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16 (далі по тексту - «Приміщення»).

Згідно з п. 2.1. Договору орендодавець передає орендарю приміщення у користування на підставі акту приймання-передачі приміщень, що підписується Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору, за умови виконання Орендарем п. 6.5. Договору.

Строк оренди приміщення за даним Договором починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення та закінчується «31»грудня 2013 року (п. 4.1. Договору).

Як слідує з п. 6.1. Договору орендна плата, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями за даним Договором, встановлюється сторонами за взаємною домовленістю у розмірі: без ПДВ - 141,67грн., крім того ПДВ 20% - 28,33 грн., разом - 170,00 грн. (сто сімдесят грн. 00 коп.) за 1 (один) квадратний метр приміщень на місяць, що еквівалентно 21,33дол. США за офіційним курсом Національного банку України на день укладення цього Договору, який становить 7,97грн. за 1 (один) долар СШA.

Відповідно до п. 6.2. Договору за взаємною домовленістю сторін загальна сума місячної орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем за користування приміщеннями, визначається шляхом множення щомісячного орендного платежу, вказаного в п. 6.1. цього Договору, на площу приміщення, вказану в п. 1.2. цього Договору, та становить: без ПДВ - 17 000,00грн., крім того ПДВ 20% - 3 400,00грн., разом -20 400,00грн. (двадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.).

Як слідує з п. 6.4. Договору орендна плата сплачується орендарем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, вказаний у даному Договорі (якщо реквізити іншого рахунку не будуть повідомлені орендодавцем у письмовій формі), за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, протягом якого орендарем використовуватимуться приміщення на підставі даного Договору.

Відповідно до п. 6.10. Договору комунальні платежі компенсуються орендарем за тарифами, що встановлені для орендодавця постачальниками, у строк не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа кожного місяця за спожиті орендарем у цьому місяці електричну енергію, теплову енергію та воду на підставі окремих рахунків, які орендодавець надає орендарю не пізніше 26 (двадцять шостого) числа відповідного місяця.

01.08.2011 року позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування приміщення визначене в п. 1.2. Договору, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі приміщення від 01.08.2011 року (копія Акту приймання-передачі приміщення міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач має заборгованість перед позивачем за користування приміщенням і сплати комунальних послуг в розмірі 98 757,35 грн. -основного боргу.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду Акт звіряння рахунків підписаний обома сторонами, згідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем за користування приміщенням і сплати комунальних послуг в розмірі 98 757,35 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

24.10.2012 року позивач подав уточнення до позовної заяви згідно з якого відповідач сплатив частину заборгованості по орендній платі і має заборгованість перед позивачем в розмірі 89 567,03 грн. -основного боргу, на підтвердження чого позивач надав суду копії банківських виписок.

Листами № 86 від 01.02.2012 та від 07.03.2012 позивач звертався до відповідача з претензією про сплату боргу, однак ні відповіді ні сплати боргу позивач не отримав (копії листів містяться в матеріалах справи).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 89 567,03 грн. (з урахування уточнення до позовної заяви) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач керуючись п. 8.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф, який за розрахунками позивача становить 11 915,74 грн.

Відповідно до п. 8.3. Договору у випадку порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати та/або комунальних платежів, передбачених даним Договором, більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів від строку, вказаного у п.п. 6.4., 6.10. цього Договору, орендар на вимогу орендодавця сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 11 915,74 грн. -штрафу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 169,29 грн. -3% річних, 204,41 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 169,29 грн. та 204,41 грн. інфляційних втрат нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура Плюс»(01015, м. Київ, Печерський район, вул. Лаврська, будинок 16, літера «М», код ЄДРПОУ 37568152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»(01015, м. Київ, Печерський район, вул. Лаврська, будинок 16, код ЄДРПОУ 00308146) 89 567 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 03 коп. -основного боргу, 11 915 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 74 коп. -штрафу, 1 169 (одну тисячу сто шістдесят дев'ять) грн. 29 коп. -3% річних, 204 (двісті чотири) грн. 41 коп. -інфляційних втрат, 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 94 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 13.11.2012 року