Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-11/14979-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/14979-2012 10.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка» доКомунального підприємства «Школяр»Деснянської районної у місті Києві ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Зеніт» про стягнення 14 949,52 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаТарасенко О.В. -представник від відповідачане з'явились від третьої особиЗоренко В.К. -представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Школяр»Деснянської районної у місті Києві ради про стягнення 14 949,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору на закупівлю м'ясопродуктів № 07398/348 від 25.02.2011 щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 14 299,08 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 185,84 грн. та штрафні санкції у розмірі 464,60 грн.

15.11.2012 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній факт наявності заборгованості визнає та зазначає, що частина заявленої до стягнення заборгованості була сплачена ним після порушення провадження у справі. Проти задоволення вимог позивача про стягнення 3 % річних та пені відповідач заперечує, оскільки затримка по оплаті за поставлений товар, за його твердженням, виникла у зв'язку зі здійсненням заходів по ліквідації підприємства, що є підставою для звільнення від відповідальності на підставі п. 8.1. Договору.

Явку повноважних представників в судове засідання відповідач не забезпечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 до участі у справі залучено Комунальне підприємство «Зеніт»третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третьою особою подано письмові пояснення по справі, в яких третя особа повідомляє, що станом на 10.12.2012 борг КП «Школяр»перед ТОВ «Укрпродпереробка »за придбані товари за Договором № 07398/348 від 25.02.2011 значиться у сумі 9 500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

В С Т А Н О В И В:

25.02.2011 між Комунальним підприємством «Школяр»(покупець; відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка»(постачальник; позивач по справі) укладено Договір № 07398/348 на закупівлю м'ясопродуктів (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві «м'ясопродукти (продукти готові ковбаси та консерви м'ясні (сосиски не печінкові)»Код: 15.13.1, у кількості та за цінами, що зазначені в специфікації до договору а покупець -прийняти і оплатити товар.

Ціна товару визначена в п. 3.1 Договору та становить 337 440,00 грн. з ПДВ, у тому числі податок на додану вартість: 56 240,00 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

В розділі 5 Договору сторони погодили наступні умови та строки поставки: термін поставки -лютий 2011 року; місце поставки товарів -за адресою покупця.

При цьому, п. 5.6. Договору передбачено, що факт отримання товару покупцем підтверджується підписом особи, що здійснює приймання товару на видатковій накладній.

27.12.2011 між сторонами укладено додаткову угоду № 07398/5 про продовження строку дії Договору на закупівлю № 07398 від 25.02.2011. За умовами зазначеної додаткової угоди сторонами погоджено продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення покупцем процедури закупівлі на початку наступного 2012 та укладення за її результатами нового Договору на закупівлю. Крім того, п. 2 Додаткової угоди передбачено, що сторони домовитись про подальше визначення суми Договору на період його продовження, в обсязі 20% суми, визначеної в Договорі, а саме 67 488,00 грн.

Додаткова угода, відповідно до п. 3, набирає чинності з дня її підписання та діє до укладення замовником нового договору на закупівлю за результатами проведення процедури закупівлі у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

Відповідно до п.п. 4.1. -4.3. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання з відстрочкою платежу до 30 банківських днів . У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання покупцем бюджетних коштів на свій банківський рахунок. Покупець здійснює оплату постачальнику за фактично поставлений товар на підставі видаткових накладних . Всі розрахунки за даним договором здійснюються у Національній валюті України.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено обов'язок покупця своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплачувати за поставлений товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивачем у 2012 році була здійснена відповідачу поставка передбаченого Договором товару. Зауважень щодо якості та кількості поставленого товару відповідачем не наведено.

Однак, свого обов'язку щодо здійснення оплати за поставлений товар відповідачем в повному обсязі не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 14 299,08 грн. (повністю неоплаченими залишились накладні №№ РН-0000639 від 01.03.12 на суму 881,46 грн.; РН-0000766 від 15.03.12 на суму 2 340,00 грн.; РН-0000767 від 15.03.12 на суму 101,23 грн.; РН-0000974 від 03.04.12 на суму 598,94 грн.; РН-0000975 від 03.04.12 на суму 2 880,00 грн.; РН-0001169 від 23.04.12 на суму 4 140,00 грн.; РН-0001170 від 23.04.12 на суму 569,16 грн.; частково неоплаченою (на суму 2 788,29 грн.) залишилась накладна № РН-0000638 від 01.03.12).

Наявність заборгованості відповідачем не заперечується, про що свідчить, зокрема, акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.10.2012, підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

Листом вих. № 121 від 12.10.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату вартості придбаних товарів по Договору на суму 14 299,08 грн. Претензія була отримана відповідачем 19.10.2012, про свідчить відповідна відмітка на вказаному листі.

У зв'язку з тим, що в добровільному порядку заборгованість погашена не була, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.

З поданої позивачем довідки № 927/124-2 від 10.12.2012 ПАТ «ВТБ Банк»про надходження коштів за період з 01.10.2012 по 10.12.2012 вбачається, що після порушення провадження у справі частина заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 800,00 грн. була відповідачем сплачена.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 4 800,00 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки вказану частину суми основного боргу відповідач сплатив після звернення позивача до суду з позовом, судовий збір в цій частині покладається на покладається на відповідача.

Решта заборгованості -у розмірі 9 499,08 грн., залишається відповідачем не погашеною, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 499,08 грн. підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 185,84 грн. та штрафні санкції у розмірі 464,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Стосовно заявленої до стягнення суми штрафних санкцій суд відзначає наступне.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, останній фактично просить застосувати до відповідача такий вид штрафних санкцій як пеня.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, в п. 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/293 від 29.04.1994 зазначено: якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки умов щодо стягнення пені та її розміру у разі неналежного виконання покупцем зобов'язання Договір № 07398 від 25.02.2011 не містить, а окремий договір щодо забезпечення виконання зобов'язання за даним Договором сторонами не укладався, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 464,60 грн.

Судовий збір в цій частині покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Школяр»Деснянської районної у місті Києві ради (02232, м. Київ, вул. Матеюка, 15, ідентифікаційний код 19027869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка»(03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 3, блок 8/3, ідентифікаційний код 20073879) суму основного боргу у розмірі 9 499 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 1 559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 44 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Школяр»Деснянської районної у місті Києві ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродпереробка»4 800,00 грн. основного боргу припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2012

Суддя Ю.М. Смирнова