Рішення

від 26.11.2012 по справі 5023/4694/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р.Справа № 5023/4694/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Юхно М.В.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "МЕРКС МОБІЛЄ", м. Київ до Громадської організації "Гільдія вільної міжнародної торгівлі", м. Харків простягнення коштів

за участю представників:

позивача - Ткаченко К.О. за довіреністю № 06-06/12 від 06.06.2012 р.

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012р. позивач - ДП "МЕРКС МОБІЛЄ" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ГО "Гільдія вільної міжнародної торгівлі". У позовній заяві позивач просить суд стягнути з ГО "Гільдія вільної міжнародної торгівлі" на користь ДП " МЕРКС МОБІЛЄ" заборгованість по оплаті за суборенду у розмірі 7935,90 грн. за липень, серпень 2012 року; заборгованість по компенсації комунальних платежів у розмірі 2084,68 грн за червень, липень, серпень 2012р.; пеню у розмірі 432,93 грн.; штраф у розмірі 7042,36 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.. В обґрунтування позовних вимог посилається на 23, 94, 201, 526, 625 ЦК України, ст.216, 230, 231 ГК України. Стверджує, що у встановлені договором № А/Х-2057 від 01.06.2012 р. терміни, відповідач не розрахувався за суборенду приміщень за липень, серпень 2012 р., крім того не компенсував надані йому комунальні послуги за червень, липень, серпень 2012 р.

Представник позивача в судове засідання в порядку ст. 22 ГПК України надає суду клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів на підтвердження отримання відповідачем рахунків на сплату платежів за договором та на підтврдження здійснення відповідачем часткової сплати комунальних платежів, а також заяву (вх. 19667), в якій підтверджує позовні вимоги в частині стягнення штрафу, передбаченого п. 7.7.1.3. договору, а також зазначає, що не наполягає на стягненні штрафу, передбаченого п. 7.2.1.1. та 7.2.1.2. договору, у зв"язку з тим, що розмір штрафу, передбачений п. 7.2.1.3. включає в себе штрафи за п. 7.2.1.1. та 7.2.1.2.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали від 05.11.2012р. за адресою відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та поштовим повідомленням про вручення відповідного відправлення.

Ухвалою від 05.11.2012р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх повноважних представників, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01 червня 2012 року між Дочірнім підприємством "МЕРКС МОБІЛЄ" (позивач по справі) та Громадською організацією "Гільдія вільної міжнародної торгівлі" (відповідач по справі) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення № А/Х-2057, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення № 251.8, загальною площею 49,50 кв.м., на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: пр. Московський, 199, літ. "Д-5".

Договір оренди № 01/06-27, укладений між ТОВ "Євротекстиль" та ДП "МЕРКС МОБІЛЄ" 01.06.2012р., наявний в матеріалах справи.

Факт передачі приміщення за договором суборенди від позивача відповідачу підтверджується Актом № 1 приймання-передачі від 01.06.2012р., підписаним обома сторонами.

Договір укладено строком до 31.01.2013р. у відповідності до його п. 10.2.

У відповідності до п. 3.1. договору відповідач зобов"язаний вносити плату за користування об"єктом суборенди в розмірах та в строки, обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 3.2. плата за суборенду нараховується з дати підписання сторонами Акту № 1.

Пунктом 3.3. договору сторони визначили, що плата за суборенду сплачується відповідачем щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем.

У відповідності до п. 3.4. договору позивач виставляє відповідачу рахунок на оплату плати за суборенду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотримані відповідачем зазначених рахунків, плата за суборенду розраховується суборендарем самостійно відповідно до додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 3.6. договору відповідач крім плати за суборенду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма суборендарями будівлі пропорційно площі об"єкта суборенди до загальної площі будівлі.

Згідно до п. 3.6.2. відповідач компенсує позивачу витрати на комунальні послуги на підставі виставлених позивачем рахунків, згідно отриманих від позивача розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення позивачем лічильників - на підставі їх показників.

При цьому, у відповідності до п. 3.6.3. договору обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та акта покладається на суборендаря. Оплата компенсації отриманих комунальних послуг повинна бути здійснена не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем.

Сторони також в п. 7.2. договору встановили, що у випадку затримок з боку суборендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендаря, суборендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

У відповідності до п. 7.2.1. крім зазначеного вище у п. 7.2. цього договору, до суборендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань:

- якщо період прострочення становить більше 1 календарного дня, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання (п. 7.2.1.1.);

- якщо період прострочення становить 2 - 6 календарних днів, то суборендар зобов"язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 20 (двадцять) відсоків від простроченої суми грошового зобов"язання (п. 7.2.1.2.);

- якщо період прострочення становить більше 7 календарних днів, то суборендар зобов"язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов"язання (п. 7.2.1.3.).

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, передав приміщення в оренду відповідачу, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі від 01.06.2012р.

Однак відповідач свої зобов"язання за договором суборенди щодо своєчасного внесення суборендної плати та сплати за комунальні послуги виконав не в повному обсязі. Відповідачем не внесено суборендну плату за липень, серпень 2012р. на загальну суму 7935,90 грн. та не сплачено за комунальні послуги за червень, липень, серпень 2012р. в сумі 2084,68 грн.

Позивачем 26.11.2012р. надано суду докази на підтвердження отримання відповідачем рахунків на сплату платежів, що передбачені договором - копію витягу з журналу реєстрації наданої суборендарям документації.

В зв"язку з невиконанням відповідачем покладених на нього обов"язку по сплаті суборендних платежів та комунальних витрат, позивачем у відповідності до п. 7.2. договору нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 432,93 грн. (п. 4 прохальної частини позовної заяви) та штрафні санкції згідно п.п. 7.2.1.1., 7.2.1.2., 7.2.1.3. в сумі 7042,36 грн. (п. 5 прохальної частини позовної заяви).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Так, враховуючи вищевикладені норми права, виходячи із умов договору суборенди, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7935,90 грн. заборгованості за липень та серпень 2012р. по сплаті суборендних платежів.

Щодо заявленої позивачнм у п. 4 прохальної частини позовної заяви суми пені в розмірі 432,93 грн., суд виходить з наступного.

Перевіривши розрахунок пені, приведений в тексті позовної заяви, який зроблений за подвійною обліковою ставкою НБУ, відповідно до якого сума пені, нарахована на несплачені суми суборендних платежів та комунальних витрат становить 181,06 грн., вважає її обгрунтуваної, такою що відповідає вимогам діючого законодавства України та підлягає задоволенню.

В решті частині суми пені в розмірі 251,87 грн. позовні вимоги є безпідставними, такими, що не підтверджуються наданими суду доказами та такими, що не відповідають законодавству України, в зв"язку з чим суд відмовляєї в їх задоволенні.

26.11.2012р. позивач надав суду докази підтвердження здійснення відповідачем часткової сплати комунальних платежів, а саме платіжне доручення №8 від 07.11.2012р. про сплату відповідачем 815,58 грн. комунальних витрат.

Таким чином, у відповідності до положень п. 1.1. ст. 80 ГПК України, у суду є підстави для припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 815,58 грн. комунальних витрат, оскільки відповідачем погашено в цій частині заборгованість перед позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

В решті частині суми заявлених позовних за комунальні витрати в розмірі 1269,10 грн. позовні вимоги обгрунтвані та підлягаю задоволенню судом.

26.11.2012р. позивачем також надано суду заяву (вх. 19667), в якій він підтверджує позовні вимоги в частині стягнення штрафу, передбаченого п. 7.7.1.3. договору, а також зазначає, що не наполягає на стягненні штрафу, передбаченого п. 7.2.1.1. та 7.2.1.2. договору, у зв"язку з тим, що розмір штрафу, передбачений п. 7.2.1.3. включає в себе штрафи за п. 7.2.1.1. та п. 7.2.1.2.

Дослідивши матеріали справи, виходячи із умов п.п. 7.2.1., 7.2.1.1., 7.2.1.2. та 7.2.1.3., які передбачають нарахування штрафних санкцій за прострочення відповідачем сплати платежів за договором у розмірі 10, 20 та 30 % за періоди прострочення понад 1 день, 2-6 днів та 7 днів відповідно, з урахуванням наданої позивачем заяви зазначає, суд зазначає, що розмір штрафу 30% у відповідності до п. 7.2.1.3. включає в себе нарахування штрафних санкцій у відповідності до п.п. 7.2.1.1. та 7.2.1.2.

Так, при розгляді позовних вимог про нарахування штрафних санкцій суд виходить з того, що положеннями ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування штрафу у відповідності до п. 7.2.1.3. договору в сумі 3006,17 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню, в решті нарахування штрафу на підставі п.п. 7.2.1.1., 7.2.1.2. в сумі 3006,17 грн. суд відмовляє в задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 759, 774 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадська організація «Гільдія вільної міжнародної торгівлі» (61034, м. Харків, пр-т Московський, буд. 199, корп. Д5, офіс 251.8, р п/р 26001000133547 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 351618, код ЄДРПОУ 38000934) на користь Дочірнє підприємство «МЕРКС МОБІЛЄ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, п/р 26007010455117 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, Ідентифікаційний код 38005157) 7935,90 грн. заборгованості по суборендним платежам, 1269,10 грн. заборгованості по комунальним витратам, 181,06 грн. пені, 3006,17 грн. штрафу та 1309,78 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 815,58 грн. комунальних витрат провадження по справі припинити.

В частині стягнення 251,87 грн. пені та 3006,17 грн. штрафу на підставі п.п. 7.2.1.1., 7.2.1.2. договору суборенди № А/Х-2057 від 01.06.2012р. відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 30.11.2012 р.

Суддя Бринцев О.В.

Справа № 5023/4694/12